The aim: To estimate the protective effect of remote ischemic preconditioning (RIPC) on kidney transplants harvested from living related donors. Materials and methods: To achieve the claimed aim, there were examined 60 donor-recipient couples, where kidney transplant donors were living-related. All donors had the same anaesthetic management. The first group (n = 30) received RIPC which included four procedures of cuff inflations each lasting 5 minutes followed by 5-minute intervals of cuff deflation to measure blood pressure up to 40 mm Hg above systolic blood pressure on the shoulder. Patients of the second group (controls) did not experience RIPC (n = 30) and control group without RIPC. Results: RIPC resulted in a statistically significant (P<0.05) increase in GFR of the transplanted kidney from 66±5 mL /min to 63±4 mL /min after 3 months, from 69±3 mL /min to 61±5 mL /min after 6 months, from 63±2.5 mL /min to 57±3 mL /min after 12 months; a 3-fold reduced partial delay of graft function; a 2-fold decreased incidence of acute kidney transplant rejection times; 1.5-fold decline in the incidence of primary non-function; and 1.4-fold tCr50 acceleration (p = 0.16). The follow-up period lasted for a year after transplantation. Conclusions: RIPC during organ harvesting improved graft ischemic protection and increased functioning efficiency in the recipient.

Оперативне втручання є сильним стресом, що створює передумови як для загострення хронічних запальних процесів слизової оболонки шлунку та дванадцятипалої кишки, так і розвитку виразок/ерозій у раніше умовно-здорових осіб-так званих "стрес-індукованих змін". В статті розглядаються питання ролі травматичності операції у формуванні стрес-індукованих змін (СІЗ) слизової оболонки верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) в постопераційному періоді в дітей. Приведено алгоритм розрахунку та порогові значення коефіцієнта ступеня травматичності (КСТ) оперативного втручання, що збільшують ризик розвитку СІЗ в постопераційному періоді. Проблема СІЗ слизової оболонки верхнії відділів ШКТ в дитячій хірургії тривалий час не розглядалась, однак з розвитком оперативної техніки лікування, появою нових методів, що дозволяють розширити обсяг оперативного втручання, актуальність останньої стала рости. Також окрему роль слід віднести розвитку ринкових відносин і формування сучасної системи фінансування лікувально-діагностичного процесу. Конфлікт інтересів відсутній. Ключові слова: стрес-індукована хвороба слизової оболонки, виразка, ерозія, шлунково-кишковий тракт, коефіцієнт ступеня травматичності, оперативне втручання.