Recently, the popularization of obligatory preventive use of multivitamin preparations has been observed, and, as a result of this, they have become an integral part of the modern lifestyle. This is precisely what determines the relevance and necessity of researching the market of vitamin and mineral complexes in Ukraine. A feature of the current state of the vitamin market is their positioning in the form of both drugs and dietary supplements (DS). In view of this, research of the assortment dynamics of product range, the features of the competitive environment for this group of drugs are important. Therefore, the purpose of our work was to analyze the dynamics of the range of vitamin drugs and compare them with the range of vitamin DS. The material of the study was an assortment of vitamin drugs and DS according to the manuals «Compendium. Medicines» of different years of publication in period from1999 to 2019 and Compendium.online site as of February 2019. Such research methods of market conditions analysis for vitamin products as generalization, systematization, comparative analysis were used. The analysis of the dynamics of the range of vitamin medicines in Ukraine during 1999-2019 was conducted. It was determined that the maximum amount of vitamin products was presented in the pharmaceutical market of Ukraine in 2007 (267 items by trade names), the minimum – in 2016 (119 preparations). At the beginning of 2019 the number of vitamin medicines is 170. 21 Ukrainian producers offered 84 vitamin drugs, which is almost half of the registered positions (49,4%). Another 86 drugs (51,6% of the analyzed population) are represented by 30 manufacturers from 18 countries of the world. Among the foreign producers, the largest number of positions is offered by manufacturers from the USA (22), Germany (15), Israel (9), and Slovenia (8). On the Compendium.online information resource in the section «Dietary Supplements», there were 325 presented items of vitamin supplements from 126 manufacturers, which is almost twice the number of registered vitamin medicines (170). All 16 vitamin drug manufacturers also have diet supplements in their portfolio. For 5 producers, the amount of supplements exceeds the supply of drugs in the investigated segment: Queisser Pharma, Bayer, Beringer Ingelheim, Dr. Theiss Naturwaren (all – Germany), Polfarma (Poland) and Valeant (Canada).

The aim. Research on the peculiarities of the use of modern motivational tools by domestic employers in the pharmaceutical industry (including training and involvement of pharmaceutical specialists in social projects). Materials and methods. An anonymous online survey in the Google Form was conducted from April 3, 2021 to November 1, 2021 on the social network "Facebook" (including in four pharmaceutical groups of this network). Methods: analysis, synthesis, and generalization. Results of the research. The main motivating factors of respondents and the main motivational tools used by employers in the pharmaceutical industry have been identified. The state of training and education during professional activities and the evaluation of their effectiveness by respondents have been studied. Professional and motivational-psychological trainings are in the lead in the ranking of educational projects (75.2 % of respondents). The methods of evaluation of pharmaceutical specialists used by employers in the pharmaceutical industry have been generalized. The attitude of respondents to the participation of employers in the pharmaceutical industry in social and charitable projects has been studied. Most respondents (67.5 %) positively perceives the participation of employers in social and charitable projects, for some of them this is a motivational advantage when choosing a place of work. Conclusions. An online survey of 508 pharmaceutical professionals, conducted in a Google Form has allowed us to establish the features of current motivational approaches used today in pharmaceutical organizations and the attitude of respondents to them. It has been found that such motivational tools as trainings (innovative form of education) (55.1 %), as well as material forms of incentives (73.2 %) are widely used. At the same time, the main topics of the trainings are regarding the professional aspects of activity. An important factor in the life of a pharmaceutical organization is its social and charitable work, which forms a positive attitude towards it on the part of pharmaceutical professionals, and sometimes serves as a motivational advantage in choosing a place of work

Мета роботи. З’ясування наявних організаційно-правових форм суб’єктів фармацевтичного підприємництва та аналіз особливостей їхньої структури й локалізації в територіально-адміністративних одиницях Тернопільської області. Матеріали й методи. Матеріали дослідження: Реєстр місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами (ЛЗ), статистичні дані щодо населення Тернопільської області. Використано методи інформаційного пошуку, системного і статистичного аналізу, порівняння та узагальнення. Результати й обговорення. Встановлено, що на території Тернопільської області станом на 28.02.2020 р. з 290 суб’єктів підприємницької діяльності (СПД), які мають ліцензію на оптову і роздрібну торгівлю ЛЗ, 257 зареєстровані в області, решта – в інших регіонах України. Фармацевтичне забезпечення здійснюють 4 аптечні склади, 523 аптеки та 99 аптечних пунктів. Майже три четвертих місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ належать СПД, що зареєстровані у Тернопільській області. В містах зосереджено понад двох третіх, зокрема в м. Тернопіль – третина, від усіх місць провадження діяльності з роздрібної реалізації ЛЗ. Власниками майже половини аптечних закладів (АЗ) є фізичні особи-підприємці (ФОП), понад двох п’ятих – товариства з обмеженою відповідальністю (ТзОВ), решта – комунальні та приватні підприємства і підприємства колективної власності. Ліцензію на виробництво ЛЗ мають лише 9 аптек. За забезпеченістю АЗ й щільністю населення адміністративно-територіальні одиниці Тернопільської області розподілилися на 8 з 10 кластерів за наявності кластера-лідера – м. Тернопіль. Розподіл районів має значну асиметрію – низький рівень забезпечення АЗ характерний для трьох, а мала щільність населення – для семи районів із 17-ти.  Висновки. За результатами дослідження встановлено, що:  фармацевтичне забезпечення населення Тернопільської області здійснюють СПД різних організаційно-правових форм господарювання, більшість серед яких становлять ФОП і ТзОВ;  порівняно з минулим роком кількість АЗ  зменшилася внаслідок суттєвого скорочення місць провадження діяльності ФОП; частка мережевих аптек складає третину від усіх СПД фармацевтичного ринку Тернопільщини, а за кількістю місць провадження діяльності їх удвічі більше; у сільській місцевості розміщені менше третини АЗ, що перевищує аналогічний показник по Україні; лише 1,4 % АЗ мають ліцензію на виробництво ЛЗ, що на 0,2 % менше, ніж в середньому по Україні; забезпечення АЗ у сільській місцевості у 2,8 раза нижча ніж у міській; спостерігається суттєва диференціація адміністративно-територіальних одиниць за забезпеченістю АЗ й щільністю населення.

Мета роботи. Порівняльний аналіз оптово-відпускних, закупівельних та роздрібних цін на лікарські засоби (ЛЗ) для лікування глаукоми. Матеріали і методи. Зареєстровані оптово-відпускні, закупівельні та роздрібні ціни на ЛЗ для лікування глаукоми. Порівняння, систематизація, узагальнення. Результати й обговорення. Шляхом аналізу Національного переліку основних ЛЗ виділено 15 позицій офтальмологічних ЛЗ, у тому числі три – очні краплі для лікування глаукоми (пілокарпін, тимолол, латанопрост). У реєстрі оптово-відпускних цін виділено 14 моно- і 13 комбінованих назв цих ЛЗ. Для 14 монопрепаратів проведено порівняння зареєстрованих оптово-відпускних цін із мінімальними та максимальними значеннями закупівельних та роздрібних цін; розраховано коефіцієнти ліквідності ціни. Для чотирьох ЛЗ зареєстрована оптово-відпускна ціна була вищою, ніж максимальні значення закупівельних та роздрібних цін. Коефіцієнт ліквідності роздрібної ціни для 64 % ЛЗ перевищував 0,15. Висновки. Встановлено особливості кон’юнктури ринку протиглаукомних монопрепаратів, ціни на які підлягають державному регулюванню, а саме: завищена виробниками зареєстрована оптово-відпускна ціна (для 4 із 14 ЛЗ), значення коефіцієнта ліквідності роздрібної ціни для більшості (9 з 14) аналізованих ЛЗ перевищують 0,15. Це свідчить про недостатній вплив законодавчих регуляторів на ціноутворення ЛЗ для лікування глаукоми та є неетичним щодо пацієнтів із погляду соціальної відповідальності суб’єктів фармацевтичного ринку.