E ach year, approximately half a million new cases of multidrug-resistant (MDR) tuberculosis (TB) challenge global health (1,2). MDR TB is caused by Mycobacterium tuberculosis complex (MTBC) strains, resistant to at least isoniazid and rifampin (3). In Europe, Ukraine is a hotspot of drug-resistant TB, with 6,564 laboratory-confirmed MDR and rifampin-resistant cases (2) and the third highest burden of extensively drug-resistant (XDR) TB (1,097 laboratory confirmed cases) globally in 2017 (2). XDR TB is a complicated form of MDR TB with additional resistances to >1 second-line injectable antimicrobial drug and a fluoroquinolone (1). Treatment of XDR TB can take up to 2 years (4), and treatment of a single XDR TB case has been reported to exceed €100,000 (5,6), even though treatment success rates remain ≈30% in the European region of the World Health Organization (40 countries reported) (7). Improvement of MDR/XDR TB prevention, diagnosis, and treatment is one of the core activities prioritized by WHO and the European Respiratory Society to eliminate TB (6). In addition to shortcomings in TB diagnosis and treatment, bacterial genetic factors might play a role in the epidemiologic success of certain MDR strains, especially of lineage 2 (Beijing) in Eurasia (8-11). Beijing MDR outbreak strains were shown to acquire fitness-enhancing mutations (i.e., mutations that increase in vitro growth rates) that may result in higher virulence and increased transmissibility, thus fostering the MDR TB epidemic in Eastern Europe (8-10). In line with this assumption, recent computational models predict that in many high TB incidence countries, person-to-person transmission but not treatment-related acquisition accounts for almost all (95.9%) incident MDR TB cases (12). Whole-genome sequencing (WGS) coupled with a molecular drug resistance prediction has provided insight into MTBC transmission networks and the transmissibility of MDR/XDR MTBC strains (8-10,13-15). We applied a WGS-based molecular epidemiologic approach to identify molecular resistance patterns, dominant strain types, and Multidrug-and Extensively Drug-Resistant Mycobacterium tuberculosis Beijing Clades,

The influence of synthetic and natural porphyrins bismuth complexes on P. aeruginosa quorum sensing system was carried out by detection of the pyocyanin, rhamnolipids and autoinducers biosynthesis level. The highest ability to reduce pyocyanin biosynthesis showed Bi(III)-TPP. Rhamnolipids production level also decreased in the presence of studied compounds. This effect was the most expressed in presence of 40 and 80 µM of the synthetic meso-substituted porphyrins. Autoinducers biosynthesis, especially 3-oxo-C12-HSL was suppressed in presence of the bismuth complexes. That suggest that the mechanisms of action of this substances is an inhibition of signaling molecules or/and receptor for them.

Мета роботи -встановити залежність між вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю P. aeruginosa до утворення біоплівки і синтезу аутоіндукторів системи кворуму. Матеріали та методи дослідження. В роботі були використані штам дикого типу P. aeruginosa PA01 і штами P. aeruginosa з низьким (PAO1pJN2133) та підвищеним (PA01 ΔwspF) рівнями циклічного дигуанозинмонофосфату. Культивування проводили у24-лункових плоскодонних планшетах Nuclon при 37 °C у середовищі LB. Масу біоплівки визначали у СV-тесті. Вимірювання здійснювали на спектрофотометрі SmartSpecPlus (Bio-Rad, Hungary) при довжині хвилі 592 нм. Ацил-гомсеринлактони екстрагували підкисленим етилацетатом та визначали їх кількість методом ГХ/МС. Визначення вмісту цикло-ди-ГМФ проводили з використанням репортерної плазміни Seattle шляхом вимірювання інтенсивності флуоресценції клітин у біоплівках. Результати дослідження. Встановлено, що штам P. aeruginosa PA01 pJN2133, внутрішньоклітинний вміст цикло-ди-ГМФ якого є у 4 рази меншим ніж у P. aeruginosa, утворює біоплівку, маса якої у 3,5 рази нижча ніж у батьківського штаму. Штам P. aeruginosa PA01 ΔwspF перевищує P. aeruginosa PA01 за цими показниками у 1,5 рази та 33 %, відповідно. Ще більш виражені відмінності виявляються при співставленні між собою мутантних штамів. За рівнем цикло-ди-ГМФ P. aeruginosa PA01 ΔwspF переважає штам PA01 pJN2133 у 5,9 рази, а за масою біоплівки -у п'ять разів. Найбільшу кількість сигнальних молекул системи кворум сенсінг синтезує штам з низьким рівнем вторинного месенджера. Висновки. Між внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ і здатністю до утворення біоплівки існує прямо-пропорційна залежність:чим вище вміст вторинного месенджера, тим більша маса біоплівки. Концентрація аутоіндукторів QS у середовищі зворотнім чином зв'язана з внутрішньоклітинним вмістом цикло-ди-ГМФ: у порівнянні з батьківським штамом підвищена у штаму з низьким вмістом вторинного месенджера і знижена у штаму з його підвищеним рівнем Ключові слова: Pseudomonas aeruginosa, quorum sensing, біоплівки, цикло-ди-ГМФ, аутоіндуктори QS

УТВОРЕННЯ БІОПЛІВКИ LACTOCOCCUS LACTIS SUBSP. LACTIS 502 ЗА ПРИСУТНОСТІ ЕКЗОГЕННОГО НІЗИНА

Досëіджено впëив ãідразиду ізонікотинової кисëоти, ізонікотиноїëãідразонів 4-диметиëамінобенз-. , 2-ãідроксибенз-, 2-ãідрокси-1-нафтаëьдеãідів та новиõ компëексів стануму(IV) на основі переëічениõ споëук на ріст тест-штамів умовно-патоãенниõ бактерій Staphylococcus aureus, Micrococcus luteus, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa. Показано, що досëіджені споëуки в концентраціяõ 25, 50 та 100 мкã/мë здатні неãативно впëивати на ріст бактерій. Найбіëьш активними щодо біëьшості мікроорãанізмів виявиëися ізонікотиноїëãідразон 2-ãідрокси-1-нафтаëьдеãіду та компëекс стануму(IV) на йоãо основі, які за концентрації 50 мкã/мë та 100 мкã/мë відповідно практично повністю приãнічують ріст умовнопатоãенниõ бактерій. Найчутëивішим до поõідниõ ізонікотинової кисëоти та компëексів стануму(IV) на їõ основі є штам Proteus vulgaris. К ë ю ч о в і с ë о в а : ãідразид, ізонікотиноїëãідразон, компëекси стануму(IV), умовно-патоãенні бактерії, антимікробний ефект.