The article is devoted to the study of hardiness as a systemic concept and to expand the understanding of the features of individual manifestations of personality vitality. The concept of hardiness, developed by S. Muddy, includes three parameters: inclusion, control, risk-taking. In our study, individual manifestations of the vitality of the individual were identified by the characteristics of willpower, temperament, character traits, emotional sphere and self-esteem. The study is based on the concept of personality as an integral individual V.S. Merlin. In concept personality has certain levels: individual properties, individual mental properties, personal properties and the general level of integral individuality. According to these levels, individual personality traits were selected to determine the manifestations of hardiness. On the basis of cluster and analysis of variance, three levels of vitality are distinguished and individual personality traits are found accordingly. The obtained data allowed to describe the individual features of hardiness personalities: type of temperament, willpower, features of the emotional sphere, self-attitude and the most developed positive character traits.

аспірант кафедри загальної психології Київський національний університет імені Тараса Шевченка АНАЛІЗ ЖИТТЄСТІЙКОСТІ ОСОБИСТОСТІ: СИСТЕМНИЙ ПІДХІД У статті аналізується життєстійкість в аспекті системного підходу. Саму ідею системного підходу почав розвивати вчений Л.Ф. Берталанфі. Першим у психології системний підхід почав розглядати Б.Ф. Ломов. Далі радянські психологи М.С. Роговін, В.А. Ганзен детальніше пояснювали системний підхід і виділяли основні принципи системного підходу у психології. Поняття життєстійкості розробив американський психолог Сальватор Мадді у 1980х роках. У життєстійкості він виділив три складники: включеність, контроль та прийняття ризику. Життєстійкість також можна розглядати як систему, оскільки кожний її складник функціонує і розвивається сам по собі, майже незалежно один від одного. Тому для кращого пояснення життєстійкості можна звернутися до ще одної системної теорії-теорії інтегральної індивідуальності В.С. Мерліна. Вона має три рівні: індивідуальні властивості організму, індивідуальні психічні властивості і соціально-психологічні індивідуальні властивості. Ці три рівні співвідносяться із трьома компонентами життєстійкості, і на кожному рівні інтегральної індивідуальності життєстійкість буде проявлятися по-різному, залежно від домінуючого компонента на цьому рівні. На рівні індивідуальних властивостей організму-це включеність, яка проявляється у типі темпераменту, емоційному фоні, в якому діє людина. Це забезпечує відчуття залученості у діяльність. На рівні індивідуальних психічних властивостей-це контроль, і тут важливу роль відіграє воля як психічний процес, вольові якості, самоконтроль. На рівні соціально-психологічних індивідуальних властивостей-це прийняття ризику. Це більше екзестенційне, ціннісне утворення, формування якого залежить від багатьох факторів, в тому числі від формування попередніх двох рівнів. Загалом, співставивши дві системи, ми переконались, що життєстійкість має всі ознаки системи, як і теорія інтегральної індивідуальності В.С. Мерліна: ієрархічність, каузальні зв'язки на кожному рівні, телеологічна детермінація, яка і пов'язує усі рівні і компоненти, а також поліморфізм. Цей аналіз допомагає краще зрозуміти життєстійкість, більш якісно провести її дослідження і підібрати тренінгові вправи для її тренування.