Introduction The study aim was to predict the risk of climacteric syndrome (CS) developing in perimenopausal women with hypothyroidism (HT) according to the developed algorithm and mathematical model for timely preventive measures. Material and methods 146 perimenopausal women with autoimmune HT were enrolled in this study. Assessment of the severity of metabolic, neurovegetative and psychoemotional symptoms was graded according to the Blatt-Kupperman menopause index. All women were interviewed according to a specially designed questionnaire for predicting the development of severe CS. Multiple regression analysis was used to build a multifactorial mathematical model. Shapiro-Wilk and Kolmogorov-Smirnov criteria were used to assess the normality of the distribution of traits. Results Regression analysis was used to determine the most significant multicollinear risk factors for CS developing: pathology of the thyroid gland, smoking, alcohol consumption, adverse environmental conditions, low physical activity, history of stress and anxiety. The predicted value of the risk factor for severe CS with a high degree of probability was determined in 72 (49.32%) women, medium probability in 58 (39.73%) women, and low probability in 16 (10.95%) women. Conclusions The developed algorithm and mathematical model are informative and allow one to prevent CS and its complications. The decay of women’s health starts many years before menopause and prevention of its consequences is an important task for the clinicians.

One of the main problems is that the metabolic syndrome (MS) is not clinically manifested until thesignificant carbohydrate and lipid metabolism violations, that initiate a pathological range of symptoms, leading to cardiovascular disease, diabetes mellitus, non-alcoholic steatohepatosis, impairment of reproductive function and other diseases. Conco­mitant endocrine disorders create a background on which dyshormonal and metabolic factors are superimposed. Therefore, an urgent and important task is the correct, and most importantly timely, interpretation of existing risk factors for metabolic disorders in women of perimenopausal age with concomitant hypothyroidism (HT), purposed on their correction to prevent or slowdown the development of complications.Aim — to develop a mathematical model for assessing the prognostic value of risk factors for investigation ofMSdevelopment and progression in perimenopausal women with HT.Materials and methods. 146 perimenopausal women with HT were examined to predict the MS development. Multiple regression analysis was used to construct prognostic model of MS risk.Results. With the help of logistic regression analysis, the following significant multicollinear risk factors for MS have been identified: triglycerides, thyroid-stimulating hormone, vitamin D, and waist circumference. A correlation matrix with the calculation of regression coefficients and coefficient of determination was constructed, and mathematical model was created to determine the coefficient of the MSprogression. The developed mathematical model for predicting of MSdevelopment had a high predictive accuracy, which confirms the compliance of the predicted results with the theoretically expected. The probability that patients will develop MS with a previously predicted risk of MS was 96.1 % (p < 0.05).Conclusions. The developed mathematical model of the predictionof metabolic syndromedevelopment against the background of hypothyroidism is highly informative and allows to determine in advance the contingent of women with high probability of MS development for the timely implementation of appropriate preventive measures.

No abstract

Background. Every year the number of menopausal women increases. At this age, the prevalence of hypothyroidism (HT) reaches its peak. The problem of menopausal syndrome (MS) is relevant for patients with HT, concomitant endocrine disorders create a background for combination with dyshormonal factors. The purpose of the study: to propose an approach to predicting the risk of severe MS in perimenopausal women with HT according to the developed algorithm and mathematical model. Materials and methods. To predict the development of MS, 146 perimenopausal women with autoimmune HT were surveyed. ­Using multiple regression analysis, a prognostic model of the risk of severe MS was created. Results. Logistic regression analysis revealed the following most significant multicollinear risk factors for MS: smoking, alcohol consumption, adverse environmental conditions, physical activity, history of stress and anxiety, thyroid disease. A correlation matrix with calculation of regression coefficients and coefficient of determination was constructed, a mathematical model was created to determine the risk factor for the progression of MS. The predicted value of the risk factor for severe MS with a high degree of probability was determined in 72 (49.32 %) women, with an average probability — in 58 (39.73 %), and with a low probability — in 16 women (10.95 %) with HT. The correspondence of the predicted results with the theoretically expected ones in the high-risk group was recorded in 104.37 %, in the average-risk — in 94.73 %, and in the low-risk — in 89.65 % of cases. Conclusions. The developed algorithm and mathematical model for predicting severe MS on the background of HT are highly informative and allow determining in advance the group of women at high risk of severe MS for the timely implementation of appropriate preventive measures.

Вступ. Дисфункцію щитоподібної залози вважають поширеним ендокринним захворюванням, у структурі якого переважає гіпотиреоз. У більшості випадків гіпотиреоз є наслідком автоімунного тиреоїдиту, що найчастіше трапляється в жінок. Зростання рівня тиреотропного гормону корелює з параметрами метаболічного синдрому, що збільшує серцево-судинні події та загальну смертність. Мета дослідження – вивчити особливості кореляційних взаємозв’язків тиреотропного гормону, тиреоїдних гормонів та антитіл до тиреопероксидази з вуглеводно-ліпідними показниками в жінок пременопаузального віку, хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу. Методи дослідження. Обстежено 146 жінок пременопаузального віку з гіпотиреозом автоімунного генезу. Всім пацієнткам проводили антропометричні, загальноклінічні, біохімічні обстеження, включаючи визначення вуглеводного та ліпідного обміну, оцінювали функціональний стан їх щитоподібної залози, визначаючи рівні тиреотропного гормону, вільного тироксину, вільного трийодтироніну та антитіл до тиреопероксидази. Результати досліджень аналізували методом варіаційної статистики за допомогою програми STATISTICA 12 (“Statsoft”, США). Результати й обговорення. Рівні тиреотропного гормону та антитіл до тиреопероксидази характеризувалися прямим кореляційним взаємозв’язком середньої сили із загальним холестерином, тригліцеридами, ліпопротеїнами низької щільності, коефіцієнтом атерогенності, а рівні вільного тироксину і вільного трийодтироніну – зворотним зв’язком. Встановлено достовірно позитивні кореляції середньої сили індексу маси тіла й індексу інсулінорезистентності HOMA-IR з тиреотропним гормоном, антитілами до тиреопероксидази та негативні кореляції середньої сили з вільним тироксином і вільним трийодтироніном. Виявлено позитивний кореляційний взаємозв’язок індексу маси тіла та індексу інсулінорезистентності НОМА-IR з рівнями загального холестерину, холестерину ліпопротеїнів низької щільності, тригліцеридів, коефіцієнтом атерогенності й негативний кореляційний взаємозв’язок з холестерином ліпопротеїнів високої щільності. Висновок. Дослідження кореляційних взаємозв’язків вуглеводного та ліпідного обміну в жінок пременопаузального віку, хворих на гіпотиреоз автоімунного генезу, є актуальним і перспективним напрямком для вивчення механізмів розвитку метаболічного синдрому та його корекції. Замісна гормональна терапія левотироксином натрію в жінок з гіпотиреозом автоімунного генезу є недостатньою для досягнення цільових рівнів основних показників метаболічного обміну.