Кислотнiть характеризує придатнiсть молока для первинної переробки i є одним з основних параметрiв, що контролюються при прийомi на молокозаводi. Тому є важливим вчасно вiдокремити молоко зi зниженою кислотнстю в процесi доїння роботом. Однак технiчних засобiв розпiзнавання та вiдокремлення молока iз зниженою кислотнiстю в молокопроводi у роботизованих системах доїння не передбачено. В результатi експериментальних дослiджень встановлена лiнiйна залежнiсть кислотностi молока за традицiйним методом Тернера вiд рН. Розрахованi параметри основного та додаткового бакiв, для молока вищого ґатунку та браку за кислотнiстю. Визначенi лiнiйнi параметри врiзки в основний молокопровiд робота вимiрювального рН електроду та трiйника з електромагнiтним клапаном для автоматичного скидання нестандартного молока. На основi експериментальних дослiджень та розрахункiв створено проект технiчної системи для роботизованої технологiї доїння корiв. Штатна технологiя доповнюється процесом автоматичного вимiрювання рН молока в потоцi, що реалiзується за допомогою швидкодiючого транзисторного рН-ПТ електроду з вимiрювальним блоком. Контроль рН молока в потоцi в процесi доїння дозволяє оперативно вирiшувати вiдразу два завданняпiдвищення точностi оцiнки якостi вихiдної сировини та корекцiї рацiонiв годiвлi корiв з метою нормування кислотностi молока, необхiдної для приймання молокозаводом. Тим самим виключається трудомiстка операцiя лабораторного визначення кислотностi, якщо цей показник вже вимiряний в процесi доїння молока роботом. Таким чином, дане удосконалення технологiї роботизованого доїння дозволить точнiше оцiнити якiсть сирого молока за допомогою доїльних роботiв, що входять в систему машин точного тваринництва Ключовi слова: доїльний робот, молокопровiд, молоко, напiвпровiдниковий рН-ПТ-електрод, кислотнiсть, градус Тернера UDC 636.034

Реферат: В работе методом импульсной кондуктометрии определены значения электрической проводимости ооцитов мыши в 1,0 М растворах проникающих в клетку криопротекторов, а также исследована устойчивость их плазматических мембран к действию импульсного электрического поля возрастающей напряженности. Для ооцитов, инкубированных в растворах этиленгликоля (ЭГ), 1,2-пропандиола (1,2-ПД), 2,3-бутандиола (2,3-БД) и диметилсульфоксида (ДМСО), значения удельной электрической проводимости составили (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) и (23,6 ± 7,1) мкСм/см соответственно. В растворах ацетамида (АЦ) и формамида (ФА) значения электрической проводимости ооцитов мыши составили (16,5 ± 6,1) и (16,9 ± 10,7) мкСм/см соответственно. Показано, что растворы криопротекторов, принадлежащих к классу спиртов (ЭГ, 2,3-БД), а также ДМСО оказывают стабилизирующее влияние на плазматические мембраны ооцитов мыши при действии электрического поля. Растворы АЦ и ФА не оказывают стабилизирующего действия на мембраны ооцитов мыши, что проявляется в развитии необратимого электрического пробоя плазматических мембран при увеличении напряженности электрического поля. Ключевые слова: ооциты мыши, плазматическая мембрана, электрическая проводимость, криопротектор, электропорация, электрический пробой, импульсное электрическое поле, напряженность. Реферат: У роботі методом імпульсної кондуктометрії вперше визначено значення електричної провідності ооцитів миші в 1,0 М розчинах проникаючих у клітину кріопротекторів, а також досліджено стійкість їх плазматичних мембран до дії імпульсного електричного поля зростаючої напруженості. Для ооцитів, експонованих у розчинах етиленгліколю (ЕГ), 1,2-пропандіолу (1,2-ПД), 2,3-бутандіолу (2,3-БД) і диметилсульфоксиду (ДМСО), значення питомої електричної провідності склали (23,6 ± 3,4), (21,3 ± 5,8), (21,0 ± 2,3) та (23,6 ± 7,1) мкСм/см відповідно. У розчинах ацетаміду (АЦ) і формаміду (ФА) значення електричної провідності ооцитів миші склали (16,5 ± 6,1) та (16,9 ± 10,7) мкСм/см відповідно. Показано, що розчини кріопротекторів, які належать до класу спиртів (ЕГ, 2,3-БД), а також ДМСО здійснюють стабілізуючий вплив на плазматичні мембрани ооцитів миші в умовах дії електричного поля. Розчини АЦ і ФА не чинять стабілізуючого впливу на мембрани ооцитів миші, що проявляється в розвитку необоротного електричного пробою при збільшенні напруженості електричного поля. Ключові слова: ооцити миші, плазматична мембрана, електрична провідність, кріопротектор, електропорація, електричний пробій, імпульсне електричне поле, напруженість.