Обґрунтування Можливості Використання Одноплощинного Шарнірного Апарата Зовнішньої Фіксації Для Лікування Контрактур Пальців Кисті

Abstract

При стійких довготривалих контрактурах після травм, включаючи артрогенні, доцільне використання апаратів зовнішньої фіксації. Мета роботи: надати біомеханічне обґрунтування для використання одноплощинного шарнірного апарата зовнішньої фіксації для лікування контрактур у міжфалангових суглобах пальців кисті. Матеріали та методи. Шляхом математичного моделювання вивчалася біомеханічна робота пристрою для лікування контрактур суглобів пальців кисті однобічної одноплощинної конструкції. Результати й обговорення. У математичній моделі біомеханічну роботу даного апарата зовнішньої фіксації можна поділити на дві частини: активну механічну роботу накладної системи та пасивну роботу кістково-суглобного вузла. Суглоб у розрахунках може бути поданий у вигляді пружного шарніра. Сила, що необхідна для щоденного прикладання під час лікування, становить 21 Н, що відповідає 1 градусу повороту у хворому суглобі. Пристроєм необхідне активне зусилля розвивається й передається через два кісткові різьбові стрижні на середню чи дистальну фаланги. Аналітичні вирази дають змогу визначити поздовжні зусилля, що діють у дистальній, проксимальній пластині та поворотному механізмі в будь-який момент роботи апарата зовнішньої фіксації. Висновки. Проведене дослідження дає підстави вважати, що використання одноплощинного одностороннього апарата забезпечує умови для дозованого повороту в суглобі та подолання пружних характеристик різного ступеня вираженості.

Complex Analysis of Healing Complex Poly-Structural Wounds оf Limbs with Local Application of Negative Pressure

“…Подальші технічні удо-сконалення зробили можливим використання цього методу під час повітряного транспортування, що дозволяє отримувати безперервну підтримку пора-неним на всіх етапах медичної евакуації [5]. Ми також в попередніх дослідженнях описували свій досвід роботи застосування негативного тиску в бойових поліструктурних ранах [6,7]. Тим не менш, для більш цілісного розуміння комплексу патологіч-них змін, які відбуваються у організмі пацієнта зі складними поліструктурними ранами, на нашу дум-ку, дуже важливо зіставити клінічні показники, які відбивають процеси запалення та регенерації на системному рівні, з даними локальних змін у рані.…”

“…Для проведення дослідження було сформова-но дві групи: досліджувана група пацієнтів (18 осіб), яким застосовувався метод накладення пов'язки з негативним тиском («Vacuum Assisted Closure», VAC-терапія), описаний в наших попере-дніх публікаціях [6,7]; контрольна група пацієнтів (16 осіб), яким застосовувався класичний «пов'язковий» метод лікування відкритих поліст-руктурних пошкоджень кінцівок з використанням щоденних перев'язок з розчинами антисептиків, гіпертонічного розчину.…”