The cultivation of Chironomus larva under artificial conditions needs necessary conditions in the vivarium to provide the biological characteristics of its reproduction, growth and development. Chironomus larva is biologically valuable feed and source of protein for many young species of fish. Being the natural feed it is of great demand now days. The article presents the research results connected with the optimal water mass ratio and the nutrient medium for Chironomus larva. It has been prouved that the auxiliary agents have positive influence on Chironomus mosquitoes egg laying. The study has been conducted in the vivarium of Bila Tserkva NAU Research Institute of Food and Animal Products Processing Technologies. The observation methods and statistical techniques have been used to establish the optimal technological parameters. It has been scoped that Chironomus larva survives better in the nutrient medium, where the water mass ratio of silt is 1:5 and 1:6. There is a bigger amount of larva survival in these examples (in 5.6% times) in comparison with the control group (the ratio of water to silt is 1:2). There is the biggest amount of Chironomus larva deathratein the medium with the water mass ratio of silt 1:1. The use of auxiliary agents in the nutrient medium has a positive effect on Chironomus egg laying. After washing the nutrient medium, it was found that the optimal amount of auxiliary agents was 40 items bigger (20 floating and 20 immersed in sludge), but their use allows to increase the number of eggs laid in 1.2 times. Key words: silt, cultivation biotechnology, Chironomus, larvae, auxiliary agents, water to silt ratio, the survival of Chironomus larvae, water.

Равликівництво – поки що нова галузь для України, але вона динамічно розвивається не тільки на внутрішнє виробництво, але й на експорт. Попит на равлика постійно зростає, і на сьогоднішній день є не задоволеним, а світовий оборот капіталу в цьому секторі ринку складає сотні мільйонів доларів. Попит суттєво перевищує пропозицію. Наразі до списку експортерів у країни ЄС у розділі “Жаб’ячі лапки і равлики” включено 21 українське господарство, пише SEEDS. Найбільшою популярністю користуються равлики виду Helix pomatia (равлик виноградний). Нами було досліджено вплив різних видів кормів на ріст, розвиток та органолептичні показники м’яса равликів виду Helix pomatia при промисловій технології вирощування. Равлики виду Helix pomatia, які додатково до раціону отримували комбікорм мали вищі показники розмірів мушлі та ноги, порівняно з равликами інших груп. У цих тварин також загальна маса та вихід м’яса були вищими, ніж у першої групи в середньому на 13 %. М’ясо равликів вважається справжнім делікатесом завдяки ніжній структурі і вишуканому тонкому смаку. Крім цього, равлики мають перевагу в неймовірно багатому хімічному складі, що включає безліч корисних для людського організму речовин. Органолептичні показники м’яса равликів виду Helix pomatia за різних типів годівлі суттєвої різниці не мали як до термічної обробки так і після неї. М’ясо равликів всіх груп мало бежево-коричневий колір, еластичне, пружної консистенції. Запах слабо виражений, нагадує запах вологого ґрунту з незначним ароматом грибів, після термічної обробки запах став нейтральним, відчувався лише слабкий запах, який нагадує запах варених грибів. Україна має гарні перспективи розвитку промислового вирощування равликів, вона може суттєво наростити поставки равликів в Європу та інші регіони світу, проте для цього вітчизняне виробництво молюсків має вийти на якісно новий рівень. Також необхідно провести відповідні наукові дослідження, у цій галузі, адже, геліцекультура – це наукоємна галузь, і будь-яке освоєння природних багатств країни повинне починатися з їх всебічного вивчення.

Pollution of the environment with heavy metals due to artificial activities of the population has led to several problems for agricultural production. The work aims to study the influence of Metisevit Plus feed additive on the state of the glutathione system of the body of bulls under conditions of man-caused load. The research was conducted based on the private agricultural enterprise “Ukraine” Dubrovytsia district of Rivne region on 12 bulls six months old, Ukrainian black-and-white dairy breed, which was formed into two groups of 6 animals each: 1 group – control, bulls were on a standard diet; Group 2 – experimental, bulls were fed a feed additive “Metisevit plus” at a dose of 0.5 g/kg of feed. According to studies, cadmium and lead load reduce the activity of the glutathione link in the antioxidant defense system of bulls. Feeding the Metisevit Plus feed additive to the bulls of the experimental group for 30 days helped increase the level of non-enzymatic and enzymatic activity of the glutathione system. A probable increase in the level of reduced glutathione was found on 30 and 40 days of the experiment, were compared with the control group of animals, it increased by 7.2 and 7.1 %, respectively. In the study of the activity of glutathione peroxidase and glutathione reductase, it was found that in these study periods they ranged from 35.7 ± 1.61 and 35.3 ± 1.55 nmol NADPH/min per 1 mg of protein (P ≤ 0.01) and 1.67 ± 0.041 and 1.64 ± 0.039 nmol NADPH/min per 1 mg of protein (P ≤ 0.001). Thus, studies on bulls indicate that the feed additive Metisevit Plus, when fed to bulls, under a load of cadmium and lead, contributed to the activation of the glutathione antioxidant defense system by increasing the level of enzymatic and non-enzymatic units. Our studies confirm the feasibility of using a feed additive, Metisevit Plus, to prevent lead-cadmium toxicosis.

The purpose of the work is an experimental substantiation of biotechnological processes that ensure the maturation of honey during the processing of nectar by bees. During the whole period (7–9 days) of nectar treatment by bees there is a simultaneous partial dehydration of the liquid and biochemical transformations, among which the hydrolysis of sucrose and the accumulation of monosaccharides have the most significant effect on the quality of the mature product. In all series of experiments, the maturity of processed honey in the beehive at the water limit of less than 20 % occurs after 5–6 days of treatment by bees. The mature product in terms of water content remains open in almost completely filled cells for another 3–5 days, slightly reducing the water content from 19.78–20.07 % up to 16.40–18.38 %. Dynamic changes in the ratio of monosaccharides and sucrose in the process of nectar processing by bees, starting from the honey stomach during gathering from flowers to sealing in honeycomb cells have been detected. At the honey stomach-cell stage, a small amount of sucrose is hydrolyzed during the incomplete first day of processing and, as a rule, 0.48–4.11 % of monosaccharides calculated relative to the dry weight of the product are added. Sucrose inversion is more intense during the next 5–6 days, when a total of 12.94–31.42 % of splitted sugars are added, depending on their initial number and strength of families. The main processes of conversion of nectar into honey by bees are characterized by the advance of the reduction of water content in comparison with the splitting of sucrose and the accumulation of monosaccharides. According to the water content (less than 20 %), honey becomes suitable for pumping 3–5 days before it is sealed in the cells. The influence of the mass of bees of different families on the intensity of sucrose inversion in the cells and the accumulation of monosaccharides in the product has been experimentally proved. The maturity of honey in the ratio of sugars in the beehives of strong families is better than in weak ones.

Мета роботи – дослідження впливу біотехнологічних чинників, таких як видовий склад медоносівта чистопородність сімей на етологію бджіл під час збирання нектару. Породну приналежністьбджіл визначали за комплексом таких ознак: візуальним методом – за поведінкою, кольором і рисамиопушення тіла; якісними фізіологічними – печатка меду, злобливість, рійливість та біоморфомет-ричними показниками. Облік щоденного медозбору проводили методом контрольної сім’ї, зважуючивулики на вагах після закінчення льоту бджіл, а одержаного товарного меду – зважуванням відібра-них із гнізда медових стільників до й після відкачування з них продукту. Дослідження проводили наукраїнських степових бджолах, вивчаючи ці ознаки. Відзначено такі найтиповіші екстер’єрні риси їхпородної приналежності, а саме: довжина хоботка від 6,34 до 6,44 мм, кубітальний індекс у межах2,17±0,04 – 2,61±0,05, дискоїдальне зміщення 76–100 %, форма краю воскового дзеркальця 68–96 %випуклих випадків. Проаналізовано видовий склад медоносних рослин у типових умовах медозборівЛісостепової зони України та їхній внесок у загальний медозбір протягом усього пасічницького сезо-ну. Конвеєрне цвітіння медоносних рослин починається з лісового різнотрав’я, верб, садових культур,озимого ріпаку. Влітку основними об’єктами збору меду є біла акація, липа, гречка, соняшник. Засприятливих погодних умов сукупно ці медоноси забезпечують безперервний приріст запасів корму всередньому по 200–400 г за день. У медозбірних умовах, що досліджувалися, сильні бджолині сім’їзбирали до 20 кг товарного меду з білої акації, 15–17 кг з липи, 9–10 кг з озимого ріпаку, 12–15 кг ізгречки та 11–13 кг із соняшника. Показано, що кількісні характеристики накопичення меду убджолиному гнізді залежать від низки біотехнологічних чинників. Основними показниками, яківпливають на етологію бджіл при збиранні нектару, є чистопородність та видовий склад медонос-ної бази. Результати проведених досліджень слугують підґрунтям для подальших досліджень етоло-гії української степової породи бджіл під час медозбору, її популяризації та використання на великихпасіках (понад 100 сімей) згідно з планом породного районування в умовах Лісостепової зони України.