The use of experimental research planning methods has shown that to obtain a multifactor model of lifting an explosive object by a sapper diver from a depth that will take into account both the impact, in case nonlinear, selected parameters and the effects of interaction between them, it is advisable to conduct a multifactorial experiment 3x3x2. Statistical indicators of the time of lifting an explosive object in accordance with such a plan can be obtained using the method of direct expert assessments. As a result, a multifactor model of lifting an explosive object by divers in the form of a three-factor square polynomial was obtained, the coefficients of which establish a quantitative relationship between the level of training of personnel, external conditions in which he works and lifeguards. Field experiments confirmed the reliability of the developed mathematical model with a significance level of α = 0,05. It is shown that when de-veloping operational and technical recommendations, divers need to take into account both the type of diving suit and the effects of the interaction between the level of training of personnel and the conditions in which they work. At the same time, it is possible to ignore the effects of the interaction of the conditions of lifting an explosive object with the suit in which the sapper divers work, as well as the quadratic effect of using a dry or wet suit. It should be expected that in the case of lifting an explosive device, the level of preparedness will be more pronounced in divers-sappers with a primary level, as well as the fact that for them to reduce the effectiveness of underwater demining will be affected by poor external working conditions. During further research, increased attention should be paid to the preparation of diver sappers to work in difficult conditions and to the planning of operational activities of a specialized pyrotechnic unit, as well as the use of the latest technical means of underwater demining.

Згідно з аналізом важливою та нерозв’язаною частиною проблеми підвищення ефективності попередження надзвичайних ситуацій, пов’язаних із підводним розташуванням вибухонебезпечних предметів, є відсутність методики обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу підводного розмінування водолазами-саперами ДСНС України без зниження рівня безпеки особового складу. Застосування системного ергономічного аналізу для представлення діяльності водолаза-сапера у вигляді функціонування системи «водолаз-сапер – технічне забезпечення підводного розмінування – підводне розташування вибухонебезпечного предмета», статистичних методів планування експериментальних досліджень та обробки отриманих результатів,а також математико-статистичних методів безпосередніх експертних оцінок дало змогу розробити методику, основу якої складає багатофакторна математична модель підводного розмінування водолазами-саперами ДСНС України. Методика являє собою сукупність таких послідовних дій: вибір варіантів оперативної діяльності (виділені такі значущі фактори, як рівень підготовленості водолаза-сапера; умови підводного середовища, в яких працює особовий склад; рівень їх оснащеності); безпосередня експертна оцінка часу виконання вибраних варіантів відповідно до плану 3х3х2 з урахуванням узгодженості експертів; визначення параметрів моделей підводного розмінування за допомогою стандартних формул теорії планування експериментів та перевірка їх достовірності через порівняння того, наскільки натурні результати, отримані в умовах, які відповідають конкретній комбінації вибраних факторів, укладаються в довірчі інтервали, що розраховані з надійністю 0,95 за результатами застосування багатофакторних математичних моделей підводного розмінування з конкретними параметрами; аналіз та спрощення моделей з подальшим ранжуванням факторів як в центрі факторного простору, так і на його краях; обґрунтування рекомендацій, які мають оперативно-технічний характер, оскільки вибрані фактори характеризували як оперативну (роботу особового складу в умовах впливу навколишнього середовища), так і технічну складові процесу підводного розмінування та їх упровадження.

Розроблено спосіб багатофакторного аналізу моделей гуманітарного підводного роз-мінування. Він передбачає реалізацію зворотного зв’язку в існуючій методиці обґрунтуван-ня оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу гуманітарного підводного розмінування водолазами-саперами шляхом двоступеневого (спочатку в натуральних, а потім в кодованих перемінних) порівняння багатофакторних моделей, які описують різні варіанти гуманітарного підводного розмінування. Це викликано тим, що важливою та не-розв’язаною частиною проблеми підвищення ефективності попередження надзвичайних си-туацій, пов’язаних з підводним розташуванням вибухонебезпечних предметів, є відсутність науково-обґрунтованого підходу до проведення багатофакторного аналізу різних способів підводного гуманітарного розмінування. Спосіб розглянуто на прикладі двоступеневого порівняльного аналізу багатофакторних моделей підводного підйому вибухонебезпечних предметів вибухонебезпечних предметів водолазами-саперами Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) шляхом застосування загальноприйнятого підходу та у разі використання спеціалізованого пристрою у вигляді прямокутного «кошика» з жорсткими ребрами розміром 600х600х150 мм, який було зроблено в підпорядкованому підрозділі ГУ ДСНС України у Херсонській області. Багатофакторний аналіз існуючої та нової моделей підтвердив, що використання спеціалізованого технічного приладу для підйому вибухоне-безпечного предмету водолазами-саперами суттєво (з рівнем значимості a=0,05) впливає на час підводного гуманітарного розмінування. Крім цього, при рівні значимості двосторон-нього ризику a=0,01 в обох випадках можна говорити, що на час підйому вибухонебезпеч-ного предмету особовим складом ДСНС впливають тільки рівень підготовленості та умови проведення підводного розмінування.

No abstract

Мета роботи: побудова багатофакторної моделі підводного підриву вибухонебезпечного предмету (ВНП), яка повинна стати основою обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій. Дизайн/Метод/Підхід дослідження: застосовувались змішані методи дослідження для досягнення поставленої мети: якісний для вибору плану проведення багатофакторного експерименту; метод безпосередніх експертних оцінок для отримання та оцінки вихідних даних; кількісні для визначення параметрів моделі, перевірки достовірності та її аналізу. Перевірка достовірності під час реальних підводних підривів ВНП.. Результати дослідження: вперше отримано модель підриву ВНП у вигляді трифакторного квадратичного поліному, коефіцієнти якого встановлюють кількісний зв'язок між рівнем підготовленості особового складу, зовнішніми умовами та спорядженням рятувальників. Теоретична цінність дослідження: набув подальшого розвитку метод обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій рятувальникам шляхом урахування особливостей, які є властивими процесу підводного підриву ВНП. Практична цінність дослідження: під час організації робіт з підводного підриву ВНП основну увагу треба звертати на рівень-підготовленості водолазів-саперів та умови проведення гуманітарного підводного розмінування. Також необхідно враховувати тип спорядження і ефекти взаємодії між рівнем підготовленості особового складу та умовами роботи. Оригінальність/Цінність дослідження: вперше визначено показники, які характеризують процес підводного підриву ВНП як функціонування ерготехнічної системи «водолаз-сапер – надзвичайна ситуація, пов’язана з підводним розташуванням ВНП, який вимагає підриву на місці знаходження – спорядження особового складу». У відповідності до цих показників відбувається обґрунтування оперативно-технічних рекомендацій. Обмеження дослідження/Майбутні дослідження: необхідність отримання нових вихідних даних для побудови нової моделі підводного підриву ВНП, у тому разі, коли водолази-сапери будуть працювати на глибині більше ніж 10 м або використовувати ребрізери. Під час подальших досліджень підвищену увагу потрібно звернути на розробку пропозицій щодо планування оперативної діяльності. Тип статті: розрахунково-аналітичний.