Реферат: В работе методом импульсной кондуктометрии определены значения электрической проводимости ооцитов мыши в 1,0 М растворах проникающих в клетку криопротекторов, а также исследована устойчивость их плазматических мембран к действию импульсного электрического поля возрастающей напряженности. Для ооцитов, инкубированных в растворах этиленгликоля (ЭГ), 1,2-пропандиола (1,2-ПД), 2,3-бутандиола (2,3-БД) и диметилсульфоксида (ДМСО), значения удельной электрической проводимости составили (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) и (23,6 ± 7,1) мкСм/см соответственно. В растворах ацетамида (АЦ) и формамида (ФА) значения электрической проводимости ооцитов мыши составили (16,5 ± 6,1) и (16,9 ± 10,7) мкСм/см соответственно. Показано, что растворы криопротекторов, принадлежащих к классу спиртов (ЭГ, 2,3-БД), а также ДМСО оказывают стабилизирующее влияние на плазматические мембраны ооцитов мыши при действии электрического поля. Растворы АЦ и ФА не оказывают стабилизирующего действия на мембраны ооцитов мыши, что проявляется в развитии необратимого электрического пробоя плазматических мембран при увеличении напряженности электрического поля. Ключевые слова: ооциты мыши, плазматическая мембрана, электрическая проводимость, криопротектор, электропорация, электрический пробой, импульсное электрическое поле, напряженность. Реферат: У роботі методом імпульсної кондуктометрії вперше визначено значення електричної провідності ооцитів миші в 1,0 М розчинах проникаючих у клітину кріопротекторів, а також досліджено стійкість їх плазматичних мембран до дії імпульсного електричного поля зростаючої напруженості. Для ооцитів, експонованих у розчинах етиленгліколю (ЕГ), 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), 2,3-бутандіолу (2,3-БД) і диметилсульфоксиду (ДМСО), значення питомої електричної провідності склали (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) та (23,6 ± 7,1) мкСм/см відповідно. У розчинах ацетаміду (АЦ) і формаміду (ФА) значення електричної провідності ооцитів миші склали (16,5 ± 6,1) та (16,9 ± 10,7) мкСм/см відповідно. Показано, що розчини кріопротекторів, які належать до класу спиртів (ЕГ, 2,3-БД), а також ДМСО здійснюють стабілізуючий вплив на плазматичні мембрани ооцитів миші в умовах дії електричного поля. Розчини АЦ і ФА не чинять стабілізуючого впливу на мембрани ооцитів миші, що проявляється в розвитку необоротного електричного пробою при збільшенні напруженості електричного поля. Ключові слова: ооцити миші, плазматична мембрана, електрична провідність, кріопротектор, електропорація, електричний пробій, імпульсне електричне поле, напруженість.

No abstract

In this work, we have studied the impact of various stages of cryopreservation by vitrification in ethylene glycolsucrose medium on plasma membranes adhesive properties of 8-cell murine embryos and their specific electrical conductivity. Embryos were divided into the following experimental groups: the control, group 1 (incubation in vitrification medium) and group 2 (complete cycle of cryopreservation). The embryo exposure to vitrification medium did not affect their ability to cell-to-cell adhesion. After a complete cycle of cryopreservation, no embryo adhesion was observed. Electrical conductivity of embryo membranes was determined using the pulsed conductometry. After incubation in vitrification medium, their resistance to electric pulse was shown to decrease, that was manifested in the phenomenon of irreversible electric breakdown. The average values of electrical conductivity varied within the following ranges: ((12.1 ± 1.5)...(55.5 ± 2.6)), ((28.7 ± 5.7)...(44.± 8.9)), ((31.0 ± 9.3)...(87.9 ± 26.1)) μS/cm in the control, groups 1 and 2, respectively. These findings may be explained by appearance of first structural disorders in lipid bilayer of embryo membranes even at the stage of their incubation in vitrification medium. The lack of adhesive properties of blastomeres after vitrification-warming testified to a damage to the membrane adhesion proteins.