No abstract

Актуальність. В Україні за останні роки спостерігається зростання частоти тиреоїдної патології. Абсолютна кількість випадків захворювання щитоподібної залози за останні 10 років зросла з 689 000 до 1 486 000, згідно з даними щодо поширення, що становить 941,6 і 4210,4 випадку на 100 000 населення відповідно. Частота патології щитоподібної залози (станом на 01.01.2018) становить 46 % від усіх ендокринологічних захворювань і посідає перше місце серед них. Основною причиною є незбалансованість мікроелементного і вітамінного складу в раціоні на тлі погіршення екологічної ситуації та техногенного забруднення довкілля. Метою дослідження було оцінити ступінь йодного дефіциту в населення західного регіону України та надати теоретичне обґрунтування подальшого подолання йододефіцитних станів. Матеріали та методи. Вивчення стану йодного забезпечення населення проводили серед вагітних жінок у першому триместрі вагітності (19–44 роки) та дітей шкільного віку (12–14 років), які проживають у західному регіоні України. Йодне забезпечення оцінювали з використанням неонатального скринінгу концентрації тиреотропного гормону в новонароджених, даних щодо частоти зоба за результатами пальпаторного обстеження, ультрасонографічного обстеження щитоподібної залози та медіани екскреції йоду з сечею. Результати. За даними неонатального скринінгу частота гіпертиреотропінемії становила в середньому 3,52 ± 0,30  % в популяції, що відповідає легкому ступеню йодної недостатності. За результатами ультрасонографічного обстеження щитоподібної залози частота виявлення зоба в дітей становить 38 %, а у вагітних жінок — 36 %, що є характерним для тяжкого ступеня йодного дефіциту. Результати визначення медіани йодурії в дітей показали недостатнє йодне забезпечення в 20 %, концентрація йоду в сечі в середньому становила 99,69 ± 35,42 мкг/л. У 30 % дітей спостерігалось надлишкове надходження йоду в організм, та 50 % обстежених дітей мали оптимальне забезпечення йодом. Нестачу йоду в раціоні вагітних було виявлено в 43,3 % обстежених (медіана йодурії 81,96 ± 42,53 мкг/л). У 26,7 % вагітних концентрація йоду в сечі відповідала нормальному інтервалу, надлишкове надходження йоду в організм при медіані понад 230 мкг/л було виявлене в 30 % вагітних. Висновки. Оцінка йодного забезпечення населення західного регіону України свідчить про тяжкий ступінь йодної недостатності, що вимагає термінового впровадження загальнонаціональної програми профілактики.

Заболевания щитовидной железы в структуре эндокринной патологии в последние годы занимают первые места. По данным Министерства здравоохранения Украины, за последние 5 лет количество заболеваний щитовидной железы увеличилось в 5 раз, причем данный показатель существенно отличается в различных регионах страны в зависимости от совокупности факторов внешней среды (удаленный стохастический эффект аварии на Чернобыльской АЭС, йодный дефицит, образ жизни, стресс, нерациональное питание, недостаточность микроэлементов, сопутствующие заболевания и т.д.). При этом известна тесная функциональная взаимосвязь тиреоидной и репродуктивной систем, что приводит к высокой вероятности развития объединенных нарушений при расстройствах одной из этих звеньев гомеостаза. Проблема нарушений репродуктивного здоровья вызывает особенно серьезное беспокойство во всем мире и является актуальной по изучению характера влияния заболеваний щитовидной железы на беременность. Показатели заболеваемости патологиями щитовидной железы и их распространенности отличаются в разных регионах страны в зависимости от влияния факторов внешней среды и их комбинации, одним из таких является дефицит йода. Увеличение количества мертворожденных младенцев, преждевременное прерывание беременности, бесплодие, тугоухость и косоглазие новорожденных, задержка физического, полового и интеллектуального развития детей, рост показателей сердечно-сосудистых заболеваний — далеко не полный перечень негативного влияния йодного дефицита на человека. Наиболее частыми последствиями йодного дефицита у беременных является субклинический гипотиреоз. Субклинический гипотиреоз ассоциируется со многими неблагоприятными событиями во время беременности и неонатальными последствиями. Изучение особенностей течения субклинического гипотиреоза у беременных в йододефицитном регионе на сегодня остается актуальной проблемой. В статье представлен анализ публикаций баз данных PubMed, Medline за последние десятилетия.

One of the main problems is that the metabolic syndrome (MS) is not clinically manifested until thesignificant carbohydrate and lipid metabolism violations, that initiate a pathological range of symptoms, leading to cardiovascular disease, diabetes mellitus, non-alcoholic steatohepatosis, impairment of reproductive function and other diseases. Conco­mitant endocrine disorders create a background on which dyshormonal and metabolic factors are superimposed. Therefore, an urgent and important task is the correct, and most importantly timely, interpretation of existing risk factors for metabolic disorders in women of perimenopausal age with concomitant hypothyroidism (HT), purposed on their correction to prevent or slowdown the development of complications.Aim — to develop a mathematical model for assessing the prognostic value of risk factors for investigation ofMSdevelopment and progression in perimenopausal women with HT.Materials and methods. 146 perimenopausal women with HT were examined to predict the MS development. Multiple regression analysis was used to construct prognostic model of MS risk.Results. With the help of logistic regression analysis, the following significant multicollinear risk factors for MS have been identified: triglycerides, thyroid-stimulating hormone, vitamin D, and waist circumference. A correlation matrix with the calculation of regression coefficients and coefficient of determination was constructed, and mathematical model was created to determine the coefficient of the MSprogression. The developed mathematical model for predicting of MSdevelopment had a high predictive accuracy, which confirms the compliance of the predicted results with the theoretically expected. The probability that patients will develop MS with a previously predicted risk of MS was 96.1 % (p < 0.05).Conclusions. The developed mathematical model of the predictionof metabolic syndromedevelopment against the background of hypothyroidism is highly informative and allows to determine in advance the contingent of women with high probability of MS development for the timely implementation of appropriate preventive measures.

Резюме. Актуальність. Цукровий діабет (ЦД) призводить до порушення всіх видів обміну речовин (на-самперед ВступЦукровий діабет (ЦД) -найнебезпечніший виклик людству, неінфекційна епідемія XXI століття. Відпо-відно до даних світової статистики, кожні 13-15 років кількість людей із ЦД подвоюється. На сьогодні у світі нараховується 415 мільйонів хворих на ЦД, а до 2040 року прогнозується зростання їх кількості до 642 міль-йонів [1]. Поява нових лікарських препаратів не сприяє стримуванню захворюваності, а посилення критеріїв діагностики, у свою чергу, обумовлює стрімкий приріст кількості хворих, переважно за рахунок ЦД 2-го типу.На сьогодні в Україні компенсація пацієнтів, які страждають від ЦД, залишається незадовільною, адже середній показник глікованого гемоглобіну (HbA1c) при ЦД 1-го типу становить близько 9,0 %, а у паці-єнтів, які страждають від ЦД 2-го типу, -приблизно 8,5 % [2]. Пошук нових патогенетичних ланок з метою підвищення ефективності лікування хворих на ЦД на даний час є дуже актуальним.На особливу увагу заслуговує вивчення впливу вітаміну D на різні органи й системи при різних за-хворюваннях, зокрема при ЦД. У різноманітних на-укових джерелах вітамін D розглядається як гормон, що найбільше впливає на опорно-рухову систему. Проте останнім часом значну зацікавленість викликають інші функції вітаміну. Особливо часто науковці почали ви-вчати вплив вітаміну D на перебіг ЦД 2-го типу [3][4][5]. Одні автори припускають, що недостатність вітаміну D є фактором ризику виникнення ЦД 2-го типу [6], інші вказують, що вітамін D підтримує гомеостаз глюкози та його рівень є обернено пропорційним рівню HbA1c при ЦД 2-го типу [7]. Крім того, було висловлено при-пущення, що адекватне споживання вітаміну D може бути пов'язане з більш низьким ризиком розвитку гестаційного ЦД [8].Фізіологічний вплив вітаміну D настільки багато-гранний, що важко виділити якийсь менш суттєвий або незначний момент. Найважливіша його роль полягає в безпосередньому впливі на фосфорно-кальцієвий об-мін: при його нестачі стає неможливим всмоктування як кальцію, так і інших мікроелементів. Цікаво, що ак-тивність вітаміну D безпосередньо пов'язана з багатьма фізіологічними процесами в організмі, зокрема з над-Адреса для листування з автором: Пасєчко Н.В.