УДК547.79.057:615.281 Т. О. САМУРА, канд. мед. наук Запорізький державний медичний університет, м. Запоріжжя ОГЛЯД ПРОТИМІКРОБНОЇ ТА ПРОТИГРИБКОВОЇ АКТИВНОСТІ ПОХІДНИХ 1,2,4-ТРИАЗОЛУ Ключові слова: синтез, 1,2,4триазол, протимікробна дія, протигрибкова дія, мінімальна інгібувальна концентрація Похідні триазолу -дуже перспективний клас сполук, які виявляють високу тера певтичну ефективність. Основними напрямами досліджень притаманних цим похід ним властивостей є протигрибкова, противірусна, антибактеріальна, заспокійлива, снодійна, протисудомна, протизапальна та низка інших активностей.Мета роботи -провести аналіз даних літератури та узагальнити останні досяг нення у вивченні протимікробної дії похідних 1,2,4триазолу, що у майбутньому до поможе у створенні нових біологічно активних речовин із цим видом активності. М а т е р і а л и т а м е т о д и д о с л і д ж е н н я У роботи використано бібліосемантичний метод, метод системного підходу, ре зультати власних досліджень. Р е з у л ь т а т и д о с л і д ж е н н я т а о б г о в о р е н н я Загальновідомо, що протигрибкова активність багатьох сильнодійних антимі котиків зумовлюється наявністю ядра 1,2,4триазола. Основними представниками 1,2,4триазолу, що мають протигрибкову дію є вориконазол [1], флуконазол [2, 3] та ітраконазол [4].Групою вчених було синтезовано нові похідні 1,2,4триазол3тіону і 1,3,4тіаді азолу [5]. В основному перетворенням піддавали похідні 2((4,5дифеніл4H1,2,4 триазол3іл)тіо)ацетогідразиди. Всі синтезовані сполуки було досліджено на пред мет їхньої протимікробної дії з використанням методу розведення в агарі. Шість сполук мали потенційну протимікробну активність проти грампозитивних бактерій (мінімальна концентрація, що припиняла ріст, становила 15,63-500 мкг/мл (mIc)). Деякі сполуки виявили високу активність, особливо проти Bacillus subtilis atcc 6633 (mIc = 15,63-250 мкг/мл), золотистого стафілокока atcc 25923 (mIc = 31,25-250 мкг/мл) та Micrococcus luteus atcc 10240 (mIc = 125-250 мкг/мл).З метою розробки нових металопротимікробних засобів було отримано ряд комп лексних сполук типу mLcl·nh 2 O, де m: co, Ni, cu, zn. Лігандами були основи Шиф фа, які отримували з ацетилацетону та 3аміно4H1,2,4триазолу [6].Ряд основ Шиффа було синтезовано на основі 4аміно5[4(метилсульфоніл) бензил]2,4дигідро3H[1,2,4]триазол3тіона [8]. Синтезовані сполуки піддавали дослідженням на їхню цитотоксичність та протимікробну дію.С. Кумар та ін.[7] синтезували серію нових похідних 4ізопропілтіазол4 феніл1,2,4триазолу, N(заміщені бензіліден)2(5(4ізопропілтіазол2іл)4 феніл4Н1,2,4триазол3ілтіо)ацетогідразиди, Nметилбензіліденацетонгідразид и, Nацилаце тогідразиди. Ці сполуки оцінювали на антибактеріальну, протигриб кову та протитуберкульозну активність щодо мікобактерій туберкульозу (штам h37Rv) за методом серійних розведень. Усі сполуки виявляли антибактеріальну та протигрибкову активність від помірної до значної. Результати протитуберкульоз ного скринінгу щодо мікобактерій туберкульозу h37Rv свідчать, що дві сполуки вивляють протитуберкульозну активність на рівні з...