Transformations of the tourism market structure in a pandemic necessitate a study of the extent to which EU countries can provide their citizens with tourism products to minimize the negative impact of the pandemic and, consequently, the negative impact on economic development. This article aimed to develop recommendations for minimizing the negative impact of reducing regional tourism on economic development through the support of domestic tourism. This research uses a quantitative methodology based on indicators of growth of tourist external and internal flows in the regions, the growth rate of economic regions of the EU for 2015-2019. The following countries were selected for correlation analysis: Belgium, Bulgaria, Czech Republic, Germany, Estonia, Greece, Spain, and Italy. The analysis of the impact of regional tourism on economic development in the EU for 2015-2019 indicates the need to develop regional strategies for smart specializations of the tourism industry based on the most attractive industries for tourists. It is determined that within the EU, economic development is less dependent on developed tourist regions due to potentially low tourist costs, as a result - short-term revenues from the industry. It is proved that regions with a high level of tourist flows can provide economic development by increasing the innovation of industries related to tourism, as such industries attract tourists. In a pandemic, businesses need to focus on promoting regional products and shift the focus to domestic consumption within the country. The theoretical value of this study is that regional tourism affects the economic development of the EU countries through the total costs of tourists, the volume of which in the short term has a negligible impact on the region's development. At the same time, the income of the tourism industry as a contribution to the economy is overestimated in the scientific literature.

У статті розкриті перспективи післявоєнного відновлення сфери туризму в Україні. Визначено, що сфера туризму внаслідок російсько-української війни сильно постраждала як в Україні, так і за кордоном. З’ясовано, що на противагу негативному впливу війни, сфера туризму продовжує функціонувати – так, за перші чотири місяці 2022 року сума туристичного збору становила 64 млн 611 тис. грн та майже на 65% перевищила аналогічний період 2021 року (тоді до бюджету надійшло 39 млн 206 тис. грн). У ході дослідження виокремлені такі перспективні напрямки повоєнного відновлення сфери туризму в Україні, як: розвиток ділового, освітнього, медичного, зеленого та воєнного туризму; розробка та реалізація програм (як державних, так і міжнародних) підтримки суб’єктів туристичної діяльності; забезпечення тісної співпраці між країнами у напрямку взаємопідтримки туристичної діяльності; підвищення інтересу іноземних туристів до пам’ятних маршрутів та повоєнних символічних місць; пошук нових методів та способів реалізації туристичних послуг тощо. Доведено, що у контексті відбудови сфери туризму в Україні варто взяти до уваги позитивний досвід зарубіжних країн у відбудові сфери туризму, яка постраждала внаслідок кризових явищ, а особливо через війну.

У Верховній Раді зареєстровано проект Закону «Про особливості регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб та їх об'єднань у перехідний період». Метою його прийняття, як вказують розробники законопроекту, окрім іншого, визначено необхідність усунення суперечностей між Господарським та Цивільним кодексами України, а також підвищення інвестиційної привабливості держави шляхом нового підходу до регулювання підприємницької діяльності окремих видів юридичних осіб. Пояснювальна записка до законопроекту проголошує високі цілі, як от імплементація у законодавство України кращих практик корпоративного управління, зокрема, в частині визначення обов'язків посадових осіб, ефективних ринкових механізмів контролю за володінням та управлінням об'єктами права державної та комунальної власності з боку новоутворених товариств і установ. Однак, не дивлячись на те, що окремі запропоновані законотворцями норми можуть суттєво вдосконалити законодавче регулювання підприємництва в Україні, доволі суперечливим, на наш погляд, є розділ «Прикінцеві та перехідні положення». Вищевказаним законопроектом вносяться зміни до Цивільного кодексу України і, що найголовніше, пропонується визнати таким, що втратив чинність, Господарський кодекс України. У статті проаналізовані напрацювання провідних українських вчених та юристів-практиків з питань можливого скасування Господарського кодексу, досліджено ризики від такого кроку законодавця у період воєнного стану та після його завершення, дані відповідні висновки та рекомендації щодо вдосконалення ГК шляхом внесення до нього конкретних поправок. Зокрема, пропонується переглянути Господарський кодекс України, виключивши всі норми, які дублюються в ГК України та інших законах, бланкетні та застарілі норми. Необхідно чітко визначити правовідносини, на які поширюються норми Господарського кодексу України, а не Цивільного кодексу України, та розробити правила поведінки, які регулюються нормами Господарського кодексу, характерні для підприємств.

У статті розкриті особливості розвитку індустрії туризму у повоєнний період з позиції практичного аспекту. Встановлено, що у довоєнний період індустрія туризму характеризувалася стабільністю, гнучкістю та стійкістю. Очікується, що відродження організованих та самостійних подорожей у центральних, північних, а згодом і південних областях України настане швидко, головне, щоб війна припиналася. Виявлено, що процес відновлення туризму в Україні вже почався. Саме час активно просувати Україну та її туристичний потенціал, розвивати нові ініціативи та залучати до цього процесу міжнародних партнерів. Визначено, що основними засадами повоєнного відновлення індустрії туризму повинні стати пам’ятний, військово-патріотичний і військово-історичний, лікувально-оздоровчий, психологічний, діловий, освітній, спортивний та екологічний туризм.

The introduction of quarantine in Ukraine was the main reason for the restriction of human rights, which are primarily guaranteed by the Constitution of Ukraine. Given current trends in the spread of the COVID- 19 pandemic in Ukraine, such restrictions have been applied as: restriction of the human right to freedom of movement; restriction of the human right to education; restrictions on the human right to hold mass events and restrictions on freedom of assembly; ban on stay: in public buildings and structures, in public transport without special personal protective equipment; on the streets without identity documents; prohibition on leaving the place of isolation and / or observation without permission. The spread of the COVID-19 pandemic has complicated and significantly increased social tensions in many countries, provoked the formation of negative attitudes among citizens. On this occasion, the UN issued a special statement on April 14, 2020, in order to neutralize the threats that affect human rights. The UN statement stated that the authorities should ensure the implementation of an inclusive approach, which provides for the participation of citizens in the formation and implementation of policies to implement restrictive measures. Among the measures to counter the impact of the COVID-19 pandemic were: quarantines; restrictions and prohibitions on travel; access to affected people and communities to receive timely, accurate, complete information about the nature and scale of the disease; people's access to the social protection system; measures to directly involve health workers in the fight against the pandemic; access to medical care for victims; access for everyone to receive medical care; Everyone's right to health, including both mental health and physical health; access of vulnerable groups to measures to combat and prevent the impact of the COVID-19 pandemic.