The main purpose of the article is to form a mechanism for public administration of the planning system for the sustainable development of the region in the context of digitalization. To achieve the goals set, the method of graphical construction of the functional mechanism was used. The use of this technique made it possible to depict in detail the process of achieving the final goal. In addition, a significant advantage of this model is that the modeling system takes into account the functional relationships of the stages and the main elements of the system necessary to achieve the ultimate goal. The relevance of the study is given by the factor of active discussion of the public administration system and consideration of its significance for the sustainable development of the region. Based on the results of the study, the main functional mechanism of state management of the planning system for the sustainable development of the region in the context of digitalization is presented. With the help of the constructed mechanism of state management of the planning system for the sustainable development of the region, public administration authorities will be able to better plan their activities and increase the efficiency and speed of digitalization processes. The study has limitations and whether they are related to the narrowing of the analysis by focusing solely on the system of public administration in the region. Further research should be devoted to the problems of the direct implementation of this mechanism in the planning system for the sustainable development of the region.

КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради» НОВІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ ЯК ФАКТОР ДЕМОКРАТИЗАЦІЇ МІСЦЕВОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІСтаття присвячена дослідженню нових стратегій розвитку територіальної громади в контекстах демократизації і децентралізації публічної влади. Першим рівнем публічної інституції об'єднаної територіальної громади є старостинський округ та посадова особа -староста. Від його професійної діяльності та громадського активу округу залежить питання соціально-економічних змін у населених пунктах. Окреслена нова управлінська інституція, яка найбільше наближена до громадян та має стати організатором змін у населеному пункті і представляти громаду у комунікації вищестоящими органами публічної влади.У дослідженні проаналізовано нормативно-правову базу та розкрито тлумачення ключових понять за окресленою проблемою. На практичних результатах реалізації реформи публічної системи України по Дніпропетровському регіону розкрито нові стратегії і тенденції в процесі становлення старостинських округів та старости. Ключовим питанням практичної діяльності в старостинському окрузі є планомірна і конструктивна співпраця посадових осіб місцевого самоврядування та жителів сіл/селищ/міст, яка спрямована на реалізацію інфраструктурних проєктів на території старостинського округу. Рівень роботи старости та громадського активу округу впливає на формування доходної та видаткової частини бюджету, який, відповідно, впливає на ефективність розвитку території і благополуччя її громадян.За результатами дослідження встановлено, що від рівня роботи старости та громадського активу націленої на розвиток території залежать розв'язання соціально-економічних проблем, створення інвестиційної привабливості і поступ у зміні пріоритетів громади, націленої на сприятливе середовище для громадян. Без активного залучення та дієвої підтримки громадян інфраструктурних проектів населених пунктів громади позитивні зрушення можуть не реалізуватися. Стратегії розвитку території потребують активності і професійності всіх учасників процесів планування та організаційної діяльності. Послідовні дії учасників діяльності впливають на результативність та становлення успішності громади в реалізації інфраструктурних проєктів, спрямованих на позитивні зрушення.Ключові слова: територіальна громада, стратегія розвитку, інвестиційна привабливість, повноваження представницьких органів, самоорганізація населення, старостинський округ.

І. М. Безена кандидат філософських наук, завідувач кафедри соціально-гуманітарної освіти КЗВО «Дніпровська академія неперервної освіти» Дніпропетровської обласної ради ДЕМОКРАТИЗАЦІЯ ПУБЛІЧНОГО УПРАВЛІННЯ ТА ІНФОРМАЦІЙНО-МЕДІЙНИЙ РОЗВИТОК КОМПЕТЕНТНОСТЕЙ ЙОГО ПОСАДОВЦІВ В Україні розпочато низку публічних реформ, особливе значення для нового рівня розвитку держави має адміністративна реформа, яка покликана змінити статус органів влади на місцях, відповідальність та зміст їх суспільної роботи. Спроби розпочати реформу публічної влади були декілька разів, але то політичної волі було не достатньо, то зміни були поверховими: від заміни вивісок та проведення перепідпорядкування. Такі дії зазвичай залишали стару авторитарну систему управління, не змінювали стан речей у владних структурах, відповідно, деякою мірою погіршували ситуацію в регіонах, поглиблювали надмірну централізацію управління територією, нівелювали принципи самоврядування та бюджетування, які в процесі діяльності стали тягарем для державного розвитку.На місцях, як завжди, чекали фінансових субвенцій для вирішення окремих проблем територій (дороги, соціальні об'єкти, благоустрій території тощо), йшло відторгнення місцевої влади від вирішення проблем території, поглиблювались деструктивні процеси (корупція, зловживання у фінансовій сфері, поглиблення процесів ускладнення соціального стану територій тощо). Таким чином далі справи не могли йти, сутнісні та глибинні зміни управління територіями розпочались, нехай потрохи, але перерозподіл повноважень, фінансових ресурсів та сфери відповідальності за стан речей уже здійснено. Відповідальність та ресурси (матеріальні, фінансові) передано/прийнято від центру на місцевий рівень. Повноваження депутата та голови громади тепер наповнені конкретикою для вирішення місцевих проблем соціального розвитку території.Демократизація процесів діяльності публічних інституцій влади від центру до регіону окреслили проблеми щодо інформаційно-медійних компетентностей посадових осіб, якими стали спроможність комунікації з окремих тем діяльності громади; аналітичні здібності та практики; долучення громадян до процесів підготовки рішень суспільних питань території; спроможність іномовної комунікації з іноземними колегами; стратегія діяльності та підготовки планів роботи громади.Ключові слова: демократизація, децентралізація, регіональна влада, бюрократія, повноваження, місцеві органи самоврядування, повноважена/посадова особа, місцевий бюджет, субвенція, відповідальність.

No abstract

No abstract