No abstract

Розроблено спосіб багатофакторного аналізу моделей гуманітарного підводного роз-мінування. Він передбачає реалізацію зворотного зв’язку в існуючій методиці обґрунтуван-ня оперативно-технічних рекомендацій щодо скорочення часу гуманітарного підводного розмінування водолазами-саперами шляхом двоступеневого (спочатку в натуральних, а потім в кодованих перемінних) порівняння багатофакторних моделей, які описують різні варіанти гуманітарного підводного розмінування. Це викликано тим, що важливою та не-розв’язаною частиною проблеми підвищення ефективності попередження надзвичайних си-туацій, пов’язаних з підводним розташуванням вибухонебезпечних предметів, є відсутність науково-обґрунтованого підходу до проведення багатофакторного аналізу різних способів підводного гуманітарного розмінування. Спосіб розглянуто на прикладі двоступеневого порівняльного аналізу багатофакторних моделей підводного підйому вибухонебезпечних предметів вибухонебезпечних предметів водолазами-саперами Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) шляхом застосування загальноприйнятого підходу та у разі використання спеціалізованого пристрою у вигляді прямокутного «кошика» з жорсткими ребрами розміром 600х600х150 мм, який було зроблено в підпорядкованому підрозділі ГУ ДСНС України у Херсонській області. Багатофакторний аналіз існуючої та нової моделей підтвердив, що використання спеціалізованого технічного приладу для підйому вибухоне-безпечного предмету водолазами-саперами суттєво (з рівнем значимості a=0,05) впливає на час підводного гуманітарного розмінування. Крім цього, при рівні значимості двосторон-нього ризику a=0,01 в обох випадках можна говорити, що на час підйому вибухонебезпеч-ного предмету особовим складом ДСНС впливають тільки рівень підготовленості та умови проведення підводного розмінування.

The purpose of the article is to identify general trends in the development of furniture design at the end of the 20th beginning – XXI century, to determine and form an objective complex scientific view, of the development of the design of the subject environment of this period. The methodology consists in the application of theoretical and empirical methods: comparative historical and objective-aspect analysis made it possible to determine the specifics of innovations in order to identify trends in the development of furniture design in the specified period; the problem-target method came in handy in the study and analysis of literary materials. Scientific novelty. In the study, for the first time, a comprehensive definition of the main signs of the formation and identification of the formulated main trends in the development of furniture design and the formation of the internal subject environment of the late XX beginning was applied XXI century. Conclusions. The results obtained allow us to identify the characteristic features of the form of creating furniture for interiors of the specified period, contribute to the establishment of an objective view of the historical development of this process, the growth of its scientific and theoretical significance in the conditions of the current industrial production in Ukraine. The theoretical aspects of the research can be further used in writing scientific papers on this topic, developing lecture courses on the history of furniture and interior design, creating special courses and special seminars for students of higher educational institutions, textbooks, manuals, and other educational and methodological literature. Key words: design, furniture, internal environment, trends in shaping, the end of the XX – beginning of the XXI century.

The aim of the study is to determine the development process of the ancient furniture shaping of the first mankind civilizations (3000 BC-XI century BC). Research methods. The research methodological platform is formed on the basis of a comprehensive systematic functional-structural analysis and is based on identifying trends in the furniture shaping development that can affect the modern furniture design. Therefore, to identify trends in the ancient furniture shaping, methods of systematization by features, localization, and comparative approach were used. The last of the three research methods, the comparative method, provided a comparison of the evolution process features of the furniture shaping phenomena of the ancient period. Scientific novelty consists of identifying development trends in the ancient furniture shaping by its features and in fact confirming its dependence on the influence of both the characteristics of the natural and climatic environment, the anthropometric dimensions of a person, and the worldview and value ideas of that time society. Conclusions. Thanks to УДК 7.05:684"-2/-10" ПРИНЦИПИ РОЗВИТКУ ФОРМОТВОРЕННЯ МЕБЛІВ У ЕПОХУ ПЕРШИХ ЦИВІЛІЗАЦІЙ ЛЮДСТВА Валерій Стрілець, https://orcid.org/0000-0002-7669-8770 старший викладач кафедри дизайну середовища, Київський національний університет культури і мистецтв,

No abstract