У статті здійснено зіставлення феномену коучингу з поняттями “менторство”, “наставництво”, “тьюторство”, “едвайзерство”, “фасилітаторство”. Сутність коучингу визначено як шлях самостійного просування особи до мети та реалізації її потенціалу за підтримкою коуча. Він порівнюється з “менторством” і “наставництвом” (сприяють особистісному становленню фахівця, але не передбачають суб’єкт-суб’єктних відносин); тьюторство (передбачає виконання специфічних функцій в реалізації особистісної траєкторії навчання студента); едвайзерством (консультування фахівців-практиків з певної проблеми професійної підготовки); фасилататорством (забезпечує ефективну комунікацію та допомагає врегулювати конфліктні ситуації).