Socio-psychological portrait of a modern medical intern in a ten-year dynamics

Abstract

We analyzed over 3,000 anonymous surveys of interns who studied the Emergency medicine course this year and 10 years ago. We were studying their psychological features and social behavior in ten-year dynamics. The main characteristics of representatives of generation Y in medicine were determined. Representatives of this generation need an individual personal approach, which would allow transforming the downsides of mosaic thinking, features of behavior and attitude to the educational process, modern passion for gadgets and manner of communication into positive qualities.

Девіація Феномену Прокрастинації У Лікарів-Інтернів За Фахом "Анестезіологія" У Воєнний Час

“…Підсвідомо суб'єкт навчання обирає прокрастинацію замість самовдосконалення. Страх перед успіхом може поєднуватися з небажанням людини стати центром загальної уваги, учасником конкурентної боротьби, викликати в когось заздрість або роздратування, зайняти нетипову для своєї соціальної групи позицію, неготовністю взяти на себе відповідальність [18,19]. З початком пандемії цей показник знижується більш ніж вдвічі, а з воєнним станом падає майже в 4 рази.…”

Психологічна Ресурсність Лікарів-Інтернів У Воєнний Час

“…Так "впевненість у собі" зросла на 11,1%, а показник "любов" втратив 17,4%. Прослідковується певне перевищення рівня показників у порівнянні з довоєнним періодом наступних складових: "допомога іншим" (на 15,2%), що передбачає активний альтруїзм, домінування цінностей співпраці й толерантності, уміння підтримувати та надихати слабших, набування впевненості у собі; "самореалізація у професії" (на 15,1%), що обумовлено задоволенням від успіху в самостійно обраній роботі за покликанням, умінням скеровувати власні здібності та знання на користь для суспільства, якісно надавати медичну допомогу у надзвичайних ситуаціях; при цьому "відповідальність" підвищується на 18,8%, що характеризує можливість прогнозувати наслідки власних дій та чинити згідно з власними переконаннями, а також усвідомлення необхідності звітувати перед собою та іншими щодо виконаного [15,20].…”