Актуальність. Травми верхньої кінцівки мають значну питому вагу у структурі травматизму. Складна анатомічна будова верхньої кінцівки та високі вимоги до координації рухів є однією з причин складності лікування постраждалих. Мета роботи — узагальнення даних з інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки в Україні за 2017 рік. Матеріали та методи. У роботі проведено детальний аналіз показників первинної та накопиченої інвалідності внаслідок травм верхньої кінцівки у 2017 році в Україні за даними щорічних звітів обласних медико-соціальних експертних комісій (МСЕК). Вивчалися показники інвалідності за сегментами верхньої кінцівки та нозологіями. Хворі групи дослідження були розподілені за статтю, віком, окремо виділені наслідки виробничих травм. Також проведений аналіз розподілу пацієнтів на групи інвалідності. Результати. Було виявлено, що в структурі первинної інвалідності наслідки травм верхньої кінцівки становлять 9,6 % від усіх травматичних ушкоджень. Поширеність наслідків травм верхньої кінцівки на 10 тисяч населення — 0,39 для первинної інвалідності та 0,77 — для накопиченої. Переважну більшість у групі становлять чоловіки працездатного віку. Визнані інвалідами без терміну переогляду 17,9 % осіб при первинному огляді та 18,9 % — при повторному, ця категорія інвалідів має необоротні зміни анатомії та функції кінцівки. Виробничі травми стали причиною інвалідизації у 13,7 % при первинному огляді та у 8,9 % — при повторному освідченні на МСЕК. У структурі груп інвалідності домінує ІІІ група. Було виявлено, що найбільша кількість уражень локалізована в ділянці плеча та плечового суглоба, при повторному огляді на МСЕК збільшується питома вага інвалідизуючих наслідків пошкоджень кисті та променево-зап’ясткового суглоба. Інвалідизуючі наслідки переломів кісток становлять 51 % серед травм плеча з плечовим суглобом, 41,3 % — серед травм передпліччя з ліктьових суглобом і 25,3 % — серед травм кисті з променево-зап’ястковим суглобом. Висновки. У структурі первинної інвалідності наслідки травм верхньої кінцівки становлять 9,6 % від усіх травм. У досліджуваній групі переважають особи чоловічої статі працездатного віку, які мають ІІІ групу інвалідності. Кожна п’ята або шоста особа з інвалідизуючими наслідками травм верхньої кінцівки має незворотні зміни анатомії або функції. Від проксимальних відділів кінцівки до дистальних збільшується питома вага наслідків травм м’яких тканин, а питома вага наслідків переломів кісток, навпаки, зменшується.

No abstract

http://pjs.zaslavsky.com.ua Modern medicine tends to incorporate elements of globalized approach into the systematization of pathological conditions, while the synthetic processes are reserved for diagnostics and treatment. The above mentioned tendency gave rise to the notions of chronic venous disease (CVD), chronic obstructive pulmonary disease (COPD) etc. [1, 2]. Articular diseases make no exception. There is an opinion that hip arthritis should be divided into central and superolateral forms according to the displacement vector of the femoral head [3]. Each form may have its own causes. However, their end result is similar for both, having the same nature and clinical manifestations. The principal cause of superolateral form is the dysplastic change of hip joint. It induces the dysplastic hip arthritis, the degenerative-dystrophic condition, characterized by the developing articular tip deformity taking the pattern of acetabular wall defects or CCD (centrumcollum-diaphyseal) angle modification and/or femoral anteversion [4, 5]. At the moment, there are several classifications of dysplastic hip arthritis [6-9], which might be applied in hip arthroplasty. Crowe's classification is preferable while determining the extent of cranial displacement, as it gives a notion as to the arthroplastic difficulties and necessary manipulations to bring down the center of artificial joint rotation. Hartofilakidis' and

Оценка функционального состояния пациента является основой признания его стойко нетрудоспособным. Реформа медицины в нашей стране возлагает функцию начального отбора таких пациентов на врачей первичного звена медицинской помощи. Принятая в 2001 году Международная классификация функционирования, ограничений жизнедеятельности и здоровья выделяет 7 критериев. Способность к самообслуживанию подразумевает самостоятельное обеспечение своих физиологических потребностей, выполнение повседневной работы. Способность к передвижению позволяет перемещаться в пространстве. Способность к ориентации позволяет при помощи органов зрения и слуха анализировать окружающий мир. Способность к общению обеспечивает возможность устанавливать контакты и поддерживать отношения с другими людьми. 33 18/ Том XXIІI / 2 ч. 1 Способность к контролю собственного поведения заключается в осознании собственной личности и ее места в мире, ограниченном нормами и правилами поведения. Способность к обучению позволяет воспринимать, осмысливать, накапливать и воспроизводить информацию. Способность к трудовой деятельности-выполнять работу соответственно уровню образования. Определение критериев нарушения жизнедеятельности и степени их нарушения требует определенного уровня подготовки от врачей первичного звена медицинской помощи.

integral analysis of the acetabular parameters for the pathomorphological evaluation of dysplastic hip arthritis. ABSTRACT. Background. Despite the successes in the hip arthroplasty the incidence of complications in cases of dysplastic hip arthritis remains higher then after other forms of hip arthritis. Objective. To pick up the anthropometric criteria of dysplastic acetabulum that determine the correct implantation of the hip implant's cup. Methods. X-ray anthropometric analysis was carried out for 194 dysplastic acetabula, which were divided into 4 groups according to classification by Eftekhar N.S. The same parameters of 70 normal acetabula are studied. Results. Petal diagrams with 4 axes were constructed to visualize the changes in the shape of the dysplastic acetabulum. On each axis of the diagram one of next parameters was deposited: the acetabular width and depth, the thickness of acetabular bottom and the index of the acetabulum, which is calculated as the ratio of depth to width. The indices of the normal acetabular parameters were taken as 1, and the dysplastic indices were expressed as fractions of 1. Variations in the shape of the acetabulum according to Eftekkar's classification are described. An algorithm of action for the implantation of the endoprosthetic cup is proposed for each type of deformation. Also the sketches of preoperative planning for each type of the deformation are presented. Discussion. The ratio of the depth of the acetabulum and the thickness of its bottom is the most significant for the correct implantation of the cup. This indicator enables to surgeon to make the decision about resection of the acetabular bottom during the preparing of the implant's bed. The acetabular width becomes the determining criterion for the dicision on requarment for bone grafting of acetabular roof only for types C and D by Eftekhar. Conclusion. The proposed technique allows to visualize the acetabular deformation from the position of hip replacement in cases of dysplastic hip arthritis. Also this one is suitable for other nosological forms of hip arthritis.