This article analyzes the aggregate of reality cognition methods used in certain theories in the history of ethics and legal thought that are based on the principle of utility. The objective of this article is to provide a full study of the methodology of the utilitarianism to determine the place of the methodology in the establishment of utilitarianism, and also to expand the understanding of the development of legal utilitarianism, origin of ethics and legal prerequisites for the emergence of legal utilitarianism. The article used methods such as universal reality cognition methods, general scientific methods, such as the historical method, formal and logic (dogmatic) method, analysis, synthesis and others and specific (specifically scientific) methods. The main result of the article is the justification that the emergence of utilitarianism is conditioned, inter alia, by the synthesis of the empirical and theoretical methodology. efore that, the application of purely empirical or purely theoretical methodologies for considering the state and legal phenomena through the prism of utility did not lead to the creation of a separate branch of philosophy, ethic and legal thought – utilitarianism. The main conclusion of this article is that the "moral arithmetic" created under classical utilitarianism and later developed in the contemporary utilitarianism,based on which it is possible to compute the utility of this or that action (totality of actions), contradicts such universal legal values as justice, defense, enforcement of rights and freedoms, principle of equality, and the moral values, and, therefore, cannot be supported.    

Legal utilitarianism is attractive for practice because this field of legal thought and philosophy of law sets out a particular direction of legal policy and statutory regulation (focus on the utility principle in decision-making) that can, under certain reservations, be used to improve people's lives. Most scholars conclude that the first utilitarian was J. Bentham. However, scientific studies prevalently do not involve the analysis of earlier legal doctrines in relation to the use of utility principle. Thus, the relevance and scientific novelty of analysis of the origin of legal utilitarianism is associated with the need to develop a theoretical component of this doctrine that is of current interest for the legal policy and to enlarge the underdeveloped - in our opinion - theoretical framework of legal utilitarianism genesis. The purpose is to identify the first theory in the history of legal thought, which can be classified as legal utilitarianism, and, if such theory is the J. Bentham's utilitarianism, to determine the reasons why earlier theories based on the utility principle cannot be classified as legal utilitarianism. The theoretical basis of the article is materials such as original sources by various thinkers whose works are based on the utility principle and scientific papers of European and the US researchers. For the purpose of the article, the following methodological tools were used: metaphysical (dialectic method), general (analysis and synthesis, deduction and induction, analogy, comparison) and specific (historical and legal-historical) scientific methods. The main outcome of the research is identification of distinct features of pre-Bentham legal thought based on the utility principle and identification of pre-requisites and basis (provisions which had formed the basis) for J. Bentham's utilitarianism, as well as the answer to the question: Was J. Bentham the first legal utilitarian?.

Середа О. Г., Колосов І. В. Державно-правовий механізм захисту прав працівників в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні: порівняльно-правове дослідження. – Стаття.У запропонованій статті вивчено досвід державно-правового захисту прав працівників на прикладі Сінгапуру, Австралії і Чилі, його особливості з урахуванням специфіки країн Азійсько-Тихоокеанського регіону, нюансів правової сім’ї звичаєвого права. Визначено основні напрями впровадження державно-правового гарантування і структурних змін у правовому регулюванні трудових відносин порівняно з дореформеним періодом. Проведено порівняльно-правове дослідження з вітчизняними правовими реаліями. Проаналізовано спільні та відмінні риси, переваги і недоліки обох систем. Зроблено висновкищодо запозичення позитивного зарубіжного досвіду у вітчизняну трудо-правову реальність.Вивчення досвіду правового регулювання трудових відносин в азіатсько-тихоокеанському регіоні на прикладі зазначених держав дозволяє закликати колег до дискусії щодо проліферативності трудового договору (на прикладі АТУ і сертифікованих трудових договорів), його істотних умов, прийнят-тя до уваги пропозицій міжнародного профспілкового руху щодо переговорної процедури укладення трудового договору; окреслити проблеми співіснування нормативно-правових актів і звичаєвого права у регулюванні трудових правовідносин; обговорити актуальні проблеми трудового права та впровадитипозитивний досвід правового регулювання додаткових відпусток; оцінити перспективи впровадження інституту медичного страхування в трудове право; приділити увагу створенню системи трудової юстиції в Україні. Особливу увагу привернуто до проблематики шахрайства з боку працівника як підстави до розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу; преюдиціаль-ної незаконності звільнення всупереч забороні на проведення масового скорочення, виданої на підставі ст. ст. 12, 13 Конвенції МОП № 158.Відповідно, вітчизняна система трудового права, незважаючи на всі свої досягнення, зумовленабагаторічними традиціями державно-правового гарантування у сфері трудових і соціально-забезпечувальних відносин, не позбавлена необхідності запозичення зарубіжного досвіду, щоб відповідати запитам сучасного суспільства, чому повинні бути присвячені подальші наукові дослідження і розвідки.

No abstract

No abstract