Вступ. Стаття презентує результати кроскультурного аналізу проблеми когнітивно˗семантичного моделювання суб’єктивного образу старості в сучасному соціокультурному просторі. Робота була виконана в рамках авторського дослідницького проекту, спрямованого на визначення тенденцій концептуалізації вікових періодів генези буття в мовній свідомості респондентів різних вікових та соціокультурних груп. Мета статті передбачала виявлення кросскультурних особливостей мовленнєво-розумової об’єктивації концепту «Старість» в мовній картині сучасного інформаційного світу. Предмет дослідження набуває особливої актуальності в умовах демографічного старіння людства. Методи дослідження. Психолінгвістичний контент дослідження зумовив використання методу концептуального аналізу словникових дефініцій для отримання вихідного переліку інтегрованих значень базового рівня концепту «Старість». Спрямований асоціативний експеримент, контент-аналіз і семантико-інтерпретаційний аналіз даних дозволили окреслити асоціативне поле лексеми-стимулу із зазначенням абсолютної частотності кожного асоціата в площині кросскультурного вимірювання. Вибірка була представлена різновіковими респондентами (від 17 до 93 років), котрі проживають у країнах із різним рівнем соціокультурної та економічної захищеності старіння (в Україні, США, Швейцарії). Результати. За результатами вивчення 1845 асоціативних відповідей-реакцій і текстових фрагментів респондентів були виділені одиниці квантифікації семантичного поля досліджуваного концепту: ядро фізіологічний сегмент значень) і периферійна частина (соціокультурний та психологічний сегменти значень). Доведено, що соціокультурний континуум позначення феноменології старості в міжкультурному вимірі мовної картини світу моделює особливу семантичну зону мовної свідомості особистості. Висновки. Статистично підтверджено, що основні трансформації суб’єктивного образу старості в семантичному просторі мовної особистості відбуваються в сегменті соціокультурних маркерів, який в цілому обумовлює варіативні стратегії старіння особистості. Отримані результати суттєво доповнюють представлені науковим співтовариством матеріали щодо кросскультурних тенденцій концептуалізації індикаторів старіння людини в сучасному суспільстві.

The article is devoted to the analysis of the problem of cognitive-semantic modelling of the subjective image of adulthood by schoolchildren of adolescence. The research procedure involved the use of conceptual analysis methods, analysis of vocabulary definitions, content analysis. Based on the results of 4207 text fragments and respondents’ answers study, quantification units of the semantic field of the studied conceptosphere, the core and the peripheral part were identified. It has been stated that in the formatting of the subjective image of adulthood by schoolchildren of adolescence, there is a transition from empirical identification and awareness of predominantly «external» attributes of adulthood to a generalization of the internal relevant subsystems for assessing the world, oneself and other people.

Стаття присвячена аналізу кроскультурних вимірів феноменології старіння у сучасному соціокультурному просторі. Автор наголошує, що в умовах демографічного старіння людства старість варто сприймати не як період доживання, а як продуктивну стадію повноцінного життєтворення. Метою даної розвідки було обрано вивчення кроскультурних особливостей ставлення людей похилого віку до процесу старіння. Вибірка була представлена 127 респондентами поважного віку (від 60 до 90 років), котрі проживають у країнах із різним рівнем соціокультурної та економічної захищеності старіння (в Україні, США, Швейцарії). Контент-аналіз отриманих наративів дозволив виокремити в уявленні респондентів три базових маркери образу старості: фізіологічний, соціокультурний та психологічний, що досить повно відображують змістову сутність концепту старості. На підставі аналізу емпіричного матеріалу автором доведено, що уявлення про старість і культуру старіння респондентів в Україні базується передусім на проблемах майнового забезпечення і поліморбідності, і забарвлене песимістичним ставленням до даного вікового періоду, на відміну від представників спільноти США і Швейцарії. Статистично підтверджено, що основні предиктори старості у сприйманні осіб похилого віку фіксовані у сегменті соціокультурних маркерів, який в цілому обумовлює варіативні стратегії старіння. Узагальнення результатів теоретико-емпіричного аналізу психологічних особливостей ставлення  до старості осіб старшого віку дозволило констатувати, що конструктивність стратегій старіння і ставлення до старості у суспільстві залежить не стільки від геронтологічних змін організму й усталених стереотипів щодо старіння, скільки від рівня соціально-економічного розвитку конкретного соціуму та морального здоров’я суспільства, яке несе відповідальність за комфортність життя й соціокультурну, психічну захищеність суб’єктів інволюційного розвитку. Доведено, що суб’єктивне ставлення людей старшого віку до старості, прийняття ними власного старіння визначає полярні площини самосприймання і самовираження у період пізнього віку, детермінує здатність до продовження особистісного удосконалення у вимірах успішного старіння. Констатовано, що актуалізація ідеї позитивного старіння у світогляді людини старшого віку модифікує доступні зразки старості, наслідуючи які особа здійснює вибір дій, орієнтованих на успішне старіння і підвищення ступеня задоволення життям. Отримані результати доповнюють представлені науковою спільнотою матеріали щодо кросскультурних тенденцій у ставленні людей похилого віку до  феноменології старості.

The article is devoted to the analysis of the problem of cognitive-semantic modelling of the subjective image of adulthood by schoolchildren of adolescence. The research procedure involved the use of conceptual analysis methods, analysis of vocabulary definitions, content analysis. Based on the results of 4207 text fragments and respondents’ answers study, quantification units of the semantic field of the studied conceptosphere, the core and the peripheral part were identified. It has been stated that in the formatting of the subjective image of adulthood by schoolchildren of adolescence, there is a transition from empirical identification and awareness of predominantly «external» attributes of adulthood to a generalization of the internal relevant subsystems for assessing the world, oneself and other people.

The article is devoted to the empirical study of one of the dimensions of the problem of the relationship between intelligence and emotional evaluation of personality. Theaimof this article is to investigate the age and gender characteristics of verbal, mathematical, spatial intelligence in adolescence and youths, as well as to establish a correlation with the characteristics of emotional evaluation of commercials by high school and university students of different genders. The study focused on determining the age and gender characteristics of intelligence indices of high school students aged 15–17 (N = 47) and university students aged 19–21 (N = 49); and determining the relationship between the verbal, mathematical, and spatial intelligence of the two samples’ respondents (adolescents and young people, boys and girls), and their emotional evaluation of the commercials. Methods. In order to solve research questions, two approaches are used: R. Amthauer’s “Test of the Structure of Intelligence” and C. Osgood’s semantic differential method. Results.In contrast to high school students,universitystudents have a higherlevel of development of verbal and mathematical intelligence. A higher level of development of verbal intelligence in girls and a higher level of development of spatial intelligence in boys were stated. Significant correlations between the emotional evaluation of commercials and gender and age characteristics of intellectual abilities have been identified. The independent variable “gender” has a higher value than the independent variable “age”, according to the mathematical and spatial intelligence of boys and girls in their advertising evaluation. Music commercials with actors, a storyline, and elements of drama, as well as videos with computer special effects, were found to be the most entertaining to the respondents.Keywords: cognitive abilities, verbal intelligence, mathematical intelligence, spatial intelligence, advertising, semantic differential. Стаття присвячена емпіричному дослідженню одного з вимірів проблеми взаємозв’язку інтелекту та емоційної оцінки особистості. Метою статті є дослідження вікових та ґендерних особливостей вербального, математичного, просторового інтелекту в підлітковому та юнацькому віці, а також встановлення зв’язку з особливостями емоційноїоцінки рекламних роликів учнями та студентами різної статі. Означене зорієнтувало дослідження на такі проблемні напрямки: встановлення вікових та ґендерних особливостей індексів інтелекту учнів старших класів віком 15-17 років (N=47) та студентів закладу вищої освіти віком 19-21 років (N=49); визначення зв’язку вербального, математичного та просторового інтелекту респондентів двох вибірок (підлітки-юнаки, хлопці-дівчата) з емоційною оцінкою ними рекламних відеороликів. Методи. Розв’язування дослідницьких завдань передбачало використання двох методик: “Тесту структури інтелекту” Р.Амтхауера та методики семантичного диференціалу Ч.Осгуда.Р езультати. Встановлено більш високий рівень розвитку вербального та математичного інтелекту у студентів порівняно з учнями старших класів. Констатовано більш високий рівень розвитку вербального інтелекту у дівчат і більш високий рівень розвитку просторового інтелекту у хлопців. Виявлено значущі кореляційні взаємозв’язки емоційної оцінки рекламних роликів з ґендерними та віковими особливостями інтелектуальних здібностей. Значення незалежної змінної “стать” є більш сильним порівняно з незалежною змінною “вік”, що з’ясовано переважно у зв’язку математичного та просторового інтелекту хлопців і дівчат з оцінкою ними реклами. Визначено, що найбільш привабливими для респондентів є музичні рекламні ролики за участі акторів, наявністю сюжетної лінії та елементами драматургії, а також ролики з використанням комп’ютерних спецефектів.Ключовіслова:когнітивні здібності,вербальний інтелект, математичний інтелект, просторовий інтелект, реклама, семантичний диференціал.