Анотація. У статті розкрито взаємозв'язки між фіскальною, соціальною та регулюючою функціями, які виконує підсистема оподаткування доходів фізичних осіб у загальній системі оподаткування. Особливу увагу звернуто на потенціал оподаткування доходів фізичних осіб щодо сприяння підвищенню рівня економічної активності населення, збалансованому оподаткуванню індивідуальних/сімейних доходів з точки зору його (оподаткування) впливу на поведінку домашніх господарств у сферах споживання (розширення платоспроможного попиту), заощаджень (стимули цільового характеру) та інвестицій (ендогенних-у власний людський капітал, екзогенних-у сферу економічної діяльності як джерело доходів). Відповідно до цього обґрунтовано основні напрями модернізації оподаткування доходів фізичних осіб в Україні з урахуванням реального стану її економіки, значної диференціації доходів та рівня життя населення. Проаналізовано преференційні інструменти оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема податкову знижку та податкову соціальну пільгу. Сформульовано пропозиції щодо внесення змін до відповідних статей Податкового кодексу України з метою підвищення ефективності використання зазначених інструментів. Зроблено висновок про концептуальну ваду податкової соціальної пільги, яка полягає в тому, що порядок її застосування не забезпечує в кінцевому підсумку платникові податку суму чистого доходу, яка була би не меншою за розмір фактичного прожиткового мінімуму. Застосування і податкової знижки, і податкової соціальної пільги має вибірковий характер в частині контингенту та доходів платників податку, що порушує принцип рівності усіх платників перед законом та недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації, зафіксований у Податковому кодексу України. Підкреслено, що без прогресивного оподаткування доходів фізичних осіб побудувати соціальну державу неможливо. Перехід до прогресивного оподаткування дасть позитивні результати лише за умов мінімізації масштабів тіньової економіки, подолання корумпованості системи податкового адміністрування, відновлення незалежності судової влади, забезпечення дієвого державного захисту прав людини та прав власності. Ключові слова: податкова система, оподаткування, доходи фізичних осіб, податкова знижка, податкова соціальна пільга, неоподатковуваний мінімум доходів, реальний прожитковий мінімум, прогресивне оподаткування. Рис. 1. Табл. 3. Літ. 31.

що фінансування дорожньої інфраструктури є пріоритетним та стратегічним напрямом розвитку національної економіки. Проаналізовано систему фінансування дорожньої інфраструктури України. Виокремлено особливості останньої: постійну необхідність ремонту й утримання автомобільних доріг; значну аварійність і частку дорожньотранспортних пригод, пов'язаних з поганими дорожніми умовами; високий ступінь зносу й незадовільний технічний стан більшості доріг; посилення інтенсивності дорожнього руху в результаті щорічного зростання парку вантажних і легкових автомобілів та недостатнього фінансування будівництва й розвитку дорожньої інфраструктури. Виявлено, що більшість видатків державного та місцевих бюджетів на транспортний сектор у 2013-2018 рр. були спрямовані на підтримку саме дорожньої інфраструктури (експлуатація та технічне обслуговування доріг). Розкрито джерела її фінансування та визначено, що основну частину надходжень становить акцизний збір із ввезених на територію України товарів. З'ясовано низку суперечностей, які негативно впливають на соціально-економічний розвиток країни. К л ю ч о в і с л о в а : дорожня інфраструктура, автомобільні дороги, фінансування, бюджет, касові видатки, кредитування. Рис. 6. Літ. 10.

Анотація. Проаналізовано теоретико-методичні підходи до оцінки фінансової спроможності об'єднаних територіальних громад (ОТГ) в умовах реформування системи місцевого самоврядування та децентралізації влади. Встановлено, що при формуванні такої громади велике значення має попередній розрахунок її фінансової спроможності для оцінки переваг і ризиків об'єднання, з'ясування потреби в пошуку додаткових коштів і впорядкуванні видатків. Виокремлено основні показники фінансової спроможності ОТГ та за їх допомогою проаналізовано об'єднані громади, створені в Україні від початку реформ. Обґрунтовано, що визначення фінансової спроможності новосформованих ОТГ відповідно до утворених Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України груп ОТГ повинне ґрунтуватися на таких показниках, як дотаційність бюджетів ОТГ, обсяг власних доходів на одного жителя та динаміка надходжень місцевих податків і зборів. За допомогою регресійного аналізу встановлено детермінаційні зв'язки основних показників фінансової спроможності вітчизняних ОТГ, що дає змогу спрогнозувати оптимальні групи територіальних громад щодо об'єднання у фінансово спроможні ОТГ. Ключові слова: територіальна громада, об'єднані територіальні громади (ОТГ), фінансова спроможність ОТГ, фінанси ОТГ, бюджет ОТГ, доходи й видатки бюджету ОТГ. Табл. 11. Літ. 29.

No abstract

Introduction. In peacetime, each country that implements the democratic values of civil society determines the growth of the welfare of citizens and the realization of their economic interests and constitutional rights as the main development priority. At the same time, the state’s financial policy is the main economic instrument of growth. It provides an optimal, efficient distribution of GDP through the institutions of the budget system and forms a stable financial environment, which is a condition for the realization of property rights and the investment potential of legal entities and individuals. Such conditions are ideal for implementing market laws , the mechanism of financial policy, and its methods and tools generally have a corrective and stimulating effect. In a different economic situation, other tools and methods of the state’s financial policy mechanism become effective when the country is at war. Problem Statement. The peculiarity of the implementation of financial policy in war conditions is a violation of financial stability and macroeconomic imbalances, the main challenge is the cash gaps between revenues and expenditures of the state and local budgets, which is a consequence of a reduction in the revenue component of the state budget when a significant increase in defense and security spending is required. Purpose. Justification of the modern paradigm of the financial policy of the state and the peculiarities of its implementation in the conditions of war on the territory of Ukraine, as well as the development of measures to implement the priority goals of the state's financial policy in the conditions of war and post-war reconstruction. Methods. Statistical and analytical methods, a systematic approach, a method of groupings, generalizing characteristics, a tabular method and a comparison method were used. To reveal the essence of financial policy in terms of the formation of budget expenditures in war conditions, the methodology of the theory of uncertainty and the structural-functional approach were applied. Results. The study of the modern paradigm of the state's financial policy in Ukraine substantiates the need to identify three models for its implementation: 1) in a peaceful state, 2) during the war, 3) financial policy of Ukraine’s recovery. The strategic goals of each model of financial policy may coincide, this primarily applies to goals that should ensure a positive trend in GDP growth and monetary incomes of citizens. However, modern challenges in the period of a full-scale war on the territory of Ukraine determine the only priority goal of the present for the whole society - ensuring Victory and de-occupation of the territory. Measures that make it possible to realize the priority goals of the state's financial policy in war conditions should be divided into two groups: the first is immediate (primary) measures to optimize budget spending in war conditions, and the second is budgetary measures for post-war reconstruction Conclusions. The justification of the modern paradigm of the financial policy of Ukraine is conditioned by the need for conceptual and methodological research in the field of transformation of the existing financial system of the state, which has not got rid of the elements of administrative-command control levers and to substantiate the legal and institutional foundations for the development of the public finance system of the state. “Recovery bonds” as an investment resource for post-war recovery can become a separate instrument in the market of domestic government borrowings. The priority of realizing the goals of the state’s financial policy model during the war should not deny the strategic goals of realizing the financial policy goals of restoring Ukraine as a European state.