Мета дослідження — встановити частоту розвитку діабетичної нефропатії (ДН) залежно від тривалості цукрового діабету (ЦД) 1-го типу, а також вміст цистатину С як маркера раннього ураження нирок. Матеріали та методи. В одномоментне суцільне дослідження було включено 28 пацієнтів з ЦД 1-го типу, з них 11 чоловіків і 17 жінок віком 34,8 ± 7,2 року. Клініко-функціональне обстеження включало стандартну оцінку функції нирок, а також дослідження сироваткового рівня цистатину С. Результати. У 17 з обстежених 28 хворих показники швидкості клубочкової фільтрації (ШКФ), розраховані за формулами CKD-ЕРIcreat і CKD-ЕРIcys, свідчили про різні стадії хронічної хвороби нирок. Висновки. Визначення рівня цистатину С і розрахунок ШКФ з використанням цього показника дозволяє діагностувати доклінічні стадії ниркової дисфункції у хворих на ЦД 1-го типу при нормальному рівні креатиніну в крові і відсутності зниження ШКФ, розрахованої з використанням показника креатиніну. За даними ретроспективного дослідження, частота розвитку й тяжкість перебігу ДН у хворих на ЦД 1-го типу збільшується при тривалості захворювання понад 10 років.

Вітамін D належить до ключових регуляторів фосфорно-кальцієвого обміну, його достатній рівень запобігає розвитку рахіту в дітей та остеомаляції в дорослих. Однак функції вітаміну D не обмежуються «класичними» кістковими ефектами, він впливає на різні фізіологічні процеси в організмі, включаючи регуляцію клітинного росту і проліферацію, синтез і секрецію інсуліну, імуномодулюючу дію та ін. [1]. Недостатність і дефіцит вітаміну D існують у всьому світі, і в окремих популяціях поширеність може досягати 100 % [2]. Вагітні та жінки, діти і підлітки належать до груп ризику розвитку не