The article reflects the key problems of humanitarian-scientific discourse characteristic of the modern educational environment. Sociocultural realities dictate new rules and conditions for the development of all spheres of social activity. The educational and scientific sphere is no exception, as a rule, which is rather vulnerable to various types of transformations. Globalization of the current civilizational progress as a strategic constant and a short-term, but significant impact on the values of society associated with the pandemic COVID-19 - had a direct impact on the processes in education and science. At present, the issues of transforming certain attitudes that will allow not to lose the educational-scientific potential, but to continue its development already in the new conditions are actualized. Among the fundamental shifts in the humanitarian sphere of modernity, we note increasing dynamism of educational process and scientific research (linear thinking demonstrates an inability to respond quickly to changes), the actualization of interdisciplinary discourse (challenges facing society are complex in their essence and to solve them. based on the integration of scientific knowledge), the influence of informatization of education and science on humanitarian and moral standards of these branches (application of new information and computer technologies.The article aims to develop a clear system of methodologically axiological settings in modern humanitarian-scientific discourse. The general scientific methodology was used to achieve the set tasks. Using the method of analysis, the main criteria for the proposed attitudes have been achieved. The philosophical-scientific methods of synergetics and dialectics allow evaluating the results and problem aspects of the implementation of value orientations to the humanitarian discourse of today.Practical elements of the obtained results of the article can be used as methodological recommendations for the working curricula at all educational levels and value components of scientific research. Consequently, dynamism, interdisciplinarity, integration, informatization, and humanization are the attitudes that contribute to the functioning of an effective system of education and science both in the global-civilization dimension and in the national-identity dimension.

У статті розглянуто актуальні шляхи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам. Ця тема особливо гостро постає в реаліях сьогодення, оскільки з початком російської агресії та воєнних дій на території України кількість внутрішньо переміщених осіб збільшилася в рази. Багато людей змушені покидати свої домівки та шукати нове місце проживання,нову роботу для забезпечення своїх потреб, що призводить до низки проблем. Внутрішньо переміщені особи – дуже вразлива категорія населення, оскільки складнощі з переміщенням та адаптація до нового місця роблять їхнє життя нелегким, особливо це стосується дітей. Їхня адаптація в нових умовах має найбільше негативних наслідків, особливо це відбивається на психологічному стані. Ці люди зазнали значних втрат у своєму житті, тому вони найперше потребують ментальної допомоги. Зазвичай, ці люди втрачають будь-які плани на майбутнє і не бачать для себе ніяких перспектив, тому дуже важливо повернути їм мотивацію до життя. Внутрішньо переміщені особи дуже чутливі до будь-яких психологічних розладів здоров’я, і тому дуже потребують психологічної допомоги, яка має проводитись делікатно, щоб не завдати додаткових душевних травм. Для цього варто провести більш детальні дослідження засобів та загальної методики психологічної допомоги, наслідків ситуацій, що призводять до отримання психологічних травм. Окремо варто детальніше розглянути проблему надання допомоги саме внутрішньо переміщеним дітям, які зазнають стресу від багатьох додаткових факторів. Для того, щоб психологічна допомога мала результат, її мають надавати відповідні висококваліфіковані спеціалісти, які є компетентними в цій сфері. В статті було розкрито зміст понять психічного здоров’я та психологічної підтримки, досліджено їхні головні характеристики. Визначено основні способи психологічної допомоги внутрішньо переміщеним особам та проаналізовано складнощі, що виникають під час її надання та засоби їх подолання. Наведений приклад використання техніки нейрографічного кризового малювання з внутрішньо переміщеними особами. Ключові слова: психологічна підтримка, ментальне здоров’я, воєнні дії, адаптація, допомога, нейрографічне кризове малювання.

Russian aggression against Ukraine has caused considerable damage not only to the Ukrainian economy and infrastructure but also to the mental health of the nation. The highest risk group includes schoolchildren who have experienced traumatic experiences and, in some cases, physical injuries. The purpose of the article is to analyze the impact of digital technologies of distance education on the mental health of children in the conditions of military operations. Methods of analysis, synthesis, structural-functional, prognostic were used. In the results, the general problems of children's mental health formation in Ukraine were determined, peculiarities of the implementation of the recommendations of the World Health Organization regarding the observance of mental health were traced, and the effects of an aggressive digital environment, which were intensified by military actions, were determined. Special attention is paid to the recommendations to teachers regarding the continued use of digital technologies and distance education in wartime conditions. In the conclusions, it was noted that military challenges impose additional obligations on teachers and parents, because in the conditions of martial law, protecting children's psyche from additional stress is extremely important. For this, a system of methodological recommendations has been developed, which will be relevant for this process.

The work aims to analyze the specifics of social assistance and psychological counseling against the background of the spread of the Russian-Ukrainian war. The object of the work is psychological aid to servicemen, children, internally displaced persons, and general peculiarities of psychological counseling development in Ukraine against the background of Russian aggression. The work uses general scientific methods of research: axiological, comparative, historical, systematic, and others. The results consider the structural changes in relation to psychology and the organization of psychological help that took place in Ukraine after 2014. Particular attention is paid to the coverage of the peculiarities of assistance to children affected by war. Active hostilities affect the disruption of children's habitual life: they begin to experience fear, anxiety, and despair at the level of adults. Such conditions need correction by specialists. The paper also considers the problem of support for servicemen - veterans of the Russian-Ukrainian war. It is concluded that since the beginning of the full-scale Russian offensive (February 2022) there has been an urgent need for psychological help for many categories of the population: internally displaced persons, children, servicemen. It is noted that Russian aggression has changed the system of psychological assistance, in particular, due to the involvement of certain American models of psychological rehabilitation.

The objectives of the article are to determine the peculiarities of the theoretical, ideological and practical-functional factors that determine the cultural characteristics of the global European society and individual communities of the European region. The methodological basis of the study was a combination of general scientific, scientific-cultural, and philosophical methods. The results of the study show that emotional intelligence is a mechanism for implementing the fundamental principle of European society in variedade Concordia and providing functions of adaptation, integration, as well as pragmatism, and balancing socio-cultural dimensions. Consequently, emotional intelligence appears to be an important component that determines the peculiarities of the formation of the cultural identity of European communities.