Медичні науки 56Український журнал медицини, біології та спорту -№ 3 (5)Мета роботи -аналіз результатів застосування ендоваскулярних методів лікування при синдромі гіпоплазії лівих відділів серця (СГЛВС). Критеріями відбору були діаметр висхідної аорти менше 2 мм та мала вага пацієнтів. Прооперовано 15 пацієнтів: 4 жіночої (26,7%) та 11 (73,3%) чоловічої статі. Се-редній вік пацієнтів склав 9,1±2,4 днів, маса у сере-дньому менше 2,24±0,14 кг. У всіх випадках була проведена гібридна операція з білатеральним зву-женням легеневої артерії (ЛА), доповнена стенту-ванням відкритої артеріальної протоки як перший етап лікування. Після оперативного втручання з 15 пацієнтів четверо (26,7%) були виписані у відпо-відні стаціонарні клініки для продовження лікування.В результаті досліджень встановлено, що, не-зважаючи на високу летальність, гібридні операти-вні втручання необхідно виконувати, оскільки це єдиний шанс на порятунок цих пацієнтів. Ендовас-кулярні оперативні втручання при СГЛВС є опера-ціями вибору, які дозволяють підготувати пацієнта до наступного етапу лікування. Ендоваскулярні втручання при СГЛВС є малотравматичними, що збільшує шанси пацієнтів малої ваги та з ускладне-ною анатомією на виживання, не дивлячись на важкий їх стан при надходженні в стаціонар. Складність оперативного втручання та невелика частота поширення серед усіх інших ВВС потребує концентрувати таких хворих в одному високо-спеціалізованому кардіохірургічному центрі з ме-тою накопичення досвіду, та поступовим покра-щенням результатів лікування. Проведення подібних оперативних втручань потребує досвіду, ретельної підготовки, злагодженості на всіх етапах та усіх служб, що приймають участь у лікуванні даної категорії пацієнтів: діагностичної, транспортної, анестезіологічної, хірургічної, реанімаційної та післяопераційної лікувальної і реабілітаційної.Ключові слова: вроджена вада серця, синд-ром гіпоплазії лівих відділів серця, ендоваскулярні методи.Вступ. Лікування критичних вад серця є однією з найбільш складних проблем в серцево-судинній хірургії. Це обумовлено: незрілістю усіх систем новонародженого, і в першу чергу серцево-судинної [1], яка окрім того ще й ускладнена вро-дженою вадою серця (ВВС); стресовою ситуацією для новонародженого, організм якого перейшов з комфортних умов існування внутрішньоутробно до самостійного життя. Хоча вже сама критична вада -це така патологія розвитку серця, яка не дозволяє забезпечити адекватний серцевий викид з достатнім для життя тиском і насиченням киснем, що призводить до смерті в перші дні життя за від-сутності екстреного хірургічного втручання [3]. При цьому з перших годин життя у пацієнтів розвива-ється серцево-судинна недостатність з гіпоксемі-єю, життєвозагрозливими аритміями, і навіть їх поєднання. Прояв артеріальної гіпоксемії -ціаноз -у більшості випадків є центральним, і тому включає слизові оболонки та є результатом право-лівого шунтування венозної крові і її надходженням до аорти, зниженим легеневим кровотоком.Крім того, звичайне оперативне втручання су-проводжується значною травмою для такого осла...

Мета-знизити показники материнської смертності та інвалідизації шляхом удосконалення діагностичної й лікувальної програм у вагітних/породіль із венозним тромбоемболізмом (ВТЕ) та найнебезпечнішою його формою-тромбоемболією легеневої артерії (ТЕЛА). Пацієнти та методи. Відповідно до сучасних міжнародних рекомендацій стосовно дій за підозри ТЕЛА, а також з урахуванням власного досвіду роботи національної мультидисциплінарної команди «Акушерська кардіологія та кардіохірургія» обґрунтовано та запроваджено модифікований алгоритм обстеження та медичного супроводу вагітних/породіль за підозри ТЕЛА. Наведено методики лікування ТЕЛА у вагітних/породіль залежно від їх клінічного стану, результату стратифікації тяжкості ТЕЛА та ризику летальності. За досвідом національної мультидисциплінарної команди (pregnancy heart team), сформованої у 2013 р. на базі двох академічних установ-ДУ «НІССХ імені М.М. Амосова НАМН України» та ДУ «ІПАГ імені академіка О.М. Лук'янової НАМН України», викладено алгоритм лікування гострої масивної ТЕЛА у вагітних/породіль. Наведено клінічні випадки лікування гострого ВТЕ у вагітних/породіль. Ці випадки цікаві з точки зору клініциста і дають змогу виявити недоліки супроводу й отримані ускладнення. Результати. Венозний тромбоемболізм є загрозливою екстрагенітальною патологією, а гостра ТЕЛА-провідною причиною материнської смертності у світі. Діагностичний алгоритм при ВТЕ спрямований на своєчасне виявлення та лікування масивної ТЕЛА високого ризику. Тромбопрофілактика у вагітних/породіль із факторами ризику виникнення ВТЕ є важливою складовою у профілактиці розвитку ТЕЛА. Вибір оптимального методу (або комбінації методів) лікування ТЕЛА слід проводити персоналізовано після стратифікації тяжкості уражень та ризику 30 денної летальності. Висновки. Мультидисциплінарний підхід на всіх етапах діагностики ВТЕ у вагітних/породіль є обов'язковою складовою кардіологічного та акушерського супроводу вагітних із ВТЕ та дає змогу ефективно використовувати ресурси (уникати дублювання функцій); розширює можливості контролю; поліпшує якість допомоги (скорочення часу, уніфікація підходів, діяльність за сумісно розробленим протоколом); підвищує рівень знань і надбання спільного клінічного й наукового досвіду, в якому-запорука збільшення ефективності у вирішенні подальших клінічних завдань. Дослідження виконано згідно з принципами Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано поінформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: венозний тромбоемболізм, вагітність, післяпологовий період, кардіохірургія.

Мета-розробити алгоритм акушерської та кардіохірургічної тактики в жінок репродуктивного віку з аневризматичними ураженнями магістральних судин. Матеріали та методи. Проведено аналіз світового досвіду ведення пацієнток з аортопатіями на фоні вагітності з англомовних, україномовних, російськомовних літературних джерел баз даних PubMed, Medscape, Google Search, Elsevier за останні 10 років. Проаналізовано 19 джерел, які включали оглядові статті, дані когортних досліджень. Для аналізу відібрано публікації з найбільшою серією проаналізованих випадків. Оглядові статті застосовано з найбільшою кількістю проаналізованих досліджень. Для визначення рекомендацій взято до уваги дані керівництва European Society of Cardiology, 2018 (ESC, 2018). Висвітлено досвід роботи мультидисциплінарної команди «Акушерська кардіологія» із цією групою вагітних за 6 років. Результати та висновки. Провідним фактором ризику дисекції аорти під час вагітності є синдром Марфана. Найбільш небезпечні періоди-ІІІ триместр вагітності та післяпологовий період. Велике значення має преконцепційне консультування жінок із групи ризику, виявлення жінок, яким протипоказана вагітність до усунення патологічних станів аорти, а також розробка індивідуального плану ведення вагітності мультидисциплінарною командою з відпрацьованим алгоритмом прийняття тактичних рішень у разі виникнення ускладнень. Мультидисциплінарна команда «Акушерська кардіологія» застосовує визнані світові тенденції в лікуванні жінок із дисекцією аорти в антенатальному та постнатальному періодах з успішними результатами. Дослідження виконано відповідно до принципів Гельсінської Декларації. Протокол дослідження ухвалено Локальним етичним комітетом зазначених у роботі установ. На проведення досліджень отримано інформовану згоду жінок. Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів. Ключові слова: аортопатії, дисекція аорти, вагітність, аневризма аорти, тип А дисекції аорти, аневризма грудного відділу аорти.

No abstract

No abstract