The article describes some variants of mechanisms of nitro compounds reduction, offered by authors in the scientific literature. The focus is on the description of the work of Kazakh and Russian chemists working in the field of catalysis. In most of the works, the classical scheme of the mechanism of the hydrogenation of Haber-Lukashevich nitrobenzene is confirmed and detailed by experimental methods. One of the interesting aspect of the article is description the mechanism of Ya.A. Dorfman which used the orbital theory of catalysis. The orbital approach of the Ya.A. Dorfman mechanism is constructed in the light of modern orbital representations and is valid for the hydrogenation of the nitro group on various catalysts. Among the discussed mechanisms are ideas of Haber, Debus, Jungers, V.P. Shmonina, Lukashevich, M. Geirovsky, Yu. B. Vasilyev, M.V. Klyuev, E.F. Weinstein, E. Gelder, Ya.A. Dorfman and others.

Encapsulation of insulin into alginate particles was carried out by the method of ionotropic gelation. To protect against the acidic, alkaline environment of the gastrointestinal tract, alginate particles were coated with gelatin. The optimal concentration of the solution of the crosslinking agent ‒ CaCl2 was determined during the optimization of the particle preparation method. The mechanism of interaction between alginate and gelatin was investigated using FTIR spectroscopy, FTIR spectra data confirm the formation of a polyelectrolyte complex between alginate an-d gelatin. The roughness and morphology of samples were determined by atomic force microscopy. The swelling of particles under simulated pH conditions of various parts of the human gastrointestinal tract was studied. The release of insulin from the particles was evaluated using UV spectroscopy, at pH 6.86; 9.18 the release of insulin reached 50%; 83% relatively.

The main raw materials for producing biodegradable packaging films are polymers: gelatin, starch, carboxymethylcellulose, polyvinyl alcohol, etc. [1]. These polymers, in turn, can be divided into edible and inedible. Polysaccharides, proteins, and lipids are edible, while polyvinyl alcohol, polyangrides, and polylactic acid are inedible [2].

In the production of natural fruit juices, the uniform distribution of fruit pulp particles in the volume is of great importance, which determines the aggregate stability of the system. To maintain the aggregate stability of fruit juices, stabilizers are used, which are polymers or surfactants. In this regard, the influence of natural polymer agar on the stability of melon juice containing particles of melon pulp has been studied. The initial melon juice had a pH of 5.78 and a titrated acidity of 970.29 mg of citric acid/L, the content of soluble solids in it corresponded to 10.08 TSS Brix. Samples of melon juice with concentrations of 50, 70 and 90 % were used for research. The study of the stability of melon juice in the presence of agar was carried out for 6 days on the Turbiscan device (France). It is shown that at concentrations of agar introduced into melon juice of 0.005 % and 0.01 %, the system retains its aggregate stability, but when switching to a concentration of 0.02 %, the stability of the system decreases. The size of melon pulp particles changes accordingly. If the addition of agar concentration of 0.05 % and 0.01 % to the melon pulp reduces the particle size of the melon pulp, then an increase in the agar concentration to 0.02 % causes a certain increase in the particle size of the fruit pulp. This effect of agar concentration on the aggregate stability of melon juice is explained by the fact that at low concentrations, polymer macromolecules, covering the surface of melon pulp particles, protect them from sticking. When the polymer concentration increases, melon pulp particles begin to stick together due to the coupling of loops and tails of agar macromolecules adsorbed on their surface

В даний час велика увага приділяється виробництву екологічно чистих продуктів харчування. Наукова концепція нанонауки розглядає синтез іонноозонної суміші без шкідливих домішок оксидів азоту і вуглецю при обробці, переробці і збереженнi продуктів харчових виробництв на основі різнополярності електричного струму. Саме негативна полярнiсть іонноозонної суміші і позитивна полярнiсть оброблюваного продукту із застосуванням кавітації в електромагнітному полі підвищує біологічну та екологічну ціннiсть продуктів. Розширення асортименту макаронних виробів для різних категорій і верств населення вимагає використання перспективних сировинних ресурсів, до яких відноситься зерно тритикале. Запропоновано метод пошуку шляху підвищення якості зерна тритикале з кавітацією і без кавітації на іонозонній установці і подальша його переробка на борошно. На основі проведення повнофакторних експериментів 2 3 і 2 4 розроблені рівняння регресії, що дозволяють порівнювати результати іонозонної обробки між собою і виявляти основні технологічні властивості тритикале сорту «Таза». Вхідними змінними служать режимні параметри іоноозонної обробки (концентрація іонозону, вологість до обробки і час обробки) та іоноозонно-кавітаційної обробки (надлишковий тиск, концентрація іонозону, вологість до обробки і час обробки). Вихідними змінними є: серед показників фізичних властивостей-щільність, маса 1000 зерен; серед біохімічних властивостей-масова частка білка і вміст сирої клейковини, та макаронних властивостей-твердозернiсть і питома робота на деформацію. Це дає можливість оцінювати ефективність для макаронного виробництва. Доведено, що технологічні властивості контрольного і обробленого іонозоном зразка істотно розрізняються. Запропонована технологія обробки іоноозонним кавітаційним потоком зерна тритикале на хлібоприймальних підприємствах дозволяє підвищити фізичні, біохімічні та макаронні властивості борошна, що підвищує ефективність макаронного виробництва більш ніж на 15 % Ключові слова: тритикале, іоноозон, іонозонна установка, повнофакторний експеримент, кавітація, технологічні властивості, макаронів