Fast technology development over the past decade as well as changes in practical echocardiography (EchoCG) lead to have given rise to a need in the update of previous guidelines for cardiac chambers quantification, which was the aim of this publication by working group of the Association of Cardiovascular Surgeons of Ukraine and Ukrainian Society of Cardiology. This paper provides up-to-date evidence-based data regarding reference ranges for all cardiac chambers, including available data regarding 3D-echocardiography and myocardial deformation (strain), based on the wide range of studies of healthy individuals found in many databases in healthy individuals. In addition, this document contains an attempt to adjust several minor controversies from previous guidelines. This document is based on “Recommendations for Cardiac Chamber Quantification by Echocardiography in Adults: An Update from the American Society of Echocardiography and the European Association of Cardiovascular Imaging” (2015) adapted according to the local peculiarities and printed abridged. Full content of “Cardiac Chamber Quantifica-tion by Echocardiography in Adults: Recommendations from the Association of Cardiovascular Surgeons of Ukraine and Ukrainian Society of Cardiology” is available online at the official Website https://amosovinstitute.org.ua of the National Amosov Institute of Cardiovascular Surgery of the NAMS of Ukraine. This paper contains key recommendations, reference ranges and quantification methods in pictures and tables.

Мета-знизити показники материнської смертності та інвалідизації шляхом удосконалення діагностичної й лікувальної програм у вагітних/породіль із венозним тромбоемболізмом (ВТЕ) та найнебезпечнішою його формою-тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Пацієнти та методи. Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій стосовно дій за підозри ТЕЛА, а також з урахуванням власного досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди «Акушерська кардіологія та кардіохірургія» обґрунтовано та запроваджено модифікований алгоритм обстеження та медичного супроводу вагітних/породіль за підозри ТЕЛА. Наведено методики лікування ТЕЛА у вагітних/породіль залежно від їх клінічного стану, результату стратифікації тяжкості ТЕЛА та ризику летальності. За досвідом національної мультидисциплінарної команди (pregnancy heart team), сформованої у 2013 р. на базі двох академічних установ-ДУ «НІССХ імені М.М. Амосова НАМН України» та ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», викладено алгоритм лікування гострої масивної ТЕЛА у вагітних/породіль. Наведено клінічні випадки лікування гострого ВТЕ у вагітних/породіль. Ці випадки цікаві з точки зору клініциста і дають змогу виявити недоліки супроводу й отримані ускладнення. Результати. Венозний тромбоемболізм є загрозливою екстрагенітальною патологією, а гостра ТЕЛА-провідною причиною материнської смертності у світі. Діагностичний алгоритм при ВТЕ спрямований на своєчасне виявлення та лікування масивної ТЕЛА високого ризику. Тромбопрофілактика у вагітних/породіль із факторами ризику виникнення ВТЕ є важливою складовою у профілактиці розвитку ТЕЛА. Вибір оптимального методу (або комбінації методів) лікування ТЕЛА слід проводити персоналізовано після стратифікації тяжкості уражень та ризику 30 денної летальності. Висновки. Мультидисциплінарний підхід на всіх етапах діагностики ВТЕ у вагітних/породіль є обов'язковою складовою кардіологічного та акушерського супроводу вагітних із ВТЕ та дає змогу ефективно використовувати ресурси (уникати дублювання функцій); розширює можливості контролю; поліпшує якість допомоги (скорочення часу, уніфікація підходів, діяльність за сумісно розробленим протоколом); підвищує рівень знань і надбання спільного клінічного й наукового досвіду, в якому-запорука збільшення ефективності у вирішенні подальших клінічних завдань. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: венозний тромбоемболізм, вагітність, післяпологовий період, кардіохірургія.

Venous thromboembolism (VTE), and specifically its manifestation – pulmonary embolism (PE) – is the most common direct cause of maternal mortality in the world and ranks 3-4th among the causes of maternal mortality in Ukraine. The multidisciplinary team (pregnancy heart team) established at two academic institutions in 2013, presents its experience of treating VTE in pregnant women and parturients, as well as analysis of common pitfalls of medical care for pregnant women with VTE. The group of pregnant women (parturients) with VTE consisted of 8 patients, 6 of whom were pregnant, 2 were parturients. In 2 pregnant women and 2 parturients with high-risk PE, 4 surgical procedures were performed (three open-heart surgeries – thromboectomy from pulmonary artery, one endovascular inferior vena cava filter implantation), including a pregnant woman (24–25 week) with a massive high-risk PE who underwent an urgent surgery – pulmonary artery thrombectomy and a tricuspid valve repair (with fetus in utero) with prolongation of pregnancy to 39 weeks and the birth of a healthy baby. One perinatal twin loss was observed in patient after extracorporeal fertilization and acute VTE. The main causes of the VTE are the underestimation of risk factors in preconceptional counseling, and the lack of pre-gravid preparation of women, as well as the prevention of the development of venous thrombosis in ante-, intra- and postnatal periods. The diagnosis of VTE and PE in time, and competent medical support provided for such women during pregnancy is a key to minimizing cardiovascular risks and reducing maternal mortality rates. The National Pregnancy Heart Team presents algorithms for primary and secondary prevention and treatment of VTE.

Зважаючи на негайну необхідність стандартизації візуалізації деформації міо-карда (стрейну) в 2010 році Європейська асоціація з ехокардіографії (ЕхоКГ) (нині – Євро-пейська асоціація серцево-судинної візуалізації, EACVI) та Американське товариство з ЕхоКГ (ASE) вперше запросили технічних представників усіх зацікавлених постачальників для участі в загальному проекті з метою концентрації зусиль на зниженні варіабельності вимірювань стрейнів за даними різних виробників програмного забезпечення. Результатом цієї роботи став сумісний ініціативний документ EACVI, ASE та виробників програмного забезпечення, опублікований у 2015 році [1], що забезпечував відповідні загальноприйняті визначення, назви, абревіатури, формули вимірювань і процедури розрахунків фізичних даних, що отри-муються за результатами спекл-трекінг ЕхоКГ (СТЕ), та на сьогодні вже став загальним міжна-родним стандартом. Цей документ є адаптацією сучасного досвіду з СТЕ робочої групи з СТЕ Асоціації серцево-судинних хірургів України та Українського товариства кардіологів з ураху-ванням місцевого досвіду.

Background: Germline mutation screening of BRCA1 and BRCA2 genes is performed in suspected familial breast cancer cases, but a causative mutation is found in only 30% of patients. The development of additional methods to identify good candidates for BRCA1 and BRCA2 analysis would therefore increase the efficacy of diagnostic mutation screening. With this in mind, we developed a study to determine molecular signatures of BRCA1—or BRCA2—mutated breast cancers. Materials and Methods: Array-cgh (comparative genomic hybridization) and transcriptomic analysis were performed on a series of 103 familial breast cancers. The series included 7 breast cancers with a BRCA1 mutation and 5 breast cancers with a BRCA2 mutation. The remaining 91 cases were obtained from 73 families selected on the basis of at least 3 affected first-degree relatives or at least 2 affected first-degree relatives with breast cancer at an average age of 45 years. Array-cgh analyses were performed on a 4407 BAC-array (CIT-V8) manufactured by IntegraGen. Transcriptomic analyses were performed using an Affymetrix Human Genome U133 Plus 2.0 chip. Results: Using supervised clustering analyses we identified two transcriptomic signatures: one for BRCA1-mutated breast cancers consisting of 600 probe sets and another for BRCA2-mutated breast cancers also consisting of 600 probes sets. We also defined cgh-array signatures, based on the presence of specific genomic rearrangements, one for BRCA1-mutated breast cancers and one for BRCA2-mutated breast cancers. Conclusions: This study identified molecular signatures of breast cancers with BRCA1 or BRCA2 germline mutations. Genes present in these signatures could be exploited to find new markers for such breast cancers. We also identified specific genomic rearrangements in these breast cancers, which could be screened for in a diagnostic setting using fluorescence in situ hybridization, thus improving patient selection for BRCA1 and BRCA2 molecular genetic analysis.