Реферат: В работе методом импульсной кондуктометрии определены значения электрической проводимости ооцитов мыши в 1,0 М растворах проникающих в клетку криопротекторов, а также исследована устойчивость их плазматических мембран к действию импульсного электрического поля возрастающей напряженности. Для ооцитов, инкубированных в растворах этиленгликоля (ЭГ), 1,2-пропандиола (1,2-ПД), 2,3-бутандиола (2,3-БД) и диметилсульфоксида (ДМСО), значения удельной электрической проводимости составили (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) и (23,6 ± 7,1) мкСм/см соответственно. В растворах ацетамида (АЦ) и формамида (ФА) значения электрической проводимости ооцитов мыши составили (16,5 ± 6,1) и (16,9 ± 10,7) мкСм/см соответственно. Показано, что растворы криопротекторов, принадлежащих к классу спиртов (ЭГ, 2,3-БД), а также ДМСО оказывают стабилизирующее влияние на плазматические мембраны ооцитов мыши при действии электрического поля. Растворы АЦ и ФА не оказывают стабилизирующего действия на мембраны ооцитов мыши, что проявляется в развитии необратимого электрического пробоя плазматических мембран при увеличении напряженности электрического поля. Ключевые слова: ооциты мыши, плазматическая мембрана, электрическая проводимость, криопротектор, электропорация, электрический пробой, импульсное электрическое поле, напряженность. Реферат: У роботі методом імпульсної кондуктометрії вперше визначено значення електричної провідності ооцитів миші в 1,0 М розчинах проникаючих у клітину кріопротекторів, а також досліджено стійкість їх плазматичних мембран до дії імпульсного електричного поля зростаючої напруженості. Для ооцитів, експонованих у розчинах етиленгліколю (ЕГ), 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), 2,3-бутандіолу (2,3-БД) і диметилсульфоксиду (ДМСО), значення питомої електричної провідності склали (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) та (23,6 ± 7,1) мкСм/см відповідно. У розчинах ацетаміду (АЦ) і формаміду (ФА) значення електричної провідності ооцитів миші склали (16,5 ± 6,1) та (16,9 ± 10,7) мкСм/см відповідно. Показано, що розчини кріопротекторів, які належать до класу спиртів (ЕГ, 2,3-БД), а також ДМСО здійснюють стабілізуючий вплив на плазматичні мембрани ооцитів миші в умовах дії електричного поля. Розчини АЦ і ФА не чинять стабілізуючого впливу на мембрани ооцитів миші, що проявляється в розвитку необоротного електричного пробою при збільшенні напруженості електричного поля. Ключові слова: ооцити миші, плазматична мембрана, електрична провідність, кріопротектор, електропорація, електричний пробій, імпульсне електричне поле, напруженість.