Мета. Мета дослідження полягає в аналізі умов розвитку органічного аграрного виробництва, розробці та обґрунтуванні дієвого механізму його забезпечення в Україні, визначенні основних його складових частин. Методологія / методика / підхід. Теоретичною та методологічною основою дослідження є діалектичний метод пізнання, системний підхід до вивчення економічних явищ і процесів, наукові праці вітчизняних і зарубіжних учених з проблем теорії та практики забезпечення розвитку органічного аграрного виробництва. Зі спеціальних методів дослідження використано абстрактно-логічний – для узагальнення складових частин механізму забезпечення розвитку органічного аграрного виробництва, формулювання висновків; економіко-статистичні – під час аналізу сучасного стану й прогнозування перспектив розвитку органічного виробництва в Україні та світі); графічний – під час побудови графічних зображень досліджуваних процесів. Результати. У результаті проведеного дослідження обґрунтовано механізм забезпечення розвитку органічного аграрного виробництва та визначено основні його складові частини: принципи та інструменти державної політики, що сприятимуть ефективній організації органічного аграрного виробництва, його інформаційного забезпечення, державної системи контролю сертифікації виробництва й агроекологічного контролю, що дає змогу сформувати передумови для забезпечення інвестиційно-інноваційної моделі розвитку аграрних підприємств, зміцнення конкурентних позицій на ринку органічної продукції, поглиблення інтеграції в міжнародний економічний простір. Оригінальність / наукова новизна. Дістало подальшого розвитку теоретичне положення щодо розвитку органічного аграрного виробництва шляхом обґрунтування механізму його забезпечення, визначення основних його складових частин. Установлено, що за умови збереження загальної тенденції розвитку органічного агровиробництва, у 2020 р. площа органічних сільськогосподарських культур в Україні може збільшиться до 507 тис. га, а кількість сертифікованих органічних господарств зросте до 575. Практична цінність / значущість. Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що їх використання сприятиме розвитку органічного аграрного виробництва, підвищенню ефективності діяльності наявних підприємств та їх конкурентоспроможності як на регіональних ринках, так і на зовнішніх ринках, за одночасного економічного зростання, соціального розвитку та підвищення рівня екологічної безпеки країни.

In the conditions of formation of market mechanisms in the national economy, development of modern business, the system of ensuring economic security becomes very important, because it provides guidelines for making basic socio-economic decisions. The main condition for increasing the efficiency and sustainability of industrial enterprises in transformational conditions is to improve the system of economic security, taking into account a number of factors. Among all the components that directly or indirectly affect the formation of the system of economic security in business, special attention requires digitalization of business. The importance of digitalization of business covers micro and macroeconomic levels of economic relations. It is impossible to guarantee a high level of economic security without taking into account the tools of business digitalization. Deliberate or careless disclosure of commercial information, damage to business reputation - all these factors negatively affect the effectiveness and profitability of economic entities. In recent decades, the concept of "economic security" has become relevant. Scientists, politicians and public figures are paying more and more attention to security issues. The peculiarities of the development of modern society have a significant impact: the processes of internationalization and globalization of national economies. The intensification of these processes has led to the formation of a qualitatively new economic environment, significant dynamism of economic interstate relations, qualitative and quantitative variability of economic space parameters, continuous emergence of local and global crises, hierarchy and multi-vector influences, threats, general ineffectiveness of socio-economic changes. In today's market conditions, where the conditions of competition are becoming tougher, it is impossible to operate business structures without creating a clear system of interaction with the environment and optimizing their activities to meet consumer needs and maximize corporate profits and use the latest technologies and innovations. For Ukrainian organizations, enterprise management as a system, in the complex conditions of modern business, is especially important because the changing situation in the country, the gradual development of a new economic order makes more and more entrepreneurs aware of the need for modern innovation. In this regard, the problem of ensuring the economic security of modern business becomes particularly relevant and timely research.

Abstract. Introduction. The food system requires some transformational changes which should take into account the problem of population growth, uneven distribution of consumer resources and threatening impact of the intensive agricultural development on the environment. The purpose is to study the characteristics of the developed strategic scenarios of the food system and identify the ways and directions in the rational combination of market relations with efficient resource consumption at the national level in the implementation of the scenario of open source of sustainable development for Ukraine and Greece. Results. The article deals with the present-day food system of Ukraine, its benchmarks and opportunities to solve social, economic and environmental problems and achieve sustainable development. The authors have studied possibilities and principles of agricultural producers, as well as coordination of efforts by the government and society in choosing an open source of sustainable development scenario of the national food system. Directions to promote international cooperation and implementation innovations in the agricultural sector through a combination of close market ties with the efficient and economical resource consumption have been established. Possible directions to intensify close links between the markets for certain agricultural products and prospects of import substitution have been analysed. Practical ways to shift the demand toward economical use of food resources through measures aimed at promoting healthy lifestyles, culture of healthy food consumption, reducing the availability of animal protein and foods high in salt, sugar and fat have been grounded. Potential ways to reduce urban migration through new opportunities of agricultural sector in contrast to global trends of rapid urbanisation and the experience of other countries as to the growing prestige of the farmer's work through cooperation with international organisations and free access to capital have been analysed. Conclusions. It has been found out that certain strategic scenarios of global food systems can be recognised in the early stages and best used at the national level. The considered algorithms of actions must be adapted according to the existing conditions at the tactical level and provide economic, environmental and social efficiency. Keywords: Food System; Strategic Scenario; Sustainable Development Scenario; Market Relations; Resource-efficient Consumption; Food Consumption; Ukraine; Greece JEL Classification: L10; Q18; О13 DOI: https://doi.org/10.21003/ea.V165-12Коніордос М. кандидат економічних наук, професор, кафедра бізнес-адміністрування, Пірейський університет прикладних наук, Афіни, Греція Матвієнко-Біляєва Г. Л. кандидат економічних наук, доцент, кафедра підприємницької діяльності, Харківський національний економічний університет імені Семена Кузнеця, Харків, Україна Страпчук С. І. кандидат економічних наук, старший викладач, кафедра менеджменту і адміністрування, Національний фармацевтичний університет, Харків...

The digital economy is interpreted as the result of the transformational effects of new technologies of general purpose in the field of communication and information, which affect all sectors of the economy and social activity. Attention to the digital economy is due to the fact that information technologies are gaining more and more importance in the economic development of all countries of the world. The use of digital technologies for the sale of goods and services, the provision of public services, and the education of citizens will allow the entire society to acquire the so-called digital dividends, which are understood to mean the growth of national well-being and material profit. The digital economy is perceived as an economic activity, where the key factor is data in digital form, the processing of large volumes and the use of results by traditional forms of business, the efficiency of various types of production, technologies, equipment, storage, sale, delivery of goods and services. For full interaction, all subjects and objects of the economy must acquire a significant digital component, due to which its consumer properties and security are significantly improved, accounting for more than half of its cost. Over time, a significant part of the cost of most goods and services will be determined by this component. Such products are designed to significantly improve their main properties or contribute to the emergence of new ones. It is noted that the digital economy is a component of the information (digital) environment, which is formed in accordance with the needs of the real sector of the economy and the demands of society, which change under the influence of technological innovations. The digital economy is an independent phenomenon, it is isolated from other concepts of the modern global economy, inseparably related to certain areas of ICT development. Today's global digital economy directly affects economic growth. The institutional structure of the digital economy consists of institutional subjects, institutional objects and an institutional mechanism. Digital transformation processes are driving forces that stimulate changes in the business environment, the basis of which is the introduction of new technologies, such as big data analysis, the Internet of Things, cloud technologies or 3D printing.

Ляліна Н.С. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Матвієнко-Біляєва Г.Л. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця Панчук А.С. кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри економіки підприємства та менеджменту Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця