Тема самомаркетингу є особливо актуальною в умовах цифрової епохи, коли персональний бренд стає важливим елементом професійної самореалізації. Дослідження базується на комплексному підході, який поєднує теоретичний аналіз поняття самомаркетингу та емпіричні дані, зібрані шляхом онлайн-опитування серед студентів Черкаських закладів вищої освіти. У статті представлено ключові елементи самомаркетингу для розвитку персонального бренду та інструменти їх реалізації. Залежно від цілей та обраних методів, наведено поділ стратегій самомаркетингу на кілька категорій, що забезпечує гнучкість і адаптивність під час застосування. Особливу увагу приділено цифровим платформам як важливим каналам для просування персонального бренду, де відбувається зростаюча інтеграція професійних та особистих образів у медіапросторі. За результатами дослідження узагальнено та систематизовано основні цифрові платформи для розвитку персонального бренду, а також виявлено бар’єри реалізації стратегій самомаркетингу та етичні аспекти просування персонального бренду. Доведено, що активний самомаркетинг сприяє професійній самореалізації, але також вимагає уважного підходу для збереження автентичності. Для емпіричної оцінки ефективності самомаркетингу проведено маркетингове дослідження, яке аналізує його вплив на кар'єрні перспективи студентів та їхню готовність до професійної самореалізації. Це дослідження дозволило виявити ключові чинники, що сприяють побудові персонального бренду, а також сформулювати практичні рекомендації для подальшого використання самомаркетингу в процесі професійного становлення. У статті представлено нові дані, що свідчать про важливість цифрових платформ для побудови персонального бренду серед студентської молоді. Гіпотеза дослідження полягає в тому, що ефективність стратегій самомаркетингу залежить від усвідомлення їх впливу на кар’єрні перспективи та вибору відповідних інструментів. Теоретичне значення роботи полягає у розширенні знань щодо самомаркетингу як маркетингової стратегії особистості, а практична цінність — у можливості застосування результатів для покращення кар’єрного позиціонування. Це емпіричне дослідження має перспективу подальшого аналізу з розширенням вибірки та дослідженням алгоритмічного впливу цифрових платформ на видимість контенту.