The article is devoted to the statistical analysis of tools, used for the assessment of the international competitiveness of higher education institutions. The analysis has been made based on the Webometric ranking of universities. The aim of the study is to review in details of one of the most important and widely recognized global rankings -Ranking Web of World Universities, determine the place of Ukrainian institutions of higher education in it, identify perspectives for further development and appropriate adjustment of their Web policy.University rankings as a modern information tool for education management have been studied. An analysis of the role of rankings as a mechanism for assessment of universities as educational and research centers has been made. The specifics of Webometric indicators and their impact on the global ranking of the world's leading universities have been analyzed using the professional statistical data processing program STATGRAPHICS Centurion XV.I and the principal components analysis. Based on statistical assessment, the reasons for insufficiently high rating positions of Ukrainian universities in the Webometrics system have been identified. Suggestions on improvement of the presentation indicators of Ukrainian universities in the Internet space, their lifting in the international rating according to Webometric criteria and the qualitative development of domestic scientific and educational school in the context of world trends have been developed. The results of the research can be used by the governing bodies and management of Ukrainian higher education institutions during the creation and adjustment of development strategies, as well as by other specialists who develop, implement and evaluate the state policy of Ukraine in the sphere of higher education.

In the article proposed for acquaintance, a description of the concept of psycho-emotional state is given, and the types of emotions classified by the nature of the effect on the body are considered, the main methods of regulating human feelings are also shown, which allow transferring his psycho-emotional state to a stable state. The classification is given to the expressive forms in which emotions are clothed, allowing to determine the signs of nervous tension and overwork.As a result of the survey conducted among students, the main stress-generating elements that exist, in their opinion, in the educational process were identified, which made it possible to develop recommendations, the introduction of which into the educational process, stabilized the psycho-emotional state of students in the experimental group in comparison with the control group, in which by the end of the year the leading indicators worsened.

The relevance of the topic of trust is because, in the modern world, the media have a huge impact on public consciousness. Based on what people have heard in the news, read on the Internet, a definite opinion is formed on this or that issue. That is why a person is simultaneously exposed to different sides of such media like television, newspapers, broadcast media. It is not easy to navigate and understand the huge flow of information since a person does not always have the opportunity to check the material's reliability. Most often, after receiving information, a person perceives it as the only correct one, which contributes to the formation of false ideas that have nothing to do with the truth.The constant increase in the volume of information and its sources (in particular, the Internet) raises the question of trust in information. The focus of attention is the very existence of this phenomenon, its relationship with various factors, the relationship between trust in information and broader concepts.During the experiment, the authors revealed that the properties of the information that determine its reliability have a specific hierarchy of significance depending on the type of information. The more important the information is for the user, the more significant is its reliability for trusting it. Once the information's importance decreases, its credibility is determined by several properties of the information. The authors determined which sources users trust most and least and made a user's portrait with the most developed critical thinking.The results obtained can be used to develop a program to increase audience confidence in online media and to develop a program to form a more critical audience attitude to information. The obtained results on trust in information and its socio-psychological factors are based on the key methodological principles of psychological science and supplement the existing knowledge on the issues of trust and distrust concerning information in electronic mass communication.

Порушено проблему психологічної своєрідності явища, яке не втрачає актуальності донині, адже ж ідеться про психологічне здоров’я – норму та життєву цінність особистості впродовж її життєвого шляху. У результаті проведеного аналізу наукового фонду, де безпосередньо або опосередковано висвітлюються проблемні питання, пов’язані зі здоров’ям особистості в психологічній сфері, видається за можливе стверджувати про те, що психологічне здоров’я сучасної студентської молоді й дотепер становить зону психолого-педагогічних утрат. Це зумовлено як відсутністю теорії психологічного здоров’я у віковий період ранньої дорослості, так і недооцінкою своєрідності емоційного складника здоров’я сучасного студентства в психологічній сфері. Підкреслено, що актуальність означеного ракурсу порушеної проблеми є очевидною, адже ж психологічне здоров’я здебільшого трактується сучасними дослідниками як інтегративна особистісна властивість, що позитивно корелює і з суб’єктивною якістю життя особистості, і зі здобуттям нею життєвого успіху. Аргументовано конструктивність логіко-смислової моделі, що дає змогу поглибити наукове уявлення про феноменологію психологічного здоров’я студентської молоді, зокрема за параметрами спрямованості особистості, когнітивної домінанти, комунікативного компонента, регулятивного складника та компонентом ключових кваліфікацій. Це уможливлює нову оцінку ваги самотворення емоцій і почуттів, рівневого виміру переживань, роль емоційної готовності особистості до змін упродовж життя, значущість емоційного самопізнання та духовних переживань. Проведений аналіз деяких емпіричних досліджень учених засвідчив вектори подальших наукових розвідок щодо проблемного поля психологічного здоров’я студентської молоді. Одним із напрямів виокремлено комплексне вивчення специфіки емоційної компоненти здоров’я особистості юнацького віку в психологічній сфері.

No abstract