Клінічна Ефективність Лікувально-Профілактичних Заходів При Хронічному Катаральному Гінгівіті

Abstract

ДВНЗ «Тернопільський державний медичний університет імені І. Я. Горбачевського» Клінічна ефективність лікувально-профілактичних заходів при хронічному катаральному гінгівіті Резюме. Лікування запальних захворювань пародонта залишається актуальною проблемою стомато-логії унаслідок частого рецидивування, переходу запального процесу з ясен на кісткову тканину альвеолярного відростка з руйнуванням опорно-утримувальних тканин зуба, тому розробка пато-генетичного впливу при лікуванні хронічного катарального гінгівіту є на часі. Мета дослідження -провести патогенетичне лікування гінгівіту та оцінити його ефективність. Матеріали і методи. 67 хворих на хронічний катаральний гінгівіт віком 16-18 років було взято під диспансерне спостереження та поділено на групи: основну (35 осіб) і порівняльну (32 особи). Усім хво-рим проводили базову терапію згідно з Протоколами надання медичної допомоги. В основній групі протягом місяця застосовували засоби патогенетичної спрямованості -протизапальний гель із неові-тином, рекомендовані засоби гігієни. В порівняльній групі для місцевої терапії було використано 3 % розчин пероксиду водню; для полоскань ротової порожнини (протягом першого тижня лікування) -«Ротокан», лікувально-профілактична зубна паста. Обстеження та контрольні огляди проводили із визначенням гігієнічного стану порожнини рота за гігієнічним індексом Green-Vermillion (ОНІ-S), по-ширеності та інтенсивності запального процесу в яснах за допомогою проби Шиллера-Писарєва та індексу РМА, показників ротової рідини (вміст загального глутатіону, окисненого та відновленого глутатіону, редокс-індекс глутатіону). Результати досліджень та їх обговорення. Одразу після проведеного лікування в осіб основної групи відбувалось зменшенням індексу РМА у 2,6 раза; ГІ -в 1,4 раза, ОНІ-S -у 1,7 раза. Встановлено скорочен-ня терміну лікування підлітків при застосуванні запропонованої лікувальної схеми. Вміст загального глутатіону в основній групі достовірно (р<0,05) був більшим як від показника порівняльної групи до лікування (на 12,2 %), так і від показника порівняльної групи через 0,5 року (на 8,8 %). У цей термін спостереження також достовірною була різниця між вмістом окисненого та відновленого глутатіону в осіб основної і порівняльної груп -у 1,8 та 1,2 раза відповідно. Окрім того, редокс-індекс глутатіону в основній групі зріс і навіть перевищив показник контрольної групи, хоча достовірної різниці не було. Висновки. Застосування запропонованої терапії із використанням гелю з неовітином сприяло кра-щим результатам лікування: зменшенню ступеня запалення ясен, кількості відвідувань лікаря, по-кращенню показників неспецифічного захисту в ротовій рідині, причому більшою мірою через пів-року після проведеного лікування. Резюме. Лечение воспалительных заболеваний пародонта остается актуальной проблемой стомато-логии в результате частых рецидивов, переходу воспаления на костную ткань альвеолярного отрост-ка с разрушением тканей пародонта, поэтому разработка патогенетического воздействия при лече-нии хронического катарального гингивита является св...