Search citation statements
Paper Sections
Citation Types
Year Published
Publication Types
Relationship
Authors
Journals
Вступ. У суспільстві повинні розуміти важливість вітаміну D3 для організму дитини. Вітамін D має важливе значення для правильної мінералізації кісток у дітей та формування відповіді імунної системи. Тому правильне виконання батьками призначень цього вітаміну з профілактичною метою відіграє велику роль у формуванні здоров’я кожної людини, починаючи з раннього віку. Мета роботи – проаналізувати фактори ризику зі сторони мами (антенатальні) й малюкові фактори (постнатальні) у формуванні аліментарного рахіту в дитини з атопічним дерматитом. Основна частина. Описано клінічний випадок звернення за медичною допомогою матері дитини віком 7 місяців з ознаками атопічного дерматиту й аліментарного рахіту. Виділено основні клінічні критерії, які було відмічено в дитини з такою поєднаною патологією, проаналізовано допоміжні методи дослідження. Проаналізовано антенатальні фактори ризику розвитку аліментарного рахіту в дитини (відмова мами від саплементації вітаміном D під час вагітності, відсутність у раціоні продуктів, фортифікованих кальцієм, вибіркове харчування, перебування під час прогулянок на свіжому повітрі в закритому одязі) й постнатальні (пізнє і нераціональне введення прикорму, несистематичне приймання вітаміну D3 з профілактичною метою, здійснення прогулянок на вулиці тільки у комфортну погоду). Висновки. У формуванні аліментарного рахіту відіграє роль поєднання факторів ризику зі сторони мами (антенатальних) і малюкових факторів (постнатальних). Головними антенатальними факторами, що сприяють розвитку аліментарного рахіту, є особливості дієти без фортифікації широковживаних продуктів і саплементації вітаміном D, основними постнатальними – поєднання факторів ризику, пов’язаних з надходженням вітаміну D із продуктами харчування та прийманням його профілактичної дози і можливістю утворення цього вітаміну під впливом сонячного випромінювання. Необізнаність мами щодо особливостей супутньої патології в дитини (атопічний дерматит) посилює малюкові фактори ризику розвитку аліментарного рахіту. Акцентовано увагу на необхідності проведення роз’яснювальної роботи серед батьків з метою підвищення обізнаності стосовно розвитку аліментарного рахіту в дітей із супутньою патологією.
Вступ. У суспільстві повинні розуміти важливість вітаміну D3 для організму дитини. Вітамін D має важливе значення для правильної мінералізації кісток у дітей та формування відповіді імунної системи. Тому правильне виконання батьками призначень цього вітаміну з профілактичною метою відіграє велику роль у формуванні здоров’я кожної людини, починаючи з раннього віку. Мета роботи – проаналізувати фактори ризику зі сторони мами (антенатальні) й малюкові фактори (постнатальні) у формуванні аліментарного рахіту в дитини з атопічним дерматитом. Основна частина. Описано клінічний випадок звернення за медичною допомогою матері дитини віком 7 місяців з ознаками атопічного дерматиту й аліментарного рахіту. Виділено основні клінічні критерії, які було відмічено в дитини з такою поєднаною патологією, проаналізовано допоміжні методи дослідження. Проаналізовано антенатальні фактори ризику розвитку аліментарного рахіту в дитини (відмова мами від саплементації вітаміном D під час вагітності, відсутність у раціоні продуктів, фортифікованих кальцієм, вибіркове харчування, перебування під час прогулянок на свіжому повітрі в закритому одязі) й постнатальні (пізнє і нераціональне введення прикорму, несистематичне приймання вітаміну D3 з профілактичною метою, здійснення прогулянок на вулиці тільки у комфортну погоду). Висновки. У формуванні аліментарного рахіту відіграє роль поєднання факторів ризику зі сторони мами (антенатальних) і малюкових факторів (постнатальних). Головними антенатальними факторами, що сприяють розвитку аліментарного рахіту, є особливості дієти без фортифікації широковживаних продуктів і саплементації вітаміном D, основними постнатальними – поєднання факторів ризику, пов’язаних з надходженням вітаміну D із продуктами харчування та прийманням його профілактичної дози і можливістю утворення цього вітаміну під впливом сонячного випромінювання. Необізнаність мами щодо особливостей супутньої патології в дитини (атопічний дерматит) посилює малюкові фактори ризику розвитку аліментарного рахіту. Акцентовано увагу на необхідності проведення роз’яснювальної роботи серед батьків з метою підвищення обізнаності стосовно розвитку аліментарного рахіту в дітей із супутньою патологією.
Вступ. Медсестринський процес передбачає виконання сестрами/братами медичними аналізу медико-санітарних потреб пацієнта і його оточення та ефективне їх задоволення через здійснення медсестринського догляду і необхідної опіки з використанням відповідних ресурсів. Основна мета медсестринського процесу полягає в забезпеченні та відновленні незалежності пацієнта, його самостійності у задоволенні основних потреб організму. Мета роботи – проаналізувати етапи медсестринського процесу, розкрити етапи впровадження медсестринського процесу в кардіологічному стаціонарі. Основна частина. Медсестринський процес дозволяє враховувати унікальні потреби кожного пацієнта, забезпечуючи індивідуалізований підхід до медичного догляду та опіки. Систематичне застосування медсестринського процесу сприяє покращенню якості медичного обслуговування через систематичний аналіз потреб пацієнтів та ефективне їх задоволення. Медсестринський процес спрощує і систематизує надання медичної допомоги, що допомагає зменшити час, необхідний для виконання процедур, та оптимізувати використання ресурсів. Цей підхід спрямований на стимулювання самостійності та активної участі пацієнтів у власному процесі одужання, що може позитивно вплинути на їх фізичний і психологічний стан. Медсестринський процес сприяє поліпшенню спілкування та співпраці між різними членами медичної команди, що може підвищити ефективність роботи і забезпечити більш згуртований підхід до надання допомоги. Він надає можливість проводити систематичний моніторинг та оцінювання результатів надання медичної допомоги, що дозволяє швидше виявляти проблеми і вчасно коригувати стратегії догляду. Висновки. Загалом можна стверджувати, що впровадження та ефективна реалізація медсестринського процесу в стаціонарах кардіологічного профілю є невід’ємною складовою для забезпечення якісного і гуманного догляду за пацієнтами із серцево-судинними захворюваннями.
Background. Vitamin D deficiency is recognized as a global health problem, affecting approximately one billion people of all ages worldwide. Although maternal vitamin D deficiency is a significant health concern, there are not enough studies in Ukraine that confirm the relationship between vitamin D levels and adverse pregnancy outcomes. At the same time, it is necessary to emphasize the importance of screening the level of vitamin D as one of the routine tests in the early stages of pregnancy, which will contribute to the prevention of disorders during pregnancy. The purpose of this study is to determine the content of vitamin D in pregnant women and establish its effect on pregnancy and maternal outcomes. Materials and methods. Ninety pregnant women were under observation, they were selected according to the inclusion criteria: pregnancy period over 28 weeks, no vitamin D intake during pregnancy. Depending on 25(OH)D serum level, pregnant women were divided into three groups. The first group included 30 patients with vitamin D deficiency of 25(OH)D level less than 20 ng/ml, the second group included 35 pregnant women with vitamin D insufficiency, 25(OH)D level of 20–29.9 ng/ml. Women with normal 25(OH)D levels (> 30 ng/ml) formed the third research group (n = 25). Results. Among extragenital pathologies, diseases of the gastrointestinal tract were observed almost three times more often with vitamin D deficiency than with its insufficiency, and turned out to be a significant factor for the development of vitamin D deficiency (odds ratio 3.02; 95 % confidence interval: 1.16–10.4; p < 0.05). It was found that in pregnant women of the first group, vitamin D deficiency is a risk factor for diseases of the musculoskeletal system (odds ratio 4.38; 95 % confidence interval: 1.11–25.8; p < 0.05). Eight women (26.7 %) from the first group were diagnosed with gestational diabetes by conducting a glucose tolerance test (at 26–28 weeks of pregnancy). At the same time, gestational diabetes was diagnosed against the background of obesity class I–II. Maternal vitamin D deficiency is reliably associated with a high risk of cesarean section and the presence of complications during pregnancy and childbirth. Conclusions. The conducted study shows the negative impact of low levels of 25(ОН)D on the course and consequences of pregnancy.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2024 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.