Background. A number of studies have been aimed at solving the problems of introducing information technology and systems, but the questions of informatization in rural medicine are not completely resolved. It is important to optimize the prognosis of diseases using available and inexpensive information methods for the improvement of primary healthcare. Objectives. The aim of our study was to develop an algorithm to optimize the decision-making prognosis of disease at the primary health care level based on information methods. Material and methods. The data used for analysis originated from the survey results of 63 patients with hypertension in educational and practical centers of primary health care (EPCPHC) of Ternopil region (Ukraine). For a deeper analysis and clustering, the neural network approach was used with the NeuroXL Classifier add-in application for Microsoft Excel. Results. Thirteen (19.40%) patients experienced health deterioration and the development of complications. It has been established that neural network clustering could effectively and objectively allocate patients to the appropriate category in terms of the average survey results. Cluster analysis results have shown that the combination of high blood pressure (systolic, diastolic and pulse) gave reason to anticipate the deterioration of patients' conditions. Conclusions. A decision algorithm was created in order to optimize the prediction of diseases at the primary health care level, and also to correct examination and treatment based on an analysis of average values of patients' examination and the use of neural network clustering.

Гостра ішемія кінцівки виникає в результаті раптового зниження її перфузії, що зазвичай утворюється при обтурації просвіту великих артерій унаслідок гострого тромбозу чи емболії або порушення прохідності судин, спричиненого травмами чи стисненням (включаючи накладання кровоспинних турнікетів). При відновленні кровопостачання раніше ішемізованих тканин виникає ішемічно-реперфузійний синдром (ІРС), патофізіологічні ланки якого є вагомими механізмами альтерації тканин. Мета дослідження – провести порівняльний аналіз структурних порушень м’язових волокон та змін біохімічних показників сироватки крові при гострій ішемії, спричиненій накладанням артеріального турнікета на задні кінцівки щурів. Матеріали і методи. Проведено гістологічне та морфометричне дослідження тканин чотириголових м’язів задніх кінцівок 60 щурів за умов експериментальної гострої ішемії. У контрольній групі було 11 інтактних тварин. Гостру ішемію викликали шляхом накладання гумових джгутів SWAT (Stretch–Wrap–And–Tuck) на задні кінцівки тварин. Гістологічне дослідження проводили за загальноприйнятими методиками. Досліджували поверхневі шари чотириголового м’яза задньої кінцівки щура у середній третині стегна нижче ділянки накладання джгута. При морфометричному дослідженні визначали такі показники: пересічна площа поперечного перерізу м’язових волокон, пересічні діаметр та площа ядер м’язових волокон. Біохімічні зміни, а саме показники вмісту загального білірубіну, тригліцеридів (ТГ), холестерину, креатиніну, загального білка (ЗБ), лужної фосфатази (ЛФ) та рівень трансаміназ (АлАТ, АсАТ) визначали у сироватці крові в кожній піддослідній групі. Кількісні показники обробляли статистично. Результати досліджень та їх обговорення. Результати аналізу отриманих даних встановили, що патологічні зміни м’язової тканини виникали вже в ранній період постішемічного ураження та наростали до кінця першої доби. При гістологічному дослідженні спостерігали наступні зміни тканин м’язів: дезорганізація структурних компонентів м’язових клітин, зменшення посмугованості, набряк, розрихленість, розволокненість та розриви м’язових волокон. Найзначнішим набряк м’язових волокон був на першу добу в третій групі щурів. Пересічна площа поперечного перерізу волокон – (1369,15±26,57) мкм2 на 6,72 % вища від показника контрольної групи (р<0,05), а пересічний діаметр – (41,73±0,39) мкм на 3,37 % перевищував контрольний показник (р<0,05). Пересічна площа ядер м’язових волокон – (64,03±0,08) мкм2 у третій групі лише незначно перевищувала відповідний показник – (63,95±0,07) мкм2 групи контролю (p>0,05). Лабораторні дослідження біохімічних показників сироватки крові показали зростання активності трансаміназ, ЛФ та загального білірубіну, зниження рівня креатиніну та ЗБ у ранній реперфузійний період. Зокрема, порівняно з відповідним показником контрольної групи, рівень АлАТ досяг свого найвищого значення на першу добу (більше на 89,5 %) (р<0,05), а показник АсАТ найвищим був у тварин з двогодинною реперфузією (більше на 78,73 %) (р<0,005), рівень ЛФ та загального білірубіну досягли свого максимуму на сьому добу (більше на 45,78 та 105,3 % відповідно) (р<0,005). Кореляційний аналіз виявив прямий кореляційний зв’язок між показниками пересічної площі (ss) м’язових волокон та пересічних площ їх ядер (sn) (+0,7), показниками креатиніну (+0,1), холестерину (+0,4), загального білірубіну (+0,1), АлАТ (+0,5), АсАТ (+0,5) та ЛФ (+0,1), а також зворотний кореляційний зв’язок між показниками пересічної площі (ss) м’язових волокон і рівнем тригліцеридів (−0,1) досліджуваних груп. Аналогічна закономірність виявлялась і щодо пересічної площі їх ядер (sn) та згаданих біохімічних показників. Висновки. Результати ремоделювання м’язових волокон підтверджують розвиток у піддослідних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. При дослідженні скелетної мускулатури задніх кінцівок білих щурів після гострої ішемії, спричиненої накладанням турнікета, встановлено, що ремоделювання м’язових волокон проявлялося в основному набуханням, гомогенізацією саркоплазми, порушенням лінійного розміщення ядер в міоцитах та лейкоцитарною інфільтрацією ендо- і перимізію, міолізом із руйнуванням сарколеми та виходом ядер у міжклітинний простір. Реактивні порушення розвивались і в мікросудинах усіх сегментів та були максимально вираженими до кінця першої доби.

Резюме. Артеріальні турнікети широко застосовують у клінічній практиці при ангіо- та артропластиках, а при пораненнях кінцівки їх використання нерідко відбувається за життєвими показаннями. Відновлення кровопостачання кінцівки після зняття турнікета може викликати ішемічно-реперфузійні ураження як первинно ішемізованих тканин, так і у віддалених тканинах та органах. Проте на сьогодні потребують глибшого вивчення ультраструктурні зміни м’яких тканин на місцевому рівні при ішемії-реперфузії. Мета дослідження – вивчити ультраструктурні зміни скелетних м’язів задніх кінцівок щурів при гострій ішемії та наступній реперфузії, викликаній накладанням артеріального турнікета. Матеріали і методи. Проведено електронно-мікроскопічне дослідження скелетних м’язів задніх кінцівок 12 щурів за умов експериментальної гострої ішемії і наступної реперфузії. Гостру ішемію викликали шляхом накладання на задні кінцівки тварин гумових джгутів SWAT шириною 5–6 мм, на рівні пахвинної складки протягом 2 год під тіопентал-натрієвим знеболюванням, а реперфузію моделювали шляхом зняття турнікета. Дослідження зразків м’язової тканини проводилося на кафедрі гістології та ембріології Тернопільського національного медичного університету імені І. Я. Горбачевського МОЗ України за допомогою електронного мікроскопа ПЕМ–125К. Результати. При електронній мікроскопії скелетних м’язів задніх кінцівок щурів виявляли набряк саркоплазми міосимпласта, гіпертрофію та набряк мітохондрій, нерівномірне їх розміщення зі скупченням під сарколемою, ушкодження їх зовнішньої оболонки, часткова дефрагментація та деструкція мітохондріальних крист, аутолізис окремих мітохондрій, розволокнення міофіламентів міофібрил. Спостерігали зміни форми, розмірів та просторової орієнтації Z-дисків, саркомери не завжди чітко візуалізувалися, наявні ознаки розширення канальців саркоплазматичної сітки. Навколо ядер міофібрил спостерігали групи фагосом, ядра міосимпласта мали неправильну форму, були осміофільними і пікнотично зміненими. Ультраструктурні зміни спостерігались вже через 2 год після зняття турнікета і були найбільше вираженими через 1 добу. У пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін. Висновки. Ультраструктурні порушення ушкодженої ішемією-реперфузією м’язової тканини задніх кінцівок щурів досягали максимального вираження у щурів через 1 добу після зняття турнікета, що підтверджує розвиток у експериментальних тварин ішемічно-реперфузійного синдрому. В пізньому реперфузійному періоді відбувався зворотний розвиток патологічних змін.

Annotation. The ischemic-reperfusion lesion, which occurs during the restoration of the arterial circulation, causes structural and spatial reorganization of the arterial bed of the hind limbs of the rats. Recently, more and more attention has been paid to the treatment and prevention of the ischemic changes are given to the nootopic medicines, among which carbacetam stands out. The aim of the study – to establish the manifestations of the structural-spatial remodeling of the arterial bed of the hind limbs of the rats in the femoral, popliteal and tibial anatomical areas during ischemia-reperfusion and under conditions of the correction with carbacetam. An X-ray examination was performed of the arterial bed of the hind limbs of 30 rats under conditions of the ischemia-reperfusion (group I) and 30 rats in the simulation of the ischemia-reperfusion, which were injected carbacetam once a day (5 mg/kg) during 14 days in postischemic period. There were 6 intact animals in the control group. Simulation of the ischemia was performed by applying SWAT rubber tourniquets on the hind limbs for 2 hours, and reperfusion by removal of the arterial tourniquet. The animals of the experimental groups were divided into 5 subgroups with reperfusion terms after 1, 2 hours and 1 day, as well as after 7 and 14 days. The filling of the arterial bed with a suspension of lead sulfide and the radiography were performed. Research morphometric parameters were calculated using the SEO Image Lab software of Sumy Electron Optics. The diameters of the main column (D0,), thicker (D1,) and thinner (D2,) subsidiary branches were determined, and the asymmetry coefficient (H2) was calculated. Statistical processing of the material was carried out using a program package “Microsoft Exсel”. Research results and their discussion. Visual analysis revealed dilatation of the main vascular columns and reduction of angioarchitectonics of the limb, most likely after 1 day, which was confirmed morphometrically. In particular, in the femoral region by 15.77 % (p<0.005) increased (D0) by 12.77 % (p<0.05) – (D1) and by 20.93 % (p<0.005) – (D2). and the asymmetry coefficient (H2) increased by 9.36 % (p<0.05). In the popliteal area at the end of 1 day there was an increase in the lumen of D0 by 18.49 % (p<0.005) and its subsidiary branches D1 and D2 by 15.8 % (p<0.05) and 25.12 % (p<0.05), respectively. The value of H2 increased in this group by 10.56 % (p<0.005). In the area of the tibia during this period there was an increase in the indicator (D0) by 19.54 % (p<0.05), and indicators D1 and D2 – by 12.58 % (p>0.05) and 23.51 % (p<0.05), respectively, and the asymmetry coefficient (H2) – increased by 11.78 % (p<0.05). After 14 days after the resumption of blood supply, the morphometric parameters of the arterial tees decreased and approached the level of the values of the control group. On the X-ray angiograms of the animals with using a correction, an also have signs of the vascular dilatation, but their intensity was less relative to the group, in which correcting was not performed. Thus, in the area of the femoral artery through 1 day of reperfusion marked on decreasing in D0 by 4.0 % (p<0.005), D1 by 2.0 % (p<0.005), D2 by 3.96 % (p<0.005), and H2 by 2.51 % (p<0.005) in the group with correction compared to similar indicators without correction. On the X-ray angiograms of the animals with using a correction, an also have signs of the vascular dilatation, but their intensity was less relative to the group, in which correcting was not performed. Thus, in the area of the femoral artery through 1 day of reperfusion marked on decreasing in D0 by 4.0 % (p<0.005), D1 by 2.0 % (p<0.005), D2 by 3,96 % (p<0.005), and H2 by 2.51 % (p<0.005) in the group with correction compared to similar indicators of the group without correction. At the levels of the popliteal artery, after the application of the correction, the index D0 was lower by 3.0 % (p<0.005), D1 by 2.02 % (p<0.005), D2 by 4.0 % (p<0.005), and H2 by 2.58 % (p<0.005) compared with a group of the animals without correction. In the tibia using of carbacetam caused a decrease in the values of D0 by 3.0 %, D1 by 3.0 % (p<0.005), D2 and H2 by 4.36 % (p<0.005) and 3.83 % (p<0.005) in accordance. Thus, simulated ischemia-reperfusion supplementation with morfo-functional reorganization of the arteries of the hind limbs of the rats at all studied levels after 1 hour of the reperfusion and reaching the highest values after 1 day. Gradually, returning of the studied indicators to the control group occurs after 14 days of the experiment, and the application of correction helps to return the basic parameters of vascular tees at all levels to the control group after 7 days of the experiment.

The ischemic-reperfusion lesion is a complex multifactorial damage of the primary ischemic tissues as a result of restoration of the arterial blood circulation in them, which is accompanied by local morpho-functional reorganization of the vascular bed of the hind limbs of the rats. One of the promising means in the treatment and prevention of the reperfusion disorders is a carbacetam, which smooths the phenomena of hypo- and hyperperfusion in the post-ischemic period. The aim of the study was to established the manifestations of the morpho-functional remodeling of the vascular bed of the hind limbs of the rats in ischemia-reperfusion and under conditions of correction with carbacetam. Histological examination of the vascular bed of the hind limbs of 30 rats under conditions of ischemia-reperfusion (group I) and 30 rats in the simulation of ischemia-reperfusion, which in the post-ischemic period administered carbacetam once a day (5 mg/kg) for 14 days (group II) were done. There were 6 intact animals in the control group. Simulation of ischemia was performed by applying SWAT rubber tourniquets on the hind limbs for 2 hours, and reperfusion – by removing of the tourniquet. The animals of the experimental groups were divided into 5 subgroups with reperfusion terms after 1, 2 hours and 1 day, as well as after 7 and 14 days. Histological examination was performed according to generally accepted methods. The vascular bed in the middle third of the thigh and the shin below the tourniquet was examined using a Bresser Trino Researcher 40x–1000x microscope. Analyzing of the obtained results, was established that after 1 hour of the reperfusion the histological changes became a systemic, and after 1 day it were more significant. It should be noted that the thickness of the vessel walls increased, and the elastic membranes were partially eligned, thinned and torned. The stepwise clarity of the arterials walls structure was lost. The edema acquired a total nature. The histological examination of the vessels after 7 days revealed that the swelling of the walls decreased and the condition of the elastic frame was improved. There was a proliferation of collagen fibers in the adventitia, which was a response to ischemic effects. It is noted that after 14 days in all wall membranes the proliferative activity of fiboblasts was remained. Under the conditions of the correction with the carbacetam after 2 hours, the structural positive dynamics became more pronounced and increased to a maximum level after 7 days of the experiment. The number of the modified and exfoliated endothelial cells decreased, and the condition of smooth myocytes increased. Histologically, the gradual restoration of endothelial coverage of the intima was established. As follows, ischemia and reperfusion cause vascular remodeling after 1 hour with a peak of the manifestations after 1 day of the reperfusion, which includes edematous syndrome, dystrophic-degenerative changes with an inflammatory response to the damage, and in the late reperfusion period increased a fibroblasts activity. Gradual return of morphological changes occurs after 14 days of the experiment. Under the conditions of correction, the acceleration of the remodeling with stabilization of the process and the most possible structural restoration after 7 days of the study was noted.