Вступ. Попередження розвитку метаболічного синдрому в медичних сестер стаціонарів, які працюють позмінно, є справжнім викликом для сучасної системи охорони здоров’я, адже позмінна робота і робота в нічний час є вагомими негативними факторами ризику для здоров’я працівників.
Мета дослідження – проаналізувати частоту виявлення порушень сну та компонентів метаболічного синдрому і встановити ймовірні асоціації між досліджуваними показниками в медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно.
Методи дослідження. У дослідженні взяли участь 56 медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно у стаціонарних терапевтичних відділеннях м. Тернополя. Для клінічної оцінки вираження інсомнії ми використали анкету суб’єктивного оцінювання сну. Артеріальний тиск вимірювали згідно зі стандартним протоколом за методом Короткова. Рівень глюкози у сироватці крові визначали за допомогою стандартного набору реагентів на автоматичному біохімічному аналізаторі “COBAS INTEGRA®400” (“Roche Diagnostics”, США), рівень триацилгліцеролів та холестеролу ліпопротеїнів високої щільності – із застосуванням стандартного набору реагентів на автоматичному біохімічному аналізаторі “Cobas 6000” (“Roche Hitachi”, Німеччина). Статистичну обробку даних проводили, використовуючи стандартні програмні продукти обробки інформації STATISTICA 8.0.
Результати й обговорення. У 35,7 % медичних сестер терапевтичного профілю, які працюють позмінно, спостерігали порушення сну. Зокрема, порушення ініціації сну відзначено в 44,6 % респондентів, порушення підтримки сну – в 19,6 %, порушення пробудження – в 35,7 %, денну сонливість – у 23,2 %. Порівнюючи частоту виявлення компонентів метаболічного синдрому в медичних сестер терапевтичного профілю з наявними порушеннями сну відносно медичних сестер, в яких відсутні порушення сну, відмітили вірогідні відмінності щодо двох параметрів – рівня артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. та глікемії натще, частота виявлення яких переважала в медичних сестер з інсомнією. Аналізуючи кореляційні зв’язки між компонентами метаболічного синдрому та порушеннями сну в медичних сестер з інсомнією, встановили вірогідний прямий кореляційний зв’язок високої сили між рівнем артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. та інтрасомнічними порушеннями сну і денною сонливістю.
Висновки. Більша частота виявлення компонентів метаболічного синдрому, зокрема рівня артеріального тиску ≥130/85 мм рт. ст. і рівня глюкози у сироватці крові натще ≥5,6 ммоль/л, у медичних сестер терапевтичного профілю, які мають порушення сну, вказує на необхідність розробки та реалізації низки профілактичних засобів для медичних працівників, які працюють позмінно, для покращення якості сну і запобігання виникненню кардіометаболічних розладів, наприклад артеріальної гіпертензії, цукрового діабету та/або метаболічного синдрому.
