The proposed article unveils a philosophical understanding of the technology of designing an open information and educational environment of higher education institutions. The expediency of introducing a transdisciplinary approach into this process as the most generalized and universal, one that overcomes the limits of disciplinary fragmentation with its shortcomings, gives a more complete picture of the world and fundamental relationships is shown. In philosophical terms, the goal of the proposed research involves the actualization of the study of the problems of transdisciplinary paradigmatics, namely, aspects of transdisciplinary education; focusing the attention of the scientific and educational community on the necessity and importance of transdisciplinary research and the development of strategies related to this phenomenon; the obviousness of obtaining a synergistic effect as a result of the introduction of a transdisciplinary approach in the design and formation of the information and educational environment of higher education institutions, recognition of the importance of adaptive management of social and pedagogical systems in this aspect. The article proposes the author's definition of the educational environment as a set of systems, technologies, means, relations, conditions, phenomena that interact with the educational process, contributing to the effective learning of the student and his formation as a person, as a professional specialist, as well as if you look into the academic context then a scientist. The article also points out the prospects of using cloud technologies in combination with a transdisciplinary approach. The introduction of modern technological and methodological approaches to the construction of the information and educational environment of the university blurs its boundaries, making it part of the global open information and educational space.

Assessing the readiness of students for distance learning is one of the main factors in the planning and implementation of distance learning. The purpose of this study was to identify and analyze the readiness of students to implement distance learning tools while learning English. The authors consider the students' readiness to implement distance learning as a complex of cognitive, motivational, technological, and reflexive components. The paper analyzes various forms of diagnosing readiness levels, including surveys, questionnaires, interviews, and observations used in the study. The research demonstrated that distance learning presented some challenges to students on the one hand, and offered them new opportunities on the other hand. A list of factors that impeded English distance learning and benefits of distance learning were identified by students in this survey. The most notable is the growth of the high-level category of technological component. 83% of respondents indicated that they mastered new distance learning tools they had not previously used or used partially. On the plus side within the cognitive component we can admit gaining of new experience by students. Changes in the motivational and reflexive components were less noticeable.

The article presents a philosophical understanding and real interpretation of the existence and evolution of pedagogical (educational) discourse in the postmodern space. The results of scientific research are analyzed and the structural-semantic relationship of the concepts, terms and categories associated with the terminological field “discourse” is defined. The authors raise the problem of the postmodern significance of discourse in the period of the global transformation of the educational environment, caused by the pandemic COVID-19, which has put humanity before the fact of actualization of remote communication and receipt of educational services. The authors believe that distance learning should be provided with strong technical and technological support on the one hand and the use of this vector set of educational, pedagogical, learning and development technologies in the preparation of future specialists in the system of higher education on the other. The article deals with new approaches to the application of discourse-supporting technologies and methods. Thus, the emphasis is placed on the relevance of an open informational and educational environment of higher education institutions in the postmodern space where the role of discourse as a constructive tool of postmodernism is determined by the new interpretation, and the teacher becomes a generator of innovations in this context.

200)-14-19Автори порушують одну із важливих проблем сучасного суспільства, у тому числі й освітнього простору -виникнення певних конфліктів, спричинених трансформаційними змінами у глобалізованому світі -політичних і міжособистісних. Вони відмічають, що з'ясування сутності конфлікту в усіх його проявах уможливлює визначення специфічних підходів подолання труднощів на шляху розбудови сучасної парадигми існування людства, а також певних суспільних й освітянських просторів держав у цілому, України -зокрема. Представлено певні результати аналітичного вивчення існуючих публікацій і досліджень, що, на думку авторів, треба врахувати при роботі з конфліктами для виявів не тільки негативних, а й позитивних їх сторін. Це має забезпечити адекватні й адаптивні процеси розвитку країни в часи суспільних і освітніх трансформацій, сприяти розробленню ефективних механізмів урегулювання конфліктних ситуацій задля подолання як особистісних, так і колективних стресів, що виникають на цьому фоні. Стаття має інформаційно-аналітичний контекст. Автори наводять приклад світоглядно-ціннісного конфлікту перехідного періоду на щаблі першої трансформаційної хвилі становлення нового українського суспільства та розбудови нової парадигми вітчизняної освіти в часи глобальних світових змін постіндустріального простору. На меті дослідження є розкриття сутності конфлікту та його позитивного впливу на розвиток сучасної парадигми вітчизняної освіти у руслі її модернізації та реформування, а також безпосередньо трансформації особистості в суспільстві загалом і в освітньому просторі зокрема, які є наслідком конфліктів -міжособистісних, соціальних, політичних. Ключові слова: парадигма сучасної освіти; суспільні трансформації; освітні трансформації; соціальні конфлікти; політичні конфлікти; міжособистісні конфлікти; особистісні трансформації Rostoka Marina, Cherevychnyi Gennadii. Розбудова парадигми освіти у контексті сучасних трансформацій: конфліктогенний аспект.The authors raise one of the important problems of modern society, including the educational space -the emergence of certain conflicts caused by transformational changes in a globalized world -political, social and interpersonal. They note that clarifying the essence of the conflict in all its manifestations makes it possible to identify specific approaches to overcome difficulties in building a modern paradigm of human existence, as well as certain social and educational spaces of states in general, Ukraine in particular. The article presents certain results of analytical study of existing publications and research, which, according to the authors, should be taken into account when working with conflicts to identify not only negative but also positive aspects. It should ensure adequate and adaptive processes of the country's development in times of social and educational transformations, promote the development of effective mechanisms for resolving conflict situations to overcome both personal and collective stresses that arise against this background. The article has an information-analytical...

No abstract