Introduction. An increase in the volume of agricultural markets forces intensification of the domestic and international traffic and aggravates anthropogenic burden on the environment. To solve the problem of greening of transport and logistics systems, it is necessary to make appropriate decisions at different levels. The purpose of the research is to propose ways of greening of the transport and logistics systems that cause the heaviest anthropogenic burden. Results. The work emphasises the necessity to apply a systemic approach to consideration of the transport component of regional agricultural markets. The authors of the article define the greening of transport and logistics systems as implementation of a set of organisational and technological safeguards concerning the process of optimisation of energy expenditures and safety of the forms of energy transformation on transition of material flows by logistics chains. The work examines experience of European transport and logistics companies concerning the implementation of the fundamentals of green logistics and the possible application of the relevant experience in domestic circumstances. It is stressed that organisational and managerial ways of greening of transport of and logistics systems of regional agricultural markers in Ukraine expects a reduction in the randomness of transport flows, their optimisation and support of modality of shipping operations, as well as raising efficiency of the application of road traffic which is viewed to be the most environmentally dangerous. Technical and technological reserves of motor transport greening are seen in the implementation of the concept of sustainable truck transport, which includes technical and behavioural aspects. It is confirmed that principal changes require replacement of the existing vehicle fleet with modern vehicles of Euro 5 and Euro 6 standards, and, in the future, with hybrid cars running on electric motors. It is determined that in Ukraine there are violations of ecological norms due to their imperfection and loyalty of the institute of responsibility. However, the international liabilities require Ukraine to harmonise its ecological laws to the norms and standards of the EU, securing improvement of environmental conditions. Conclusions. The greening of transport and logistics systems of regional agricultural markets requires setting the conditions, which can neutralise anthropogenic burden by the environmental capability to self-reproduction. To green transport and logistics systems of regional agricultural markets, it is reasonable to consider organisational, managerial, technical, technological, legal and regulatory aspects of development. The implementation of the mentioned directions should be based on the concept of green logistics. To apply the concept in Ukrainian realities, it is necessary to master the experience of European transport and logistics companies.

Abstract. Waste products related to scientific and technological progress complicate our life. The amount of electrical and electronic waste is rapidly growing in the structure of household waste. This phenomenon has been observed since the beginning of 1990s due to the development of the information age and its anthropogenic pressure on the environment. Nevertheless, the recycling of e-waste in Ukraine is associated with a lack of competent legal support of the relevant processes because there is no effective mechanism to regulate them at the level of legislation. The article aims to prove the conceptual foundations for the formation of waste disposal mechanism based on the recycling of e-waste. The problem of the use of e-products in Ukraine lies in the open-end cycle of the waste disposal, which creates environmental risks. The volumes of import of e-products in Ukraine are increasing. This requires taking particular steps towards recycling of e-waste. The authors propose a conceptual model of waste disposal mechanism based on the recycling of e-products in Ukraine. The first sub-system of the mechanism provides for the process of consolidation e-waste with its further recycling; the second subsystem provides for the recycling of e-waste along with the removal of valuable components and recycling of toxic substances in an environmentally friendly manner. The suggested model of waste disposal mechanism defines a qualitatively new structural and functional interaction, providing a closed cycle of e-products recycling. Implementation of the suggested initiatives will help to improve the mechanism of waste disposal and increase the efficiency of the secondary market of resources, as well as the ecological situation in the country. Keywords: E-waste; E-products; Recycling; Disposal; Mechanism JEL Classification: H11; K32; L51; L68; O14; Q28 DOI: http://dx.doi.org/10.21003/ea.V159-19 Кравців В. С. доктор економічних наук, професор, директор, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», Львів, Україна Колодійчук І. А. кандидат економічних наук, старший науковий співробітник, ДУ «Інститут регіональних досліджень імені М. І. Долішнього НАН України», Львів, Україна Концептуальні засади формування механізму утилізації відходів на основі рециркуляції е-товарів в Україні Анотація. У статті виявлено передумови необхідності розроблення дієвих механізмів регулювання поводження з е-відходами. Запропонована авторами модель визначає якісно нову структурно-функціональну взаємодію потоків, що забезпечують замкнутий цикл використання е-товарів. Перша підсистема зазначеного механізму забезпечує процедуру консолідації е-відходів для подальшої їх утилізації, друга -передбачає безпосередню їх переробку з вилученням цінних компонентів та утилізацією токсичних речовин без шкоди для навколишнього середовища.

Представлено інтерпретацію поняття «регіональна система управління побутовими відходами». Визначено особливості, які обумовлюють функціонування систем управління побутовими відходами на регіональному рівні. Виокремлено низку проблем, які притаманні сфері управління відходами на місцях. Вказані головні ознаки функціонування вітчизняної системи управління побутовими відходами у порівнянні з європейською практикою. Аргументовано базову одиницю у системі управління відходами. Нею виступає регіон (область), який має достатньо управлінських важелів. Представлено ієрархічну структуру регіональної системи управління відходами. Наголошується на важливості оцінки впливу чинників, що спричинюють кількісні та якісні параметри генерування/утилізації відходів, які з позицій їхньої керованості формують передумови формування ефективних систем управління побутовими відходами. Обґрунтовано організаційно-економічні чинники, які визначають обсяги і структуру утворення/утилізації відходів і до яких передусім відносимо макроекономічну ситуацію в країні, економічну активність підприємств, логістику відходів, економічні, екологічні важелі та обмеження виробництва. Виокремлено групу інноваційно-технологічних чинників, які впливають на формування систем управління відходами, зокрема техніко-технологічний рівень виробництва (використання мало- та безвідходних технологій) та утилізаційних потужностей, інвестиційну діяльність та доступ до кредитних ресурсів. Наголошується на ефектоутворювальній ролі соціально-правової групи чинників, до яких відносимо рівень екологічної свідомості генераторів відходів, відповідальність за порушення технологічних стандартів, здатність організувати сортування побутових відходів, державні пріоритети реалізації політики поводження з відходами, юридичну відповідальність за не­са­н­кціоноване поводження з відходами.

Celem artykułu jest przedstawienie rezultatów opracowania sposobów ekologizacji najbardziej obciążonych antropogenicznie systemów transportowych na empirycznym poziomie funkcjonowania ukraińskiej gospodarki. Zaproponowana została przez autorów definicja logistyki ekologicznej transportu jako realizacja systemowego zestawu miar organizacyjno-technologicznych, mających na celu optymalizację energetycznych kosztów środków transportu oraz bezpieczeństwo form konwersji energii na strumienie materiałów za pomocą łańcuchów logistycznych według kryteriów redukcji antropogenicznego obciążenia środowiska naturalnego i realizacji obiektywnej funkcji systemu logistycznego, polegającej na uzyskaniu efektu synergicznego. Rozważane jest doświadczenie europejskich firm transportowych i logistycznych w zakresie wdrażania głównych postanowień koncepcji „zielonej logistyki” i możliwości jej wykorzystania w warunkach krajowych. Głównymi kierunkami dalszego rozwoju logistyki ekologicznej transportu na Ukrainie są kierunki: organizacyjno-zarządczy, techniczno-technologiczny, prawno-regulacyjny. Podstawą do realizacji wskazanych kierunków jest wdrażanie koncepcji „zielonej logistyki” w praktyce transportowania ładunków i dla efektywnej realizacji tej koncepcji w warunkach krajowych jest ważne, aby należycie przestudiować i wykorzystać odpowiednie doświadczenia dużych europejskich firm transportowo-logistycznych.

Проведено аналіз існуючих в Україні технологій перероблення побутових. Наголошено на наявності низки проблем щодо їхньої функціональності. Акцентовано увагу на наявності  потужних сировинних ресурсів для впровадження рециклінгу. Виділено основні проблеми місць видалення відходів: відсутність їхньої паспортизації через невідповідність чинним стандартам і продовження нагромадження відходів всупереч вичерпанню термінів експлуатації; вольових рішень щодо закриття техногенно ризикових полігонів; пошуку альтернативних шляхів поводження з відходами.  Здійснено порівняльну еколого-економічну оцінку технологій перероблення відходів. Зазначено, що актуальним для розвитку системи управління відходами є використання інноваційних технологій спалювання відходів через реконструкцію та оснащення переробних підприємств сучасними системами горіння і фільтрації відпрацьованих газів для зведення до мінімуму екологічних ризиків. Визначено найефективніший напрям інноваційного оновлення – розвиток потужностей на основі технології стерилізації відходів в автоклавах та сортування ТПВ для рециклінгу.