No abstract

Lyme disease is an infectious disease caused by bacteria of the Borrelia burgdorferi sensu lato (Bbsl) complex and is characterized by predominant lesions of the skin, cardiovascular system, nervous system and musculoskeletal system. We have described a clinical case of first-degree atrioventricular block in a 14-year-old boy caused by Lyme borreliosis. The disease started with the manifestations of cardiovascular system involvement. The patient and his parents did not recall observing a tick bite or manifestation of erythema migrans (EM). The boy was prescribed doxycycline. Three weeks after antibiotic therapy a second ECG examination was performed and showed no abnormalities.

Мета дослідження – проаналізувати клініко-лабораторні особливості ранньої локалізованої та ранньої дисемінованої стадій хвороби Лайма у дітей Львівщини. Пацієнти і методи. Під спостереженням було 44 дитини віком від 1 року 4 місяці до 17 років із діагнозом Лайм-бореліоз: ізольована мігруюча еритема (МЕ) та множинна МЕ. Діагноз верифікували типовими клінічними ознаками та позитивними результатами IgM та IgG до B. burgdorferi sensu lato у сироватці крові. Використовували двоетапний метод (імуноферментний аналіз та імуноблот) за допомогою тест-систем компанії Euroimmun AG (Німеччина). Визначачали рівень креатинкінази-МВ кінетичним методом за допомогою тест-системи Roche Diagnostics (Швейцарія). Пацієнтам досліджували периферичну кров, біохімічні показники: АСЛО, С-реактивний білок і ревматоїдний фактор. Результати дослідження оцінювали з використанням методів описової та аналітичної статистики. Результати досліджень та їх обговорення. Виявлено, що множинна мігруюча еритема розвинулася у кожного п’ятого пацієнта (22,7 % [11,71-36,11]), а 77,3 % [63,89-88,29] дітей мали ізольовану еритему. Серед пацієнтів з проявами множинної мігруючої еритеми не виявлено гендерної залежності. При зборі епідеміологічного анамнезу було встановлено, що найчастіше кліщі присмоктувались у літній сезон – половина з усіх 44 випадків (50,0 % [39,85-68,85]). Водночас у чверті пацієнтів (25,0 % [13,47-38,69], n=11) батьки не пам’ятали про укус кліща. Серед них четверо – з множинною еритемою. Мігруюча еритема у 44 дітей дослідної групи найчастіше з’являлась в середньому на 13-й день [9,00; 15,50], найшвидше – на 3-4-й день, найпізніше – на 30-й день. Переважною локалізацією МЕ на тілі у досліджуваній групі дітей були нижні кінцівки (47,7 % [33,28-62,37]). Також доволі часто МЕ діагностували на голові (27,3 % [15,29-41,23]) та на верхніх кінцівках (27,3 % [15,29-41,23]). Наявність МЕ на голові була зворотно пов’язана із віком дитини (R=-0,55, р<0,05). Серед досліджуваних показників крові вагомою виявилась пряма залежність наявності мігруючої множинної еритеми (ММЕ) із рівнем лейкоцитів (R=+0,31, р<0,05) та креатинфосфокінази МВ-фракції (КФК МВ) (R=+0,35, р<0,05). Висновки. Застосування двоетапного методу серологічної діагностики ЛБ дозволило виявити, що у всіх дітей з еритематозними формами хвороби Лайма, які розвивалися частіше у хлопчиків (65,9 %), ММЕ діагностована у кожного п’ятого пацієнта (22,7 %). Еритематозні форми Лайм-бореліозу у дітей найчастіше з’являлися на нижніх кінцівках на 13-й день; поява МЕ в ділянці голови була зворотно пов’язана з віком дитини. Встановлено, що середнє значення показників імуноглобулінів G і КФК-МВ було вищим у пацієнтів із ММЕ, ніж у пацієнтів з одиничною МЕ. У дітей з ММЕ частіше виявляли білок VLsE та вищі концентрації IgG, що свідчить про тривалість інфекційного нелікованого процесу.

Мета роботи – узагальнити нові дані про етіологію, епідеміологію, клінічні прояви та лабораторну діагностику хвороби Лайма (ХЛ) у дітей, навести сучасні рекомендації щодо її вчасної профілактики та лікування. На підставі огляду літератури наведені найновіші дані про хворобу Лайма у дітей. Узагальнено інформацію про етіологію, епідеміологію, характерні клінічні симптоми та перебіг Лайм-бореліозу (ЛБ) в педіатричній практиці. Описано сучасні методи діагностики і лікування Лайм-бореліозу, вказані дози і препарати залежно від стадії і форми захворювання, які затверджені Центрами контролю та профілактики захворювань США (CDC) та товариством з інфекційних хвороб США (Infectious Diseases Society of America, IDSA) для лікування ХЛ в педіатрії. Наведені рекомендації стосовно профілактики хвороби Лайма. Епідеміологічні дані з багатьох країн Європи та США свідчать про значне зростання діагностованих випадків Лайм-бореліозу завдяки використанню в лікарській практиці таких високоінформативних методів діагностики, як імуноферментний аналіз (ІФА) та імуноблот. На сьогодні є багато інформації та наукових досліджень Лайм-бореліозу в дорослих, на відміну від дітей. Саме тому наш літературний огляд присвячений хворобі Лайма в педіатричній практиці.

Aim: analysis of the course of SARS-Cov-2-associated multisystem inflammatory response syndrome (MIS-C) with gastrointestinal disorders in comparison with MIS-C without gastrointestinal manifestations in children of the Lviv region. Materials and methods. Analysis of medical records of children under the age of 15 years who were treated at the CNE LRC LRCCH “ОHMATDYТ” with a diagnosis of MIS-C associated with SARS-Cov-2. Results. Gastrointestinal manifestations of MIS-C associated with SARS-Cov-2 were observed in 52.38 % of children, and other symptoms in this group of patients included headache and cough. Levels of specific SARS-Cov-2 IgG did not differ significantly in children with and without gastrointestinal symptoms. In contrast, patients with MIS-C without gastrointestinal manifestations were more likely to have myocardial dysfunction, requiring longer hospitalization. Children with gastrointestinal manifestations of MIS-C were more likely to be obese. Conclusions. The severity of the clinical course of multi-inflammatory systemic response syndrome associated with SARS-Cov-2 did not depend on the severity and time elapsed since acute coronavirus disease and was not associated with gastrointestinal manifestations, which were observed in 52.38 % of patients. Cough and headache, even in the absence of such typical MIS-C manifestations as rash, scleral changes and swelling of the extremities, could be symptoms allowing a surgeon to think about conservative management of a patient with acute abdominal syndrome. MIS-C associated with SARS-Cov-2 should be included in clinical protocol guiding management of acute appendicitis in children.