Вступ В останнє десятиріччя в нейробіології велика увага приділяється порушенню генезу серотонінергічної системи у зв'язку з розширенням уявлення про її значну роль у розвитку неврологічних та психіатричних хвороб, а також поширенням застосування фармакологічних препаратів, що впливають на активність зворотного захвату серотоніну. Не викликає сумніву, що в основі багатьох неврологічних розладів лежать молекулярно-генетичні порушення метаболізму серотонінергічних нейронів, що не діагностуються морфологічно, але мають складні наслідки для організму з огляду на інте-гративні функції серотоніну як нейромедіатора та його рецепторів [1]. Отже, створення принципово нових підходів до лікування неврологічних хвороб неможливо без досконалого розуміння процесів серотонінгенезу та пошуків засобів його корекції на молекулярно-генетич-ному рівні, одним з яких є клітинна терапія.На сьогодні встановлені основні каскади генів, що регулюють генерацію серотонінергічних нейронів від прогеніторів до термінальних стадій диференціювання [2][3][4]. Відомі деякі з трофічних факторів, що активують ÎÐÈòÍÀËÜͲ ÄÎÑ˲ÄAEÅÍÍß/ORIGINAL RESEARCHES/
Отдел патоморфологии с экспериментально-биологическим отделением, Институт травматологии и ортопедии НАМН Украины, Киев, Украина 2 Отделение малоинвазивной и лазерной спинальной нейрохирургии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, Киев, Украина 3 Отдел нейробиохимии, Институт нейрохирургии им. акад. А.П. Ромоданова НАМН Украины, г. Киев, Украина 4 Нейрохирургическое отделение, Военно-медицинский клинический центр Южного региона Министерства обороны Украины, Одесса, Украина Влияние культивированных аутогенных клеток студенистого ядра на структуру межпозвонковых дисков хвостовых сегментов при моделировании остеохондроза у крыс Вступление. Нерешенность проблемы лечения дегенеративных изменений межпозвонкового диска и развитие новых клеточных технологий открывают новые возможности исследований в различных направлениях, одно из которых-восстановление структурно-функциональных свойств пораженных тканей. Материалы и методы. В эксперименте на крысах, у которых моделировали постоянную и временную асимметричную статичную компрессию-дистензию (АСКД) хвостового отдела позвоночника, изучали в динамике гистологические изменения и морфометрические показатели тканей межпозвонкового диска (МПД), в том числе после имплантации культивированных аутогенных клеток студенистого ядра в виде суспензии. Результаты. Установлено, что имплантация аутоклеток оказывает многостороннее положительное влияние на состояние тканей МПД: уменьшает степень их асимметрии при сравнении на стороне компрессии и дистензии, частоту возникновения крупных очагов некроза фиброзного кольца (ФК). Выводы. Показатели, отражающие реакцию тканей МПД на механическое воздействие, умеренно зависят от имплантации аутоклеток, в то же время, показатели, отражающие состояние репарации тканей МПД после ишемического повреждения, в частности, величина очагов некроза ФК на стороне дистензии, количество некротизированных клеток в студенистом ядре, имеют тенденцию к оптимизации в дисках, в которые имплантировали аутоклетки.
Summary. Aim: To analyze retrospectively the efficacy of temozolomide (TMZ) in various treatment regimens in glioblastoma patients accounting for varying parameters of their treatment. Materials and Methods: 302 glioblastoma patients were treated at the State Institution “Romodanov Institute of Neurosurgery of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine” from 2003 through 2017. All the patients were surgically treated. In 205 patients, the surgery was followed by adjuvant radiotherapy (RT) with concomitant TMZ (RT + TMZ group). In 97 patients, the surgery was followed by adjuvant RT only (RT group). Kaplan — Meier survival analysis with log-rank test and Cox proportional hazards regression analysis were used for comparing overall survival (OS) and recurrence-free survival (RFS) depending on the age and gender of the patients, the extent of tumor resection, the chemotherapy intensity and the type of RT. Results: In RT + TMZ group as a whole, OS median was 20.7 months vs 10.8 months in RT group (р < 0.0001). The RFS was 14.8 months vs 7.9 months, correspondingly (р < 0.0001).The survival did not depend on the age, gender or localization of the tumor. On the contrary, the intensity of CTX (the number of TMZ cycles in adjuvant mode), the extent of tumor resection, and the type of RT were among the factors affecting significantly OS and RFS. The improvement in OS and RFS with increasing number of the maintenance TMZ courses was more significant in the patients aged below 60. The use of stereotactic conformal mode for RT provides an advantage in the survival over the conventional RT in RT + TMZ group. Conclusions: The combination of concomitant and adjuvant maintenance CTX with TMZ was the most effective CTX regimen affecting positively OS and RFS.
scite is a Brooklyn-based organization that helps researchers better discover and understand research articles through Smart Citations–citations that display the context of the citation and describe whether the article provides supporting or contrasting evidence. scite is used by students and researchers from around the world and is funded in part by the National Science Foundation and the National Institute on Drug Abuse of the National Institutes of Health.
customersupport@researchsolutions.com
10624 S. Eastern Ave., Ste. A-614
Henderson, NV 89052, USA
This site is protected by reCAPTCHA and the Google Privacy Policy and Terms of Service apply.
Copyright © 2025 scite LLC. All rights reserved.
Made with 💙 for researchers
Part of the Research Solutions Family.