This paper focuses on cognitive-linguistic features of the binary opposition “man-machinery” in the science fiction works by R. Bradbury. The article aims to determine the means of the verbal representation of “man-machinery” and build frame models of its components in Bradbury’s science fiction writings. The study contributes to the stylistic and linguo-poetic analysis of binary oppositions in fiction texts, idiostylistics and genre theory. The study relies upon linguistic, stylistic, and discursive analyses as well as cognitive linguistic analysis to ensure the reliability and validity of the obtained results. Furthermore, four-stage algorithm methodology used in this research allowed the author to define a general literary context of the analyzed works, select the research material, analyze the identified means of binary opposition “man-machinery,” and model frames of its components. The obtained results reveal that the linguistic embodiment of the components of the binary opposition “man-machinery” is based on the use of the lexical – direct and figurative, stylistic, and discursive means of nomination. The study reconstructs the concepts – the constituents of the megaconcepts man and machinery and on the basis of anthropocentric perception compares their conceptual domains, namely as physical, psychological, mental, and social phenomena. The research reveals conceptual binary opposition man-machinery as a tool for constructing a science fiction model of the world in Bradbury’s texts within three parameters: space-time coordinates, cause and effect relationships, and valorative indicators. The introduced methodology of binary opposition analysis is perspective within the scope of science fiction, fiction texts and films.

Київський національний лінгвістичний університет МЕТАФОРА ЯК ЛЕКСИКО-СЕМАНТИЧНИЙ ЗАСІБ ОБРАЗНОЇ НОМІНАЦІЇ БІНАРНОЇ ОПОЗИЦІЇ «ЛЮДИНА-ТЕХНІКА» В ТЕКСТАХ НАУКОВОЇ ФАНТАСТИКИ РЕЯ БРЕДБЕРІ У статті охарактеризовано метафору як засіб образної номінації бінарної опозиції «людина-техніка» у текстах наукової фантастики Р. Бредбері на прикладі роману «451 градус за Фаренгейтом». У статті прослідковано основні етапи наукової думки у галузі вивчення бінарної опозиції як засобу концептуалізації людської дійсності, що дозволило продемонструвати доцільність аналізу бінарних опозицій у художній літературі як засобу репрезентації авторської картини світу. Автор статті доводить, що метафора є потужним засобом концептуалізації простору художнього твору та продуктивним засобом утворення бінарних опозицій, що підтверджується її здатністю творити певні асоціативні зв'язки. Зокрема, у статті продемонстровано, що в антиутопічному світі роману Р. Бредбері «451 градус за Фаренгейтом» борються два майже взаємовиключні концепти-«людина» і «техніка». Їх взаємовиключність диктується не самою природою цих явищ, а ставленням до них людини, надмірною зацікавленістю у використанні техніки, яка, зрештою, починає загрожувати людині викоріненням із неї всього людського. У статті зроблено висновок про те, що в романі основою бінарної опозиції «людина-техніка» є опозиція «живе-неживе», із чого витікає сприйняття автором цих явищ. Концепт «людина» пов'язаний із почуттями, емоційністю, цікавістю, творчістю, а на противагу йому концепт «техніка» проявляє небезпеку для людини, робить її неживою та пасивною, викликає страх. Автор робить висновок про те, що техніка повинна залишатися на другому місці після людини, допомагати їй, а не виконувати за неї дії, притаманні лише людині, і не визначати її свідомість.

У статті проаналізовано історичний роман В. Скотта «Айвенго» на предмет виявлення історично маркованої лексики, визначено її форми й функції. Зокрема, увагу зосереджено на вивченні функціонування історично маркованої лексики, що слугує засобом творення хронотопу й виконує функцію маркування. Автор зауважує, що історично маркована лексика охоплює історизми й архаїзми, які натомість поділяють на архаїзовані й обсолетизовані слова. Автор зосереджує увагу на особливостях функціонування лексико-тематичних груп в історичному романі В. Скотта «Айвенго». Переклад історизмів неможливий без аналізу їхньої семантики, яку потрібно намагатися якнайповніше відтворити, зважаючи на тематичну належність, осмислюючи конотації, що постають в уяві носія мови й мають бути кваліфіковані через специфіку тематичної групи, до якої вони належать. Таке переконання дало змогу застосувати в пропонованому дослідженні аналітичний підхід, згідно з яким специфіка відтворення історизмів у перекладі щодо параметрів точності історичної інформації, зокрема й часового складника й пов'язаних із ним асоціацій, корелює з чинником належності до певної тематичної групи.Розподіл архаїзованих частин мови в історичному романі «Айвенго» свідчить, що цільова установка творчості В. Скотта спрямована на конкретизацію описуваних подій зображеного в романі історичного часу, що своєю чергою створюється шляхом скрупульозної деталізації та послідовністю під час відтворення загальної картини подій.Постулюється ідея про необхідність передання всіх особливостей і тонкощів архаїзованих компонентів твору, які виникли внаслідок реалізації стилістичних ресурсів архаїчної лексики мови оригіналу, що потребує найширшого спектра засобів відтворення відтінків у мові перекладу.Автор доходить висновку, що історично маркована лексика потребує текстової стилізації або до умов сучасності, або до умов історичної доби, й передбачає врахування чинника часу. У відтворенні історично маркованої лексики має бути опрацьована як семантика лексичної одиниці, так і конотації та асоціативні зв'язки, наявні в її значенні.

This paper focuses on cognitive-linguistic features of the binary opposition "man-machinery" in the science fiction works by R. Bradbury. The article aims to determine the means of the verbal representation of "manmachinery" and build frame models of its components in Bradbury's science fiction writings. The study contributes to the stylistic and linguo-poetic analysis of binary oppositions in fiction texts, idiostylistics and genre theory. The study relies upon linguistic, stylistic, and discursive analyses as well as cognitive linguistic analysis to ensure the reliability and validity of the obtained results. Furthermore, four-stage algorithm methodology used in this research allowed the author to define a general literary context of the analyzed works, select the research material, analyze the identified means of binary opposition "manmachinery," and model frames of its components. The obtained results reveal that the linguistic embodiment of the components of the binary opposition "man-machinery" is based on the use of the lexical direct and figurative, stylistic, and discursive means of nomination. The study reconstructs the concepts the constituents of the megaconcepts MAN and MACHINERY and on the basis of anthropocentric perception compares their conceptual domains, namely as physical, psychological, mental, and social phenomena. The research reveals conceptual binary opposition MAN-MACHINERY as a tool for constructing a science fiction model of the world in Bradbury's texts within three parameters: space-time coordinates, cause and effect relationships, and valorative indicators. The introduced methodology of binary opposition analysis is perspective within the scope of science fiction, fiction texts and films.

No abstract