Адаптивні Ознаки Та Їх Прояв У Популяцій Люцерни Другого Року За Кормового Використання

Abstract

Мета досліджень. Вивчення адаптивних ознак у селекційних популяцій люцерни за кормового використання другого року життя та виділення перспективного матеріалу для подальшого використання у селекційному процесі. Матеріали і методи. Дослідження проводились в Інституті зрошуваного землеробства НААН України протягом 2018–2020 pp. Об’єктом вивчення слугували 24 популяції люцерни. Аналіз стійкості генотипів люцерни до стресу проводили за допомогою індексу умов середовища, коефіцієнту регресії, прогнозованої екологічної стабільності, пластичності сорту за різного екоградієнту, показників стресостійкості і генетичної гнучкості, параметрами гомеостатичності та селекційної цінності, коефіцієнту адаптивності, загальної адаптивної здатності, варіанси специфічної адаптивної здатності, відносної стабільності генотипу, селекційної цінності генотипу, коефіцієнтів нелінійності і компенсації-дестабілізації. Результати. На травостої люцерни другого року життя значення індексу середовища (lj) в умовах природного зволоження у 2018 р становило -0,97, у 2019 р ‒ -1,79 та в найгіршому для вирощування люцерни 2020 році ‒ -6,11. При зрошенні у 2019 і 2020 рр ‒ індекси умов середовища (lj) становили +1,83 і +1,36, відповідно, а найвищим (+5,67) він був у 2018 році. За вісьмома параметрами адаптивності, як найбільш стабільна до посуху була виділена популяція M.g. / ЦП-11, за шістьма – Ram. d. та п’ятьма – M.g. / M.agr. За параметрами адаптивності були виділені три популяції інтенсивного типу: Приморка, Сін(с). / Приморка і В.11 / П. d. та популяція Приморка / Сін(с) яка є пластичною по відношення до умов зволоження. За результатами GGE біплот-аналізу виділилися найбільш стабільні популяції G12 – Ram. d., G14 – Т. / Емерауде, d., G17 – M.agr. / C. та G21 – ФХНВ2. Популяції G2 – Елегія, G4 – M.g. / П.п., G5 – Сін(с). / Приморка та G13 – (Емерауде / Т.)2 та G22 – В.11 / П. d. найкраще відкликаються на покращення умов зволоження, але показують різке зниження урожайності в умовах природного зволоження. Генотипи G6 – LR / H та G15 – M.g. / ЦП-11 характеризуються високою врожайністю за обох умов зволоження, що вказує на пластичність цих популяцій. Проведений агломеративно ієрархічний та методом k-середніх кластерний аналіз популяцій люцерни та виділено три кластери. Висновки. Виділені найбільш придатні ідентифікатори адаптивності: коефіцієнт регресії (bi), гомеостатичність (Hom), селекційна цінність (Sc), варіанса специфічної адаптивної здатності (σ²CAЗi), відносна стабільність генотипу (sgi), селекційна цінність генотипу (СЦГi), коефіцієнт компенсації-дестабілізації (Kgi), що дали змогу виокремити цінні селекційні зразки. Виділена найбільш адаптована до стресових умов популяція Ram. d. Популяції В.11/П. d. та Сін(с). / Приморка мали ознаки нестабільних, тобто вибагливих до умов вирощування. Популяція M.g. / ЦП-11 характеризувалася високою врожайністю за обох умов зволоження, що вказує на її пластичність.