Introduction: Attention has been paid to studying the role of the sympathetic nervous system and polymorphism of the β2-adrenoceptor genes in the development of chronic obstructive pulmonary disease (COPD) in recent years, but the findings of the studies contradict each other.Objective:  To establish an association between the ADRB2 gene polymorphic variant C79G (rs1072714) in obese and non-obese COPD patients.Methods: The study involved 48 obese COPD patients and 52 nonobese COPD patients. The ADRB2 gene polymorphic variant C79G (rs1072714) was genotyped and assessed by the CAT test and the BODE index.Results: It has been established that in obese COPD patients the CAT test was significantly higher in the genotype GG (24.25 ± 4.25) compared to those with obesity and the genotype CC and CG (p <0.05). The BODE index was significantly (p <0.05) lower in obese COPD patients. A strong positive correlation between BMI and FEV1 (r = 0.742, p = 0.014) in nonobese COPD patients with GG genotype has been found.Conclusion:  According to the CAT test, the quality of life in obese COPD patients with GG genotype is worse. The BODE index in obese COPD patients with CC and CG genotypes was significantly lower than in those without obesity. A strong positive correlation between BMI and FEV1 in COPD patients without obesity with GG genotype has been established.

No abstract

L'évaluation des résultats à distance du traitement chirurgical du goître nodulaire endémique associé à la thyroïdite auto-immune Introduction. La thyroïdite auto-immune est l'un des problèmes les plus importants et les plus actuels de l'endocrinologie moderne, avec des mécanismes de développement étiologiques et pathogéniques insuffisamment étudiés. Elle se caractérise par le manque de méthodes de diagnostic objectives et fiables, de méthodes de traitement efficaces, de tactiques thérapeutiques incertaines et d'indications du choix des méthodes de traitement. Le but de l'étude. Détermination des marqueurs permettant de prédire l'évolution clinique et le choix ABSTRACT Introduction. Autoimmune thyroiditis is one of the most important problems of modern endocrinology, with inadequately studied etiological and pathogenic mechanisms of development. It is characterized by the lack of objective and reliable diagnostic methods, effective treatment methods, uncertain therapy or indications for the choice of treatment methods. The aim of the study. Determination of markers for prediction of clinical course and choice of surgery' volume in patients with nodular goiter and autoimmune thyroiditis, taking into account the oxidative, autoimmune and apoptotic processes. Material and methods. A total of 95 patients who were operated for a nodular endemic goiter on the

Мета роботи-проведення аналізу показників структурнофункціонального стану міокарда за коморбідного поєднання хронічного коронарного синдрому (ХКС), хронічного обструктивного захворювання легень (ХОЗЛ) та ожиріння. Матеріал і методи. Обстежено 63 особи, яких розподілено на три клінічні групи: перша група-16 пацієнтів з ХКС та ожирінням; друга (n=16)-обстежувані з ХКС, ХОЗЛ та 18.5<ІМТ<24.9; третя (n=16)-хворі на ХКС, ХОЗЛ та ожиріння. Контрольна група-15 здорових індивідуумів з 18.5<ІМТ<24.9. Проведено визначення показників функції зовнішнього дихання (ФЗД) та оцінка структурнофункціонального стану міокарда за даними ехокардіографії (ЕхоКГ) в М-та B-режимах та доплерехокардіографії в імпульсному режимі з вимірюванням співвідношення швидкостей піку раннього та пізнього діастолічного наповнення лівого шлуночка (ЛШ) в систолу передсердь (E/A). Для оцінки індексу BODE та модифікованого індексу BODE (body-mass index (BMI), airflow obstruction, dyspnea, and exercise tolerance) застосовували ІМТ, об'єм форсованого видиху за 1 секунду (ОФВ1), модифіковану шкалу Медичної Дослідницької Ради (mMRC) та тест із 6-хвилинною ходьбою. Результати дослідження. Встановлено вірогідне збільшення на 17% розмірів лівого передсердя (ЛП), на 15% кінцево-систолічного розміру (КСР) (p<0.05), на 12.7% кінцево-діастолічного об'єму (КДО), на 7% товщини задньої стінки ЛШ у систолу (ТЗСЛШс), на 5.9% товщини міжшлуночкової перегородки в діастолу (ТМШПд), на 57.5% систолічного тиску в легеневій артерії (СТЛА), на 36% розмірів правого шлуночка (ПШ) та зменшення на 7.1% фракції викиду (ФВ), на 33.2% співвідношення E/A у пацієнтів з ХКС, ХОЗЛ та ожирінням порівняно з хворими на ХКС та ожиріння (p<0.05). У групі пацієнтів з ХКС, ХОЗЛ та нормальною масою виявлено вірогідне зростання на 7.8% розмірів ЛП, на 4.2% товщини задньої стінки ЛШ у діастолу (ТЗСЛШд), на 9,3% ТМШПд, на 42% СТЛА, на 21% розмірів ПШ та зменшення на 6.7% ФВ, на 31.5% співвідношення E/A порівняно з першою (p<0.05). Виявлено також вірогідне зростання на 8.6% розмірів ЛП, на 8.1% КСР, на 10.8% СТЛА (p<0.05) та зменшення на 2.5% співвідношення E/A у пацієнтів з ХКС, ХОЗЛ та ожирінням порівняно з хворими на ХКС, ХОЗЛ та нормальною масою тіла (p<0.05). Висновки. Встановлено більш виражені структурно-функціональні зміни розмірів лівого передсердя, кінцево-систолічного розміру, співвідношення швидкостей піку раннього та пізнього діастолічного наповнення лівого шлуночка в систолу передсердь та систолічного тиску в легеневій артерії у хворих на хронічний коронарний синдром, хронічне обструктивне захворювання легень та ожиріння.

No abstract