No abstract

namely: humanistic, competence, personality-oriented, activity-oriented, axiological, synergistic, acmeological, technological

Проблема формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти як майбутніх фахівців визначено як одну з провідних проблем, що стоять перед сучасними закладами вищої освіти України. У статі визначено основні аспекти формування цифрової компетентності; обґрунтовано фактори, що зумовлюють ефективність формування цифрової компетентності студентів. На основі аналізу науково-методичної літератури досліджено поняття компетентності та цифрової компетентності. У статті описано теоретичні та практичні аспекти формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти; обґрунтовано необхідність подальшого дослідження механізмів становлення відносини особистості та групи до цифрових технологій, на основі яких могли б бути вироблені рекомендації не тільки для подолання технофобії, але і для підвищення чутливості суспільства по відношенню до технологічних викликів, рефлективності відносно можливостей, що відкриваються і техногенних ризиків; доведено необхідність більш диференційованого підходу до вивчення колективних уявлень про наслідки впровадження різних технологій, що враховує очікування, мрії, надії, побоювання, ідеали, які визначають оцінку тих чи інших технологічних змін різними соціальними групами; доказано необхідність розробки методології оцінки соціально-психологічних наслідків впровадження конкретних технологій та розроблення і впровадження педагогічних технологій щодо ефективності формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти. У якості дослідницької задачі авторами було визначено компоненти ставлення до нових технологій, а саме: когнітивні, афективні і діяльнісні, які мають різну детермінацію і які необхідно враховувати в процесі формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти; оцінено ефективність запропонованих методик формування цифрової компетентності студентів закладів вищої освіти.

Мета статті полягає в аналізі сучасних дидактичних підходів щодо формування екологічної компетентності майбутніх фахівців аграрної сфери в умовах технологічної підготовки як цілісного педагогічного процесу управління навчально-творчою діяльністю студентів. Запропонована модель екологічної компетентності майбутніх фахівців аграрної галузі, що складається із сукупності інтегрованих компонентів (емоційно-ціннісний, когнітивний, діяльнісний, особистісно-розвивальний). Початковими вершинами цієї моделі є вимоги освітньо-кваліфікаційних характеристик, а завершальною вершиною -сукупність критеріїв екологічної компетентності. Досягнення освітнього результату здійснюється в умовах педагогічної технології управління процесом формування екологічної компетентності. Функціональна модель сформованості екологічної компетентності в системі управління навчально-творчою діяльністю студентів визначена такими функціями: планування, організації, мотивації, контролю та аналізу, координації та регулювання. Ключові слова: екологічна компетентність; професійна підготовка фахівців аграрної сфери; модель екологічної компетентності; педагогічна технологія; управління процесом формування екологічної компетентності Nagayev Viktor, Danchenko Iryna, Mitiashkina Tetiana. The ecological competence development of future professionals in the agrarian area in the conditions of professional training. (emotional-value, cognitive, activity, personal-developmental). The initial peaks of this model are the requirements of educational and qualification characteristics, and the final peak is a set of criteria of environmental competence. Achieving educational results is carried out in the conditions of pedagogical technology of educational and creative activity management of students. The process of ecological competence development in the conditions of the offered pedagogical technology is presented by elements of management, co-management and self-management of educational and creative activity of students. The functional model of the environmental competence development in the management system of educational and creative activities of students is defined by the following functions: planning, organization, motivation, control and analysis, coordination and regulation. The results of the study confirmed the adequacy of the model of the ecological competence development process of future professionals of the agricultural profile during their professional training. Implementation of the functional management model of the ecological competence development process of future professionals in the agricultural sector will provide visualization of pedagogical conditions for activating didactic processes and organizational and technological algorithms and, as a consequence, improving the quality of training. The article is devoted to an actual pedagogical problem such as technological support of the ecological competence development process of future professionals in the agrarian area. The purpose of the article is to analyze modern didactic approaches to the env...

The authors of the article emphasize the need to form an effective system of higher education that would meet national interests and global development trends, provide training, as well as equal rights and opportunities for all actors in the educational process, including people with special educational needs. After all, the main goal of inclusive higher education is not only to eliminate barriers to access of students with special educational needs to the development of their natural potential, but also to enable them to achieve maximum independence, competence, competitiveness as necessary qualities and prerequisites for effective self-realization. It is proved that the effectiveness of the process of optimization of education and upbringing of students with special needs in higher education institutions depends on a set of organizational and pedagogical aspects. The first organizational and pedagogical aspect is the formation of a high level of readiness of teachers to carry out activities aimed at optimizing the teaching and education of students with special needs in higher education institutions. The second aspect of optimizing the education and upbringing of students with special needs is the development and implementation of a program of full inclusion of people with special educational needs in the educational process of higher education institutions. It provides primarily semantic and methodological support of this process on the basis of a holistic system approach. The third aspect optimization of education and upbringing of students with special needs is the formation of the educational space of higher education institution tolerant to the inclusion of people with special educational needs. The fourth organizational and pedagogical aspect of optimizing the education and upbringing of students with special needs in higher education institutions is defined - pedagogical monitoring of the relevant process.