Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні особливості ранньої локалізованої та ранньої дисемінованої стадій хвороби Лайма у дітей Львівщини.
Пацієнти і методи. Під спостереженням було 44 дитини віком від 1 року 4 місяці до 17 років із діагнозом Лайм-бореліоз: ізольована мігруюча еритема (МЕ) та множинна МЕ. Діагноз верифікували типовими клінічними ознаками та позитивними результатами IgM та IgG до B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові. Використовували двоетапний метод (імуноферментний аналіз та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Визначачали рівень креатинкінази-МВ кінетичним методом за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Пацієнтам досліджували периферичну кров, біохімічні показники: АСЛО, С-реактивний білок і ревматоїдний фактор. Результати дослідження оцінювали з використанням методів описової та аналітичної статистики.
Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що множинна мігруюча еритема розвинулася у кожного п’ятого пацієнта (22,7 % [11,71-36,11]), а 77,3 % [63,89-88,29] дітей мали ізольовану еритему. Серед пацієнтів з проявами множинної мігруючої еритеми не виявлено гендерної залежності. При зборі епідеміологічного анамнезу було встановлено, що найчастіше кліщі присмоктувались у літній сезон – половина з усіх 44 випадків (50,0 % [39,85-68,85]). Водночас у чверті пацієнтів (25,0 % [13,47-38,69], n=11) батьки не пам’ятали про укус кліща. Серед них четверо – з множинною еритемою. Мігруюча еритема у 44 дітей дослідної групи найчастіше з’являлась в середньому на 13-й день [9,00; 15,50], найшвидше – на 3-4-й день, найпізніше – на 30-й день. Переважною локалізацією МЕ на тілі у досліджуваній групі дітей були нижні кінцівки (47,7 % [33,28-62,37]). Також доволі часто МЕ діагностували на голові (27,3 % [15,29-41,23]) та на верхніх кінцівках (27,3 % [15,29-41,23]). Наявність МЕ на голові була зворотно пов’язана із віком дитини (R=-0,55, р<0,05). Серед досліджуваних показників крові вагомою виявилась пряма залежність наявності мігруючої множинної еритеми (ММЕ) із рівнем лейкоцитів (R=+0,31, р<0,05) та креатинфосфокінази МВ-фракції (КФК МВ) (R=+0,35, р<0,05).
Висновки. Застосування двоетапного методу серологічної діагностики ЛБ дозволило виявити, що у всіх дітей з еритематозними формами хвороби Лайма, які розвивалися частіше у хлопчиків (65,9 %), ММЕ діагностована у кожного п’ятого пацієнта (22,7 %). Еритематозні форми Лайм-бореліозу у дітей найчастіше з’являлися на нижніх кінцівках на 13-й день; поява МЕ в ділянці голови була зворотно пов’язана з віком дитини. Встановлено, що середнє значення показників імуноглобулінів G і КФК-МВ було вищим у пацієнтів із ММЕ, ніж у пацієнтів з одиничною МЕ. У дітей з ММЕ частіше виявляли білок VLsE та вищі концентрації IgG, що свідчить про тривалість інфекційного нелікованого процесу.
