The article highlights the analysis of theoretical and methodological work on methodological work as a result of the authors' reflection. The main aspects of methodological work are investigated. In the context of researching the problem of professional reflection of a college teacher, we consider methodical work as a means of instrumental and technological support of the process of teaching academic disciplines. Methodical work has a potentially reflective character, during which the college teacher carries out self-analysis of his own attitude to professional activity, assimilates its means and methods. The analysis of experience of methodical work of pedagogical colleges has revealed, that its purpose is mainly identified for the purpose of functioning of methodical offices of these establishments and professional activity of their heads. Comprehension of the information received allowed us to conclude: if development of professional reflection of teachers of colleges is not specifically and purposefully carried out in the process of methodical activity, then spontaneous formation of the main components of professional reflection (motivational, cognitive, activity, personal) is ineffective and slow. Consequently, this process should be guided and improved. The method of analysis and synthesis, exploratory and explanatory methods are applied for the purpose of effectiveness of the study.

Innovations in the educational process are necessary because the entire country's future well-being depends on the level of education of young people. Pedagogical technologies are being improved to provide high-quality modern education. In their study, the authors studied the features of innovations in the educational process and pedagogical technologies, the impact of the crisis and global digitalization on it, as well as global trends. The authors determined that the dominant processes and functions for acquiring new knowledge and transferring it to the economy's production sectors are increasingly organized according to the principle of networks and proposed the features and algorithm for the formation of a pedagogical (educational) cluster. To calculate the effectiveness of such a cluster, the authors have developed a complex system of indicators. The recommendations proposed in the study will help universities understand the clustering process, realize its importance, outline development paths and their place in the clustering of the educational process.

The purpose of the article is to substantiate the expediency of directing the computer-oriented learning environment to the formation of communicative competence of the future graduate of the higher education institutions. The forms of work of the university lecturer with students in the direction of formation of the communicative educational environment are described, on the example of the use of computer-based learning tools of the Moodle platform, in the process of teaching the “Philosophy” course. The following research methods are used: pedagogical observation, monitoring, analysis, generalization, concretization, systematization. The scientific novelty of the research is to study the communicative capabilities of the Moodle learning platform, ways of using them in teaching the “Philosophy” course in the university in order to form the communicative competence of future graduates and highlight the relevant experience of the Department of Philosophy and Pedagogy of Kyiv National University of Culture and Arts (KNUC&A) in attracting them to work with students. The necessity of the formation of communicative competence as the basic integral characteristic of the person, the direction of educational and training activity of the university of any profile in this direction is substantiated. It is demonstrated that the subject content of the “Philosophy” course provides the formation of communicative competence at the theoretical and practical levels. It has been studied out that Moodle platform helps to create an integrated learning environment with well-established interaction of all participants, to form the communicative competence of future graduates. Keywords: competency approach; communicative competence; computer-oriented learning environment; Moodle platform; empathic relationships; dialogic educational model; teaching the “Philosophy” course; educational experience of KNUC&A.

No abstract

Мета статті — висвітлити напрацьований у Київському національному університеті культури і мистецтв (КНУКіМ) досвід проведення флешмобів з метою формування у студентської молоді української національної ідентичності та захисту інформаційного простору України в умовах війни. Результати дослідження зауважили: дійсним мотивом росії у відносинах з Україною та підґрунтям російсько-української війни, повномасштабна фаза якої розпочалася 24 лютого 2022 року, є поглинання української ідентичності з метою повного знищення нашої держави. Протистояння у цій війні відбувається не лише на лінії бойового зіткнення, воно активно триває в інформаційному середовищі. За цих умов захист інформаційного простору України є надважливим завданням, від успіху якого залежить збереження української нації та утвердження принципів вільного співіснування у світовій спільноті. Інструменти цього захисту мають бути суголосними сучасному рівню розвитку інформаційного середовища, вони повинні швидко адаптуватися для ефективної відсічі пропагандистським наративам ворога. Належне місце у такому інструментарії посідає флешмоб — дія, у якій невербально утверджуються певні меседжі, сприйняті на глибинному особистісному рівні, на ґрунті яких об’єднуються різні, до того не інтегровані між собою особи. Наукова новизна полягає у виокремленні нового напряму захисту інформаційного простору України — проведення у ЗВО спільно з громадськими активістами та діячами культури флешмобів з метою увиразнення маркерів української ідентичності. Висновки. На прикладі трьох різних флешмобів патріотичного спрямування, що були зорганізовані 2022 та 2023 року в КНУКіМ, висвітлено продуктивність проведення таких заходів, описано досвід їх долучення до комунікації зі студентами. Відтворено технологію окремих флешмобів, проаналізовано напрацьовані результати. Встановлено, що наповнення інформаційного простору контентом, який відтворює та популяризує такі ініціативи, є дієвим захистом від ворожої пропаганди.