П 86 Психологічні засоби колективного подолання наслідків воєнного конфлікту : методичні рекомендації / за наук. ред. Л. М. Коробки ; Національна академія педагогічних наук України, Інститут соціальної та політичної психології.-Кропивницький : Імекс-ЛТД, 2019.-52 c. ISBN У методичних рекомендаціях представлено соціально-психологічні засоби активізації ресурсів підвищення адаптивності спільноти до наслідків воєнного конфлікту на основі моделей: зміцнення громадського здоров'я, опрацювання травматичного досвіду, застосування медіапрактик, родинної взаємодії, трансформації соціального капіталу, ціннісного порозуміння. Проблематика представлених у методичних рекомендаціях матеріалів є актуальною для освітньої та соціальної практики, оскільки сприятиме вирішенню нагальних соціальних завданьконсолідації та активізації колективних зусиль із подолання наслідків воєнного конфлікту; підвищення компетентності представників педагогічної спільноти та громадських активістів щодо надання соціальнопсихологічної підтримки різним категоріям населення в процесі їхньої адаптації до кризових умов, усвідомлення представниками спільнот можливостей колективного подолання наслідків воєнного конфлікту, підвищення адаптивності та психологічного благополуччя населення. Адресуються насамперед психологам, які мають досвід самостійного проведення соціально-психологічних тренінгів. Можуть бути корисними також у роботі соціальних педагогів, учителів, викладачів закладів вищої освіти та інших фахівців, що опікуються проблемами адаптації різних груп населення до кризових умов.

The publication explores the features of the digital technologies’ usage to organize the work of the Young Scientists’ Councils and describes the best practices. The digital transformation of society and the quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic have forced the use of various digital technologies for scientific communication, the organization of work for youth associations, and the training of students and Ph.D. students. An important role in increasing the prestige of scientific activity and encouraging talented young people to participate in scientific projects belongs to the Young Scientists’ Councils, which are created at scientific institutions and higher education institutions. It is determined that the peculiarities of the work of Young Scientists’ Councils are in providing conditions for further staff development of the institution in which they operate; contribution to the social, psychological and material support of young scientists and Ph.D. students; creating an environment for teamwork and collaborative partnership; development of leadership and organizational qualities; contribution to the development of digital competence. The advantages of using electronic social networks in higher education and research institutions are analyzed, namely: general popularity and free of charge; prompt exchange of messages and multimedia data; user-friendly interface; availability of event planning functions, sending invitations, setting reminders; support of synchronous and asynchronous communication between network participants; possibility of access from various devices; a powerful tool for organizing the learning process; possibility of organization and work of closed and open groups; advertising of various events, etc. Peculiarities of managing the activity of the Young Scientists’ Council with the use of digital technologies are determined. The Young Scientists’ Council is a social system, and therefore the management of this system refers to social management. The effectiveness of the digital technologies’ usage to manage the activities of the Young Scientists’ Council depends on the intensity and need for their use to implement organizational, presentation functions and to ensure constant communication. The areas to apply digital technologies for the work managing of Young Scientists’ Councils are sorted as the presentation of activity; distribution of various information for young scientists; conducting questionnaires, surveys; organization and holding of scientific mass events; managing of thematic workgroups, holding of work meetings. It is generalized and described the experience of electronic social networks usage for organizing and conducting of scientific mass events.

У статті концептуалізується поняття “почуття власності”, обґрунтовуються умови його актуалізації чи деактуалізації. Почуття власності визначається як суб’єктивне емоційне переживання людини щодо належності їй певних об’єктів власності, що відображає зміст та значення, яке мають для неї реальні або абстрактні, конкретні або узагальнені об’єкти власності, тобто все те, що можна назвати своїм. Платформою, де проявляється почуття власності, є психологічний простір особистості, що охоплює комплекс фізичних, соціальних і суто психологічних явищ, з якими людина себе ототожнює. Переживання почуття власності може як сприяти формуванню відповідальності і розвитку ціннісно-смислової сфери, так і мати негативні наслідки, такі як почуття переживання особистої втрати, міжособистісний конфлікт, небажання приймати поради та опір змінам. Визначено функції, які виконує почуття власності як соціально-психологічний феномен у структурі особистості, а саме сигнальну, координувальну, мотиваційну, оцінювальну і експресивну. Визначено три способи актуалізації формування і реалізації почуття власності: контроль, інтимне пізнання та самоінвестування своїх сил, знань, зусиль щодо об’єкта власності. Реалізація почуття власності залежить від змісту як економічних, так і неекономічних соціальних практик, соціальної цінності власності, соціально-культурних традицій співпраці та конкуренції у взаємодії, особливостей міжособової взаємодії з привласнення. Сформульовано найбільш придатні для операціоналізації і діагностики показники прояву почуття власності, які можуть бути покладені в основу його емпіричного дослідження серед різних категорій населення і суспільства в цілому: прояв почуття власності щодо різних сфер психологічного простору особистості (тіло, територія, гроші, особисті речі, часовий режим, соціальні зв’язки, смаки, цінності, ідеї, віртуальний простір особистості), модальність, інтенсивність, тривалість, глибина, рівень усвідомленості, складність, різні умови виникнення, виконувані функції залежно від ситуації, форми прояву.

The publication explores the features of the digital technologies’ usage to organize the work of the Young Scientists’ Councils and describes the best practices. The digital transformation of society and the quarantine restrictions caused by the COVID-19 pandemic have forced the use of various digital technologies for scientific communication, the organization of work for youth associations, and the training of students and Ph.D. students. An important role in increasing the prestige of scientific activity and encouraging talented young people to participate in scientific projects belongs to the Young Scientists’ Councils, which are created at scientific institutions and higher education institutions. It is determined that the peculiarities of the work of Young Scientists’ Councils are in providing conditions for further staff development of the institution in which they operate; contribution to the social, psychological and material support of young scientists and Ph.D. students; creating an environment for teamwork and collaborative partnership; development of leadership and organizational qualities; contribution to the development of digital competence. The advantages of using electronic social networks in higher education and research institutions are analyzed, namely: general popularity and free of charge; prompt exchange of messages and multimedia data; user-friendly interface; availability of event planning functions, sending invitations, setting reminders; support of synchronous and asynchronous communication between network participants; possibility of access from various devices; a powerful tool for organizing the learning process; possibility of organization and work of closed and open groups; advertising of various events, etc. Peculiarities of managing the activity of the Young Scientists’ Council with the use of digital technologies are determined. The Young Scientists’ Council is a social system, and therefore the management of this system refers to social management. The effectiveness of the digital technologies’ usage to manage the activities of the Young Scientists’ Council depends on the intensity and need for their use to implement organizational, presentation functions and to ensure constant communication. The areas to apply digital technologies for the work managing of Young Scientists’ Councils are sorted as the presentation of activity; distribution of various information for young scientists; conducting questionnaires, surveys; organization and holding of scientific mass events; managing of thematic workgroups, holding of work meetings. It is generalized and described the experience of electronic social networks usage for organizing and conducting of scientific mass events.

У доповіді представлено основні напрями діяльності та здобутки Ради молодих вчених Національної академії педагогічних наук України, серед яких: захист і сприяння реалізації прав та інтересів молодих учених підвідомчих установ НАПН України, підтримка і супровід молодих учених у їхньому професійному становленні, вдосконалення іншомовної компетентності, підвищення компетентності з використання ІКТ, зокрема і платформ Web of Science, Scopus, Open Ukrainian Citation Index, проведення міждисциплінарних досліджень, презентації себе у світовому науковому просторі, відстоювання принципів академічної доброчесності, взаємодія з громадськістю, співпраця молодих вчених всередині НАПН України та з Радами молодих вчених НАН України, МОН України, Державного науково-дослідного інституту МВС України і національних галузевих академій України. Окреслено деякі проблемні питання, а саме необхідність посилення і фінансової підтримки міжнародної діяльності молодих вчених, підтримки наукової молоді, підвищення престижності наукової діяльності серед населення, популяризації наукової діяльності серед молоді, необхідність зосередження істотної частини державного замовлення на підготовку психологічних кадрів за докторськими і магістерськими програмами у наукових установах психологічного профілю, загрозливу тенденцію до зменшення державного замовлення і зменшення фінансування підготовки докторів філософії та докторів наук.