No abstract

Національний університет біоресурсів і природокористування України Анотація. У корів української чорно-рябої молочної породи останнім часом спостерігають короткий період продуктивного використання, зниження плодючості та виникнення метаболічних захворювань. Для пошуку шляхів селекції тварин на довговічність та збереження високої продуктивності вивчили особливості використання корів в онтогенезі. Дослідження проводили за даними довічного використання худоби української чорно-рябої молочної породи в умовах Київської області. Вивчали вікову динаміку молочної продуктивності, вік досягнення вищої лактації, тип вим'я, відсоток вибуття корів впродовж використання. У первісток впродовж лактації вивчали добові надої, їх успадковуваність (h 2 ) і повторюваність(r і rw). Встановлено, що абсолютна більшість (96 %) корів мають вим'я чашоподібної і ванноподібної форм. Максимальну молочну продуктивність корови мають на четвертій лактації, після чого надої знижуються. Після 8-го отелення за надоєм корови не відрізняються від первісток. У 51 % введених в стадо тварин перша лактація залишається вищою. Більшість високопродуктивних корів після перших отелень вибувають або суттєво знижують продуктивність. Вибуття первісток становить майже 22 %. До початку четвертої лактації, коли очікують пік продуктивності, вибуває 56 % корів. В онтогенезі тривалість лактації виявилась достатньо сталою величиною (rw = 0,409; P > 0,999). Найбільше корелюють за тривалістю з третього по шостий лактаційні періоди. В межах однієї лактації, яку вивчали у первісток, добові надої зростають протягом першого і другого місяців лактації. На третьому місяці відбувається їх стабілізація. В подальшому надої корів поступово зменшуються. Помічено значну мінливість добових надоїв корів. На кожному місяці лактації

Анотація. Генотипові параметри добору селекційних ознак мають свої особливості в кожній популяції. Знання їх показників дозволяють обирати ефективну стратегію селекції тварин. Дослідження проведені на поголів'ї київського заводського типу української чорно-рябої молочної породи. Вивчали успадковуваність і повторюваність селекційних ознак тварин в період раннього онтогенезу і впродовж продуктивного використання. Успадковуваність вивчали методом подвоєного коефіцієнта кореляції між матерями і дочками та шляхом однофакторного дисперсійного аналізу в групах напівсибсів, сформованих за батьком. Повторюваність ознак в онтогенезі визначали шляхом розрахунку коефіцієнта повторюваності та коефіцієнтів кореляції. Встановлено, що найкраще успадковується жива маса телиць у віці 15-18 місяців і середньодобові прирости до цього віку (h 2 = 0,257-0,278). Повторюваності за середньодобовими приростами телиць різного віку практично не спостерігається. Таким чином селекція телиць за швидкістю росту і живою масою ефективна лише перед початком репродуктивного використання. Через різний вік отелення, ефективність добору первісток за живою масою знаходиться на низькому рівні (h 2 = 0,04-0,06). Із ознак молочної продуктивності найвищий рівень успадковуваності у надою, виходу молочного жиру та білка за 305 днів першої лактації (h 2 = 0,327-0,364). Є невисокий, але вірогідний вплив генотипу тварини на вік першого отелення і тривалість життя (h 2 0,192 і 0,173 відповідно). Виявлено високу повторюваність величини надою (r w =0,454), виходу молочного жиру (r w =0,428) та молочного білка (r w =0,455) і тривалості лактації (r w =0,409). Результати досліджень доцільно використовувати для корекції методів селекції худоби київського заводського типу української чорно-рябої молочної 1 * Науковий керівник-Ю.П. Полупан, доктор с.-г наук, професор.

The productivity of cows with the first calving depending on live weight and average daily gains of heifers during rearing studied. The data of animals of Ukrainian Black-and-White dairy breed of Kyiv factory type used for the research. Every three months, from birth to 18 months of age, heifers were determined live weight and average daily gain. According to the indicators of weight growth, the heifers divided into 5 groups of the standard deviation principle from the mean. In animals included in these groups studied the performance of the first lactation. It found that obtaining a live weight of 3-month-old heifers over 127 kg can significantly reduce the age of the first calving. The advantage over animals belonging to the groups with less weight is 2.7-3.5 months. Increasing the live weight of heifers at 12 and 15 months also allows reducing the age of the first calving. Moderate (less than 722 g per day) growth of heifers at the age of 6-9 months also has a positive effect on the reduction of the age of the first calving. The weight of newborns heifers during lactation was associated with first calving cow’s milk yield. Heifers born with the lowest live weight (less than 28 kg) had after the first calving milk yield per lactation 145… 1956 kg more than in other groups. The live weight of 3-month-old heifers is of the greatest importance for the formation of high milk productivity of cows. Obtaining live weight of heifers of this age 117-127 kg with an average daily gain of 902-1037 g provided in first the lactation the largest milk yield with an advantage over animals of other groups up to 3119 kg. In older age periods, the influence of growing heifers on the formation of milk productivity is less pronounced, and the optimal live weight and growth rate was at the level of the average size of the herd. The research results can used to optimize the growth plans of heifers and their selection.

No abstract