Optimization Management Model of the Industrial Enterprise Innovation Potential Development on the Basis of a Value-Oriented Approach

Abstract

The problem of the optimization model constructing of industrial enterprise innovation potential development for improving their ability to implement competitive strategies has been actualized. The expediency of the value theory basic provisions using for this has been substantiated. The gist and functional assignment of the enterprise innovative potential from the standpoint of valueoriented approach have been considered. It has been argued that the main criterion of the optimal option choosing from possible alternatives of innovation potential development should be maximization of the company's ability to create consumer values in the context of selected competitive strategies. Technological and cognitive components of consumer value in connection with structural elements of the enterprise innovative potential have been highlighted. The optimization model for managing the industrial enterprise innovative potential development has been built adhering to the value-oriented approach. As the tools of practical implementation of this model the methods of expert evaluation and analysis of hierarchies that are used to assess the probable risks of decision-making have been determine.

Marketing Dominant in Models of Entrepreneurial Structures Innovative Potential Development for Competitive Business Strategy Realization

“…One of the optimization modeling option of the enterprise innovative potential structure according to this approach was made by O.Zamazii, V.Stadnyk, G.Sokoliuk & N.Prylepa [21]. However, the research was conducted only in the particular products context.…”

Problems and Opportunities of the Innovative Component of Sustainable Development Activation in Ukraine

“…Аналіз останніх досліджень і публікації. Дослідження чинників і динаміки інноваційної активності та інноваційного розвитку суб'єктів економічної діяльності є предметом наукового інтересу багатьох дослідників, зокрема О. Амоші, І. Булєєва, Г. Шевцової [1], Б. Андрушківа, Р. Шерстюка [2], К. Ковтуненко [3], П. Перерви [4], О. Замазій, Н. Прилепи [5], Л. Федулової [6], С. Філіппової [7] та ін. Їхній науковий доробок є багатогранним, а розробки носять як науково-методичний і методологічний, так і прикладний характер, формуючи, серед іншого, й ті інструменти та вектори впливу на поведінку економічних акторів, які відповідають пріоритетам, що визначені концепцією сталого розвитку (sustainable development).…”

“…У попередніх роботах нами зроблено припущення, що причиною невисокої віддачі від упровадження прогресивних технологій є те, що інноваційний потенціал вітчизняних промислових підприємств недостатній для реалізації конкурентних стратегій на відкритих ринках [5]. Очевидно, що стратегія лідерства за витратами для основної маси вітчизняних промислових виробників уже не може бути актуальною -внаслідок утрати традиційних ринків збуту і переходу до виробництва малими серіями за попереднім замовленням.…”