No abstract

При стійких довготривалих контрактурах після травм, включаючи артрогенні, доцільне використання апаратів зовнішньої фіксації. Мета роботи: надати біомеханічне обґрунтування для використання одноплощинного шарнірного апарата зовнішньої фіксації для лікування контрактур у міжфалангових суглобах пальців кисті. Матеріали та методи. Шляхом математичного моделювання вивчалася біомеханічна робота пристрою для лікування контрактур суглобів пальців кисті однобічної одноплощинної конструкції. Результати й обговорення. У математичній моделі біомеханічну роботу даного апарата зовнішньої фіксації можна поділити на дві частини: активну механічну роботу накладної системи та пасивну роботу кістково-суглобного вузла. Суглоб у розрахунках може бути поданий у вигляді пружного шарніра. Сила, що необхідна для щоденного прикладання під час лікування, становить 21 Н, що відповідає 1 градусу повороту у хворому суглобі. Пристроєм необхідне активне зусилля розвивається й передається через два кісткові різьбові стрижні на середню чи дистальну фаланги. Аналітичні вирази дають змогу визначити поздовжні зусилля, що діють у дистальній, проксимальній пластині та поворотному механізмі в будь-який момент роботи апарата зовнішньої фіксації. Висновки. Проведене дослідження дає підстави вважати, що використання одноплощинного одностороннього апарата забезпечує умови для дозованого повороту в суглобі та подолання пружних характеристик різного ступеня вираженості.

Актуальність. Травми верхньої кінцівки мають значну питому вагу у структурі травматизму. Складна анатомічна будова верхньої кінцівки та високі вимоги до координації рухів є однією з причин складності лікування постраждалих. Мета роботи — узагальнення даних з інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки в Україні за 2017 рік. Матеріали та методи. У роботі проведено детальний аналіз показників первинної та накопиченої інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки у 2017 році в Україні за даними щорічних звітів обласних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Вивчалися показники інвалідності за сегментами верхньої кінцівки та нозологіями. Хворі групи дослідження були розподілені за статтю, віком, окремо виділені наслідки виробничих травм. Також проведений аналіз розподілу пацієнтів на групи інвалідності. Результати. Було виявлено, що в структурі первинної інвалідності наслідки травм верхньої кінцівки становлять 9,6 % від усіх травматичних ушкоджень. Поширеність наслідків травм верхньої кінцівки на 10 тисяч населення — 0,39 для первинної інвалідності та 0,77 — для накопиченої. Переважну більшість у групі становлять чоловіки працездатного віку. Визнані інвалідами без терміну переогляду 17,9 % осіб при первинному огляді та 18,9 % — при повторному, ця категорія інвалідів має необоротні зміни анатомії та функції кінцівки. Виробничі травми стали причиною інвалідизації у 13,7 % при первинному огляді та у 8,9 % — при повторному освідченні на МСЕК. У структурі груп інвалідності домінує ІІІ група. Було виявлено, що найбільша кількість уражень локалізована в ділянці плеча та плечового суглоба, при повторному огляді на МСЕК збільшується питома вага інвалідизуючих наслідків пошкоджень кисті та променево-зап’ясткового суглоба. Інвалідизуючі наслідки переломів кісток становлять 51 % серед травм плеча з плечовим суглобом, 41,3 % — серед травм передпліччя з ліктьових суглобом і 25,3 % — серед травм кисті з променево-зап’ястковим суглобом. Висновки. У структурі первинної інвалідності наслідки травм верхньої кінцівки становлять 9,6 % від усіх травм. У досліджуваній групі переважають особи чоловічої статі працездатного віку, які мають ІІІ групу інвалідності. Кожна п’ята або шоста особа з інвалідизуючими наслідками травм верхньої кінцівки має незворотні зміни анатомії або функції. Від проксимальних відділів кінцівки до дистальних збільшується питома вага наслідків травм м’яких тканин, а питома вага наслідків переломів кісток, навпаки, зменшується.

Медичні науки 78Український журнал медицини, біології та спорту -Том 3, № 3 (12) Вакуум-асистоване закриття рани (VAC) про-явило себе як економічно вигідний та ефективний метод лікування на протязі останніх двох десяти-літь, але різноманіття отриманих пацієнтами ушкоджень тканин при важких поліструктурних (у т.ч. бойових) травмах вимагає подальшого дослід-ження впливу негативного тиску на процес загоєн-ня рани. Метою дослідження був комплексний ана-ліз ефективності вакуумної терапії рани (VAC) у взаємозв'язку зі змінами показників лейкоцитарної формули та цитограм із ранового вмісту у хворих з важкими поліструктурними високоенергетичними ранами. Було виявлено, що VAC пришвидшує змі-ну дегенеративно-некротичного типу цитограм із ранового вмісту на регенераторний; прискорює нормалізацію показників лейкоцитограми, внаслі-док зменшення обсягу некробіотичних процесів; підвищує концентрацію VEGF у сироватці крові; скорочує терміни підготовки ран до реконструктив-них оперативних заходів у хворих із застосуванням негативного тиску в середньому на 5,2±0,8 діб.Ключові слова: загоєння ран, лікування нега-тивним тиском, лейкоцитограма, поверхнева біоп-сія, VEGF.Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукова робота проведена у рамках НДР кафедри: «Розробка критеріїв медико-соціальної експертизи і реабілітаційного потенціалу хворих та інвалідів з наслідками пошкоджень опор-но-рухового апарату у поєднанні з соматичною па-тологією», № державної реєстрації 0112U000541.Вступ. Складні поліструктурні травми предста-вляють собою виклик для хірурга. Рани розгляда-ються як поліструктурні, коли їх обсяг розповсюд-жується на декілька видів тканин. До таких ран від-носять вогнепальні рани, рани отримані у зв'язку з вибухами гранат, мін, саморобних вибухових при-строїв і бомб. Цей тип пошкоджень зазвичай харак-теризується сильним забрудненням пилом, ґрун-том, одягом пацієнта і іншими сторонніми предме-тами; окрім того, вони характеризуються форму-ванням значного ранового дефекту у зв'язку із не-зворотною втратою м'яких тканин і кісткових мате-ріалів. Ушкодження множинних анатомічних діля-нок робить таких пацієнтів критичними, що вимагає термінової реанімації та інтенсивної терапії, тому ведеться пошук нових методів місцевого лікування ран, які включають в себе застосування сучасних перев'язувальних матеріалів, лазерної терапії, уль-тразвукової кавітації, тощо [1].Переваги вакуум-асистованого закриття ран (VAC) при лікуванні складної поліструктурної трав-ми були відзначені в багатьох попередніх дослід-женнях [2,3]. Про ефективність VAC-терапії можна судити лише по тому, що в ході операції «Нескорена свобода» в березні 2003 року (Афганістан), близько 46% ран лікувалось за допо-могою VAC, а в вересні 2003 року його використан-ня збільшилася до більш ніж 90% госпіталізованих з бойовими травмами [4]. Подальші технічні удо-сконалення зробили можливим використання цього методу під час повітряного транспортування, що дозволяє отримувати безперервну підтримку пора-неним на всіх етапах медичної евакуації [5]. Ми також в попередніх ...

У статті звернено увагу на можливість за даними анкетування викладачів виявляти проблеми викладачів і формувати позитивні зміни в поліпшенні їх роботи.