Государственная организация высшего профессионального образования «Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского», Донецк, Украина, Федорова Виктория Игоревна, магистрант, Институт экономики и управления, e-mail: Victoria413017@gmail.com, Государственная организация высшего профессионального образования «Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского», Донецк, Украина, Бондаренко Ирина Станиславовна, канд. экон. наук, доцент кафедры международной экономики, e-mail: bondarenkois@yandex.ru, Государственная организация высшего профессионального образования «Донецкий национальный университет экономики и торговли им. М. Туган-Барановского», Донецк, Украина В статье проведен глубокий анализ международного рынка робототехники, в том числе рассмотрены спрос и предложение на продукцию роботехники за последние несколько лет. Также выявлены страны и сегменты отраслей промышленности, которые являются основными потребителями исследуемого рынка. Изучены страны мира, активно участвующие в процессе роботизации. Приведены примеры как отрицательного, так и положительного влияния рынка роботехники на рынок труда, выявлены перспективные отрасли для роботизации в будущем. Таким образом, была рассмотрена главная озабоченность экспертов по поводу уменьшения количества рабочих мест. А также приведены доказательства того, что роботы дополняют, а не заменяют труд, при этом повышают качество работы и заработную плату тех, кто выполняет новые задачи. Приведены примеры реального использования роботов на производственных процессах и их положительное влияние на работу всего предприятия. Ключевые слова: роботехника, Международная Федерация роботов, автоматизация, промышленные роботы, сервисные роботы, рынок труда

Запорізький національний університет ПОЛІТИЧНИЙ КАРНАВАЛ В ІСТОРИЧНИХ ВИМІРАХ СОЦІАЛЬНОГО ІНЖИНІРИНГУ У статті досліджується феномен політичного карнавалу як комунікаційної технології конструювання соціальної реальності. Авторка, залучаючи широкий фактологічний матеріал 20-х рр. ХХ ст., аналізує карнавал у розрізі проблематики соціального інжинірингу. В авторській концепції свято постає потужною технологічною системою утвердження смислових модусів конкретної суспільно-політичної епохи. Дослідниця звертається до теорії народної сміхової культури М. Бахтіна і намагається визначити основні смислові акценти карнавалу в політизованому дискурсі радянських масових заходів. Авторка доходить висновку, що радянська версія карнавалу постає псевдоформатом цієї театрально-видовищної народної сублімації свободи. Радянські соціальні інженери активно використовували сугестивний потенціал народного карнавалу (маски, хореографію, музику, сатиру, гротеск, костюми), спрямовуючи його на руйнацію традиційних ціннісних орієнтацій суспільства. Дослідниця доводить, що в умовах радянської тоталітарної дійсності формат карнавалу неодноразово зазнавав концептуальної, символічної й комунікаційної трансформації. Народна культура карнавалу була знівельована більшовиками, які опікувалися створенням кардинально іншої святкової парадигми -системи, у якій позиціонувалися політичні актори та встановлювалися принципово нові норми святкової поведінки. Водночас авторка зосереджує свою увагу на аналізі специфічного формату видовищнотеатрального дійства початку 20-х рр. ХХ ст. -«живої газети», що слугувала потужним засобом радянської пропаганди. Це, безумовно, цікаве сміхове дійство творилося зусиллями акторів-аматорів, які поставали своєрідними народними провісниками політичної влади. Зазвичай «жива газета» спиралася на сатиричну інтерпретацію конкретного політичного факту й послуговувалася арсеналом «фамільярно-майданного мовлення» (М. Бахтін).

<div><p><em>The article looks into communication models of implementing the New Man project in recent Ukrainian history. The scientific novelty of this research implies thorough analysis of historical facts and communication processes through the lens of social engineering. The author draws on extensive theoretical material for a comprehensive interpretation of the social engineering concept. In this research social engineering in understood as an efficient technological model of managing social objects that is capable of working productively in crisis points of social, economic, and political development. Therefore, its main tool is a step-by-step system reform with ongoing communication support and careful forecasting of possible developments. However, recent world history has presented facts of radical social engineering when social modernization processes went hand in hand with political repressions, genocide programs, information blockade and massive propaganda. Unfortunately, in Ukraine the New Person project was implemented in the context of establishing a totalitarian regime. The author argues that the project of creating a New/Soviet Person turned into a communication platform of the Soviet regime establishment; it was implemented through the Bolsheviks’ well-planned information and cultural policies, pedagogical and educational technologies. The article shows the dynamics of the New Man concept transformation into the ideological construct of Soviet people ubiquitous in public discourse of the Stalinism era. The researcher analyzes cultural and scientific roots of the Soviet People project and concludes that under favorable historical progress Ukraine could have implemented truly effective social development projects.</em></p></div><p><strong><em>Key words:</em></strong><em> eugenics, New Man, Soviet people, social engineering, communication technologies, propaganda.</em></p>

Запорізький національний університет ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНІ ВИМІРИ ВІТЧИЗНЯНОЇ МОДЕЛІ ЕЛЕКТРОННОГО УРЯДУВАННЯУ статті досліджуються історичні етапи розвитку системи електронного урядування в Україні. Водночас у розвідці вітчизняний досвід розбудови електронного урядування оцінюється у контексті світових тенденцій залучення інформаційно-комунікаційних технологій до процесів державного управління. Авторки статті стверджують, що наразі більшість систем державного управління націлені на розвиток інформаційно-комунікаційних технологій, які постають концептуальним виміром електронної демократії. Основною соціальною місією / філософією Е-урядування та Е-демократії постає економія часу, зусиль, витрат (а в умовах поширення коронавірусної інфекції COVID-19 і збереження життя) бенефіціарів (громадян, державних і приватних організацій) у процесі отримання необхідних державних послуг. Роль та успішне впровадження електронного урядування у будь-яку систему державного управління потребує вивчення конкретних етапів його розвитку. Авторки, спираючись на солідний фактологічний матеріал, визначають декілька моделей електронного урядування, реалізованих у різних країнах. В умовах соціального дистанціювання й карантинних заходів цифрові ініціативи постають життєво важливим інструментом для вирішення проблем ізоляції, інформування й залучення спільноти до співпраці з органами державного управління. Основним висновком розвідки постає теза, що централізована й уніфікована система електронного урядування значно удосконалює процеси й процедури взаємодії влади й суспільства, підвищує якість надання державних послуг і, зокрема, модифікує соціокультурний статус феномена інформація.Ключові слова: електронна демократія, електронне урядування, публічна влада, інформаційне суспільство, інформаційно-комунікаційні технології, соціальні комунікації.

No abstract