В статті досліджується формування кадрової стратегії транспортних компаній під час війни та після неї. Автори визначають, що кадрова стратегія повинна бути гнучкою, економічно обґрунтованою та пов'язаною зі стратегією розвитку компанії. Виділяють дві стратегії: соціалізацію та формалізацію. У воєнних умовах керівники використовують досвід COVID-19 для адаптації до викликів. Автори виділили основні фактори, які необхідно враховувати при розробці кадрової стратегії транспортної компанії, а саме, поглиблення демографічної кризи, неповернення частини працівників із закордону, залучення працівників транспортної сфери до служби у Збройних силах України, необхідність додаткового часу для пошуку, підготовки та залучення молодих спеціалістів, випускників профільних закладів вищої та професійно-технічної освіти, опанування жінками чоловічих професій.